Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/43158/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/43158/23 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в м. Києві) про: - визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 грудня 2021 року № 16489, а також обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року; - зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 листопада 2020 року № ВС3/5995 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року з урахуванням проведених раніше виплат; - визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві, що полягають в обмеженні ОСОБА_1 збільшення перерахованої пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 сумою 1 500, 00 грн.; - зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 у розмірі 1, 197 % від розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат починаючи з 01 березня 2023 року; - визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 установити та виплачувати з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713; - зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві установити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача на виконання рішення суду від 16 червня 2023 року у справі № 640/10321/21, за яким проведено перерахунок пенсії, проте зменшено її відсоткове значення з 90 % до 70 %, з 01 березня 2023 року індексація виплачена у зменшеному розмірі (1 500, 00 грн), а також відмовлено у виплаті доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн. Вважає, що такі дії відповідача порушують його право на отримання належного розміру пенсії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 грудня 2021 року № 16489, а також обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року. Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 листопада 2020 року № ВС3/5995 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року з урахуванням проведених раніше виплат. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві, що полягають в обмеженні ОСОБА_1 збільшення перерахованої пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 сумою 1 500, 00 грн. Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 у розмірі 1, 197 % від розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат починаючи з 01 березня 2023 року. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 установити та виплачувати з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №

713. Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві установити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є військовим пенсіонером, пенсія якому призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а тому під час подальшого перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене при її призначенні, не підлягає зменшенню. Суд врахував правові позиції Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 та дійшов висновку, що внесені до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зміни щодо граничного розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії, у зв`язку з чим дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % грошового забезпечення є протиправними. Також суд зазначив, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром є неправомірним, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, якими передбачалося таке обмеження, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. При цьому суд виходив з того, що пенсія позивачу призначена до запровадження відповідних обмежень, а у випадку неоднозначного правового регулювання орган державної влади повинен застосовувати підхід, найбільш сприятливий для особи. Отже, нарахування та виплата пенсії, у тому числі після її перерахунку та індексації, мають здійснюватися без застосування обмеження максимальним розміром. Крім того, перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судових рішень, не є перерахунком у розумінні пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 713, який виключає право на щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн. Такий перерахунок спрямований лише на усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії і не був зумовлений зміною складових грошового забезпечення чи новим нормативним підвищенням пенсії. У зв`язку з цим суд визнав протиправною відмову відповідача у встановленні та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн з 01 липня 2021 року. Щодо індексації пенсії з 01 березня 2023 року суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 з урахуванням попереднього підвищення за постановою № 118, а застосування відповідачем обмеження такого підвищення, зокрема через максимальний розмір пенсії, суперечить гарантіям соціального захисту військовослужбовців та правовим висновкам щодо недопустимості обмеження пенсій, призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в м. Києві просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не врахував, що перерахунок пенсії позивача має здійснюватися виключно на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою № 103 та Порядком №

45. Після скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 нормативно-правових актів, які б визначали нові умови та порядок перерахунку пенсій, не приймалося, а тому підстави для проведення іншого перерахунку пенсії позивача відсутні. Орган Пенсійного фонду не має права самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки діє лише на підставі довідок уповноважених органів та у межах Порядку №

45. Також апелянт не погоджується з висновком суду щодо необхідності обчислення пенсії позивача у розмірі 90 % сум грошового забезпечення. На час проведення перерахунку діяла редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, у зв`язку з чим відповідач вважає правомірним застосування саме такого відсоткового значення. Щодо щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн за постановою Кабінету Міністрів України № 713 апелянт зазначає, що пенсія позивача після 01 березня 2018 року була перерахована на виконання судового рішення, унаслідок чого її розмір збільшився більше ніж на 2 000 грн. Саме тому підстави для встановлення або продовження виплати такої доплати відсутні. ГУ ПФУ в м. Києві вказує на правомірність обмеження пенсії максимальним розміром, посилаючись на положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI та законодавчі зміни щодо максимального розміру пенсійних виплат. Апелянт вважає, що рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 не змінює порядку нарахування пенсій після внесення подальших законодавчих змін, а тому підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром немає. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд. Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, з 06 березня 1992 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/10321/21 від 16 червня 2023 року задоволено позовні вимоги позивача та зобов`язано відповідача перерахувати пенсію позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 листопада 2020 року № ВСЗ/5995 починаючи з 01 квітня 2019 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/7290/20 від 30 червня 2023 року задоволено позовні вимоги позивача та зобов`язано відповідача перерахувати пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 05 березня 2019 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 05 березня 2018 року перерахунок пенсії без обмежень її розміру, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення № 640/10321/21 від 16 червня 2023 року відповідачем повторно зменшено основний розмір пенсії позивача з 90 % до 70 % грошового забезпечення починаючи з 01 квітня 2019 року. Листом від 12 вересня 2023 року № 2600-0202-8/178443 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило у проведенні перерахунку пенсії та виплаті доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 у зв`язку з тим, що після перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання рішення суду, розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2 000, 00 грн. Щодо індексації зазначив, що згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року не може бути меншим за 100 грн та більшим за 1 500 грн. Тобто, пенсія позивачу з 01 березня 2023 року здійснюється в розмірі, який обчислений з урахуванням вимог законодавства. Позивач, вважав протиправними дії відповідача, тому звернувся до суду з позовом. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн. Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII. У рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України № 2262-XII. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року. Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII та положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Поряд з цим, відповідно до статті 64 Закону України № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Положеннями пункту 2 Постанови № 168 установлено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Враховуючи зазначене, з 01 березня 2023 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 (але не більше 1 500 грн) відповідно. Поряд з цим, щодо наявності у пункті 2 Постанови № 168 застереження про підвищення пенсій з 01 березня 2023 року у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У спірних правовідносинах наведені положення Постанов № 118, № 168 та № 185 щодо обмеження максимального розміру пенсії суперечать приписам Закону України № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, тому не підлягають застосуванню. Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168 відповідач здійснив індексацію пенсії позивача шляхом застосування відповідного коефіцієнту підвищення за 2023 рік - 1,197, однак з урахуванням обмеження її розміру - не більше 1 500 грн. З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо застосування під час індексації пенсії позивача обмеження у розмірі 1 500 грн. Суд першої інстанції не врахував, що встановлене пунктом 10 Постанови № 168 обмеження стосується не максимального розміру пенсії як такої, а граничного розміру збільшення пенсійної виплати внаслідок проведення індексації з 01 березня 2023 року. Тобто йдеться не про застосування обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка втратила чинність у зв`язку з визнанням її неконституційною, а про визначення Кабінетом Міністрів України порядку та меж щорічного підвищення пенсійних виплат у межах наданих йому повноважень. Отже, правові висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, щодо неконституційності обмеження пенсії максимальним розміром не можуть автоматично ототожнюватися із передбаченим Постановою № 168 обмеженням суми підвищення пенсії за результатами її індексації. За таких обставин застосування відповідачем під час перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2023 року коефіцієнта збільшення 1,197 із урахуванням граничного розміру підвищення 1 500 грн відповідає положенням Постанови № 168 та не свідчить про протиправне обмеження пенсії максимальним розміром. Відтак суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, у зв`язку із чим рішення суду в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження індексації пенсії позивача за 2023 рік та зобов`язання здійснити її перерахунок без такого обмеження підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Щодо позовних вимог про виплату пенсії позивачу у розмірі 90 % сум грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, частиною 2 вказаної статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію у розмірі 89 % від грошового забезпечення. В подальшому, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. Разом з тим, вимогами чинного законодавства передбачено дію принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. При перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 та постанові Великої Палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно наявності у позивача права на виплату пенсії у розмірі 90 % сум грошового забезпечення. Надаючи оцінку питанню щодо включення при перерахунку пенсії до її складу доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 в розмірі 2 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінетом Міністрів України 14 липня 2021 року прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713). Пунктом 1 Постанови № 713 установлено особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, передбачено щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На виконання пункту 3 Постанови № 713 Пенсійний фонд України зобов`язано встановити з 01 липня 2021 року виплати, передбачені пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968; 2018 р., № 48, ст. 1675; 2019 р., № 54, ст. 1880) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000, 00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року. Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Однак, колегія суддів зауважує, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 08 серпня 2023 року у справі №580/245/22, від 12 вересня 2023 року у справі №580/5107/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в цій справі. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно обмеження розміру індексації пенсії позивача за 2023 рік сумою 1 500 грн та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження, у зв`язку із чим відповідно до статті 317 КАС України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження розміру індексації пенсії позивача з 01 березня 2023 року сумою 1 500 грн та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Штульман І.В.