Постанова 4851 № 520/24230/25

від 15.05.2026 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 р. Справа № 520/24230/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 (суддя: Біленський О.О., м. Харків) по справі № 520/24230/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4552/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 26.08.2025, надану Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірна індивідуальна податкова консультація є протиправною з огляду на надання необґрунтованої, нечіткої та неповної відповіді на поставлене позивачем перше питання, а також неврахування фактичних обставин при наданні відповіді на друге питання. Вважає, що оскільки з 01.04.2022 податкова адреса ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку першої групи знаходиться на території Дергачівської міської територіальної громади у місті Дергачі, яка з 13.09.2022 визнана зоною можливих бойових дій, позивач в силу норм пункту 11 підрозділу 8 підпунктом та підпункт 1.12 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України звільнений від сплати єдиного податку та військового збору. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 520/24230/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації задоволено. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 26.08.2025 №4552/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, надану фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 520/24230/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що не звільняються від сплати єдиного податку та військового збору фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, зареєстровані як платники єдиного податку на території, визначеній Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (далі Перелік №376), вже після визначених цим переліком дат виникнення можливості бойових дій / початку бойових дій / тимчасової окупації. Такі фізичні особи сплачують єдиний податок та військовий збір на загальних підставах. Таким чином, висновок оскаржуваної податкової консультації є достатнім, обґрунтованим та правомірним, оскільки, зважаючи на те, що позивач зареєструвалася як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку першої групи, після визначеної Переліком № 376 дати виникнення можливості бойових дій, а саме 01.04.2022, вона сплачує єдиний податок та військовий збір у відповідних періодах та відображаєте таку сплату у податковій декларації. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач стверджувала, що податковий орган при наданні індивідуальної консультації неправильно застосовує норми Податкового кодексу України, а саме пункт 11 підрозділу 8 розділу XX Перехідних положень та підпункт 1.12 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Зазначила, що аналіз норм Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавець дату початку можливих бойових дій та припинення можливих бойових дій пов?язує з виникненням певних прав та обов`язків платника податків, якщо податкова адреса платника податків на цих територіях, зокрема, з 1 серпня 2023 року фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій станом на дату початку бойових дій, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій. Крім того, відповідач невірно порахував дати під час надання індивідуальної податкової консультації та перекладає негативні наслідки своєї помилки на позивача. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що податкова адреса позивача, яка з 09.03.2017 до теперішнього часу зареєстрована у м. Дергачі Дергачівської міської територіальної громади та з 01.04.2022 набула статусу платника єдиного податку першої групи, тобто до дати визначення цієї території як території можливих бойових дій, що відбулось 13.09.2022. Однак, відповідач дійшов у апеляційній скарзі невірного висновку, який вочевидь є просто помилкою при підрахунку: «Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєструвалися як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку першої групи, після визначеної Переліком № 376 дати виникнення можливості бойових дій, а саме 01.04.2022, то Ви сплачуєте єдиний податок та військовий збір у відповідних періодах та відображаєте таку сплату у податковій декларації». Отже, через неврахування фактичних обставин відповідач робить невірний висновок про відсутність у позивача права не сплачувати єдиний податок та військовий збір. Покладання наслідків помилок державного органу на платника податків порушує принцип належного урядування. Крім того, позивачем з Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій встановлено, що в ІПК від 17.10.2025 № 5561/1ПК/99-00-24-03-03 ІПК відповідач надав відповідь з аналогічного питання іншому платнику податків на користь платника, в той час як позивачу надав консультацію, після якої розмір податків та зборів, які має плати позивач, буде більшим, ніж передбачено Податковим кодексом України. Зауважила, що надання різних індивідуальних податкових консультацій з двох аналогічних питань породжує правову невизначеність, порушує презумпцію правомірності рішень платника податку та не сприяє єдиному підходу до встановлення податків та зборів відповідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.09.2013, номер запису: 24800000000151914, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , взята на облік як платник податків у ГУ ДПС у Харківській області (Харківська ДПІ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види діяльності: 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів (основний); 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям. З 01.04.2022 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, єдиний податок, перша група, ставка 10% згідно з заявою від 13.03.2022 №13106938. 27.06.2025 позивач звернулась до ГУ ДПС у Харківський області з заявою щодо скасування нарахувань єдиного податку та військового збору. Листом від 09.07.2025 №39967/6/20-40-24-17-22 ГУ ДПС у Харківський області повідомило позивача, що оскільки ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником податку першої групи з 01.04.2022, тобто після 24.02.2022 - дати виникнення початку бойових дій/можливих бойових дій на території Дергачівської міської територіальної громади згідно з Переліком №376, то сплата нарахованих контролюючим органом авансових внесків по єдиному податку та військового збору відбувається на загальних підставах. 17.07.2025 позивач звернулась до Державної податкової служби України з запитом про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:

1. Чи є дата початку можливих бойових дій на території Дергачівської міської територіальної громади, де знаходилась та зараз знаходиться податкова адреса ОСОБА_1 , а саме 13.09.2022, датою, до якої вона мала набути статус платника єдиного податку першої групи, щоб зараз мати можливість не сплачувати єдиний податок та військовий збір?

11. Так, відповідно до п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи-підприємці платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію. Згідно з абзацом першим п.п. 1.12 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати військовий збір за умови знаходження їх податкової адреси на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації. Разом з тим, відповідно до Переліку №376 Дергачівська міська територіальна громада визначена як територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 13.09.2022, з 13.09.2022 як територія можливих бойових дій. Отже, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та військовий збір згідно з абзацом першим п.п. 1.12 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи підприємці платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає переліку територій, визначених Переліком №376, з урахуванням визначених цим же Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації. Право не сплачувати єдиний податок та військовий збір не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку першої та другої групи, зареєстрованих як платники єдиного податку на території, визначеній Переліком №376, вже після визначених цим Переліком дат виникнення можливості бойових дій / початку бойових дій / тимчасової окупації. Такі фізичні особи сплачують єдиний податок та військовий збір на загальних підставах. Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєструвалися як фізична особа-підприємець платник єдиного податку першої групи після визначеної Переліком №376 дати виникнення можливості бойових дій, а саме 01.04.2022, то Ви сплачуєте єдиний податок та військовий збір у відповідних періодах та відображаєте таку сплату у податковій декларації.". Позивач не погоджується з наданою індивідуальною податковою консультацією відповідача, вважає її протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам, встановленим положеннями пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки не містить обов`язкових відомостей, а саме: обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Судом враховано, що зі змісту вказаної податкової консультації не вбачається відповіді на питання щодо того чи є дата початку можливих бойових дій на території Дергачівської міської територіальної громади, де знаходилась та зараз знаходиться податкова адреса позивача, а саме 13.09.2022, датою, до якої позивач мала набути статус платника єдиного податку першої групи, щоб зараз мати можливість не сплачувати єдиний податок та військовий збір. Крім того, аналізуючи пояснення відповідача щодо другого питання, суд першої інстанції виснувався, що відповідачем надано відповідь без урахування фактичних обставин, вказаних у зверненні позивача. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. За приписами підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України). Пунктом 52.3 статті 52 ПК України передбачено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також державними податковими інспекціями; у паперовій та електронній формах - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, крім державних податкових інспекцій (пункт 52.4 статті 52 ПК України). Відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України, у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом. За приписами пункту 53.2 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію. Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. При цьому, платнику надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 грудня 2020 року у справі № 805/112/16-а, від 13 серпня 2021 року у справі № 816/1510/16, від 12.06.2024 у справі № 200/3060/22. Щодо індивідуальної податкової консультації відповідача, оформленої листом від 09.07.2025 №39967/6/20-40-24-17-22, яка є предметом судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне. Так, судом першої інстанції встановлено та в суді апеляційної інстанції підтверджено, що позивач у зверненні про надання індивідуальної консультації просила надати конкретну відповідь на поставлені питання:

2. Чи має право ОСОБА_1 не сплачувати єдиний податок та військовий збір як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування першої групи єдиного податку, податкова адреса якої знаходиться на території можливих бойових дій та станом на дату початку можливих бойових дій податкова адреса знаходилась на території можливих бойових та вона була платником єдиного податку першої групи? Так, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (далі - Перелік №376). Положеннями пункту 11 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України установлено що з 1 серпня 2023 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, територіях бойових дій податкова адреса яких знаходиться на або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію. При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний податок не сплачувався. Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 цього Кодексу. Податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку. Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються. Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Норми цього пункту не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи - підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому цього пункту, територію України. Законом №4113-IX від 04.12.2024 доповнено пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України підпунктом 1.12 наступного змісту: платники збору - фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій почалися або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію. При цьому, якщо платники збору - фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався. Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим підпункту 1.11 цього пункту. Податкові зобов`язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку. Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з військового збору у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються. Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації території України визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Норми цього пункту не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи - підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому цього підпункту, територію України. Комплексний аналіз норм Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує виникнення певних прав та обов`язків платника податків, якщо податкова адреса платника податків зареєстрована на території або активних бойових дій, або можливих бойових дій, або на окупованій території, на конкретні дати початку активних бойових дій, можливих бойових дій або окупації. Так, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (далі - Перелік №376). Переліком №376 визначені наступні території у відповідних розділах: 1 - території можливих бойових дій; 2 - території активних бойових дій; 3 - території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; 4 - тимчасово окуповані території. Відповідно до Переліку № 376 (код громади UA63120070000018741), Дергачівська міська територіальна громада з 24.02.2022 до 13.09.2022 відносилась до території активних бойових дій, а з 13.09.2022 і до теперішнього часу є територією можливих бойових дій. З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником єдиного податку першої групи з 01.04.2022, тобто у період віднесення Дергачівської міської територіальної громади до території активних бойових дій. При цьому, податкова адреса позивача з 09.03.2017 до теперішнього часу зареєстрована у м. Дергачі Дергачівської міської територіальної громади. При цьому, відповідачем у спірній податковій консультації зроблено висновок про відсутність у позивача права не сплачувати єдиний податок та військовий збір, без врахування вищевказаних фактичних обставин, а саме платнику податків не було розтлумачено яким чином віднесення Дергачівської ТГ до території активних бойових дій з 24.02.2022 впливає на наявність у позивача права на користування пільгою, із урахуванням того, що платником єдиного податку першої групи ФОП ОСОБА_1 стала лише 01.04.2022. Колегія суддів зазначає, що позивачем було порушено питання щодо можливості звільнення її від сплати єдиного податку та військового збору у зв`язку з віднесенням Дергачівської ТГ до території можливих бойових дій, а не активних бойових дій, тобто до іншої категорії, передбаченої Переліком №

376. Крім того, позивач наголошувала, що її податкова адреса не змінювалась з 09.03.2017, а змінювався статус платника податку, зокрема 01.04.2022 вона стала платником податку першої групи. Разом з цим, аналізуючи пояснення відповідача щодо наявності у позивача права не сплачувати єдиний податок та військовий збір, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем надано відповідь без урахування фактичних обставин, узагальнено та не конкретизовано саме щодо ФОП ОСОБА_1 .. Крім того, зі змісту вказаної податкової консультації взагалі не вбачається відповіді на питання щодо того чи є дата початку можливих бойових дій на території Дергачівської міської територіальної громади, де знаходилась та зараз знаходиться податкова адреса позивача, а саме 13.09.2022, датою, до якої позивач мала набути статус платника єдиного податку першої групи, щоб зараз мати можливість не сплачувати єдиний податок та військовий збір. Суд звертає увагу, що у процесі нормативного регулювання оподаткування важливим є забезпечення справедливого балансу інтересів держави та платника податків, адже можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних ним дій має фундаментальне значення для правильності його застосування, а у випадку неоднозначності нормативних приписів підлягає застосуванню підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника. Таким чином, отримання податкової консультації з чіткою відповіддю на поставлене питання сприяє уникненню в подальшому податкових спорів щодо поставленого питання та стабільності суспільних відносин, а відповідач як контролюючий орган зобов`язаний вживати заходів до уникнення можливих податкових спорів, в тому числі, шляхом надання податкових консультацій з конкретних питань з правильним застосуванням норм податкового законодавства, що ним в даному випадку зроблено не було. Зазначене свідчить про те, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам, встановленим положеннями пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки не містить обов`язкових вимог, а саме: обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невиконання відповідачем обов`язку щодо надання податкової консультації, що передбачений ст. 52 ПК України, що в свою чергу вказує на недотримання відповідачем вимог ч.2 ст.2 КАС України, податкового законодавства, що є підставою для скасування необґрунтованої індивідуальної податкової консультації. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .. Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим, підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/24230/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4851 № 520/24230/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше