LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4806303/9259/25

від 14.05.2026 ·

Справа № 303/9259/25 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14.05.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Співака О. М., потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його представника - адвоката Чорби П. П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/181/26 за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Чорби П. П. на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026. Цією постановою закрито провадження у справі, щодо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 522046 від 24.11.2025 вбачається, що 24.11.2025 о 09 год 01 хв ОСОБА_1 , на трасі М-06, 776 км, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагувала на її зміни та внаслідок недотримання безпечної швидкості та дистанції, допустила зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який від поштовху допустив зіткнення з іншим транспортним засобом «Mazda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок чого всі три вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав на те, що висновком експертів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № КСЕ-19/107-25/15379 від 27.02.2026 підтверджується те, що у діях водія автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з технічної точки зору, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв`язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. Натомість, відповідно до цього ж висновку, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти розвитку досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди за умови відмови від виконання обгону в зазначених дорожніх умовах, у його діях вбачаються невідповідності вимогам п. 2.3 (б), 12.1 та 14.2 (г) Правил дорожнього руху України, із урахуванням тлумачення терміну «безпечна швидкість», які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. -2- В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Чорба П. П. просить скасувати постанову суду першої інстанції від 20.03.2026, як передчасну. Стверджує, що судом необґрунтовано не взято до уваги покази потерпілого ОСОБА_3 про те, що після завершення маневру обгону, відстань між його автомобілем марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілем водія ОСОБА_1 марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила, приблизно 30 метрів. Однак, з висновку експерта вбачається, що експертами були взяті до уваги вихідні дані з постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2025 про призначення комплексної судової автотехнічної експертизи, відповідно до якої відстань між автомобілями після звершення маневру обгону становила п`ять метрів, що не відповідає дійсності. Після завершення маневру обгону автомобілі, до настання дорожньо-транспортної пригоди, ще рухалися приблизно 250-300 метрів, тобто зіткнення відбулося не відразу після завершення маневру. Крім того, судом безпідставно трактовано висновок експерта з приводу первинності та вторинності ударів при зіткненні всіх трьох автомобілів, неправильно надано оцінку обставинам, які зазначені у висновку експерта. Призначаючи комплексну судову автотехнічну експертизу, у судовому засіданні 18.12.2025, не було оголошено повний текст постанови, не було озвучено зміст вихідних даних з обставинами про відстань п`ять метрів, послідовність зіткнення автомобілів тощо. Надання судом у вихідних даних неправдивих відомостей, що суперечать обставинам та матеріалам справи, носить упереджений характер щодо потерпілого ОСОБА_3 , оскільки на підставі цих спотворених обставин, експертами зроблено помилковий висновок про те, що водій ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем потерпілого ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування та зроблено безпідставний висновок про те, що потерпілий ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху України, та про невідповідність його дій в даній дорожній обстановці вимогам цих Правил, що знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. З цих підстав судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання адвоката про призначення повторної комплексної судової автотехнічної експертизи. Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_3 та його представника - адвоката Чорби П. П., які підтримали апеляційну скаргу, думку ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Співака О. М., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. -3- Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Постанова суду першої інстанції у даній справі мотивована тим, що оцінивши досліджені докази в сукупності, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 не доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується з таким висновком. Дослідивши усі долучені до матеріалів справи докази в сукупності, апеляційний суд вважає, що такими не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного. За приписами ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Диспозиція ст. 124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 522046 від 24.11.2025 та постанови судді від 20.03.2026 вбачається, що 24.11.2025 о 09 год 01 хв ОСОБА_1 , на трасі М-06, 776 км, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагувала на її зміни та внаслідок недотримання безпечної швидкості та дистанції, допустила зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який від поштовху допустив зіткнення з іншим транспортним засобом «Mazda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок чого всі три вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 24.11.2025 приблизно о 09 год 03 хв рухалася на транспортному засобі марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Мукачево-Ужгород. перед населеним пунктом Ракошино її обігнав автомобіль марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 та здійснив різке гальмування, в наслідок чого сталося зіткнення. Як з`ясувалося, причиною -4- гальмування транспортного засобу, який її обігнав, було гальмування транспортного засобу, який рухався перед ним. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення, її автомобіль отримав незначні механічні пошкодження. У письмових поясненнях ОСОБА_3 вказав, що 24.11.2025 їхав по трасі Мукачево-Ужгород, дотримуючись безпечної швидкості та всіх правил дорожнього руху, перед ним загальмував автомобіль «Mazda» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , тому був змушений здійснити екстрене гальмування. Після чого почув, як його автомобіль ударив автомобіль марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок чого його машину відкинуло і він вдарив автомобіль попереду себе. Внаслідок чого його транспортний засіб отримав механічні пошкодження як задньої центральної частини так і передньої центральної частини автомобіля. У суді першої інстанції ОСОБА_3 зазначив, що 24.11.2025 їхав на трасі Мукачево Ужгород дотримуючись всіх правил дорожнього руху та безпечної дистанції. Швидкість руху становила 70-80 км/год. Проїхавши контрольний пункт дорожнього контролю на виїзді з Мукачева, проїхав декілька метрів і здійснив обгін транспортних засобів, в тому числі, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . По переду нього рухався транспортний засіб марки «Mazda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який різко загальмував, тому довелося і йому екстрено гальмувати. Після чого, відчув удар у задню частину автомобіля, зіткнення сталося з транспортним засобом марки «Volkswagen» під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок удару його транспортний засіб відштовхнуло і він допустив зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду. Перед моментом зіткнення відстань між ним та автомобілем марки «Mazda» становила 20-25 метрів, а з автомобілем марки «Volkswagen» - 30 метрів. У письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 зазначено, що 24.11.2025 близько 08 год 55 хв на автомобілі «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_3 рухаючись по автодорозі Е 50 за напрямком руху м. Мукачево м. Ужгород, зі швидкістю близько 40 км/год, після гальмування автомобіля, який рухався по переду, також почав гальмувати. Після чого було два поштовхи автомобілем марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 у задню частину його автомобіля, в результаті чого його автомобіль отримав пошкодження задньої центральної часини. У суді першої інстанції ОСОБА_2 ствердив, що 24.11.2025 керував транспортним засобом марки «Mazda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався з допустимою швидкістю близько 65-70 км/год. Автомобіль, який рухався попереду несподівано загальмував та зупинився, він також гальмував, в результаті чого почув два поштовхи автомобілем «Volkswagen» НОМЕР_2 у задню частину його автомобіля. Обгін транспортного засобу, який їхав позаду нього він не бачив. Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_5 показав, що 24.11.2025 рухався по трасі Мукачево Ужгород приблизно зі швидкістю 60-70 км/год на транспортному засобі марки «Skoda Fabia», проїжджаючи контрольний пункт дорожнього контролю при виїзді з міста Мукачево, його обігнав транспортний засіб марки «Volkswagen» НОМЕР_2 . Проїхавши декілька хвилин побачив на узбіччі три автомобілі, які зіштовхнулися, а також цей автомобіль, який робив обгін при виїзді з міста Мукачева. На наявній в матеріалах справи схемі дорожньо-транспортної пригоди від 24.11.2025 відображено положення автомобілів. Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. -5- Згідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. За приписами до п. 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Із висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № КСЕ-19/107-25/15379 від 27.02.2026 вбачається, що у зазначеній дорожньо-транспортній ситуації, для забезпечення безпеки руху, водій автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , повинна була діяти відповідно до технічних вимог п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України з урахуванням тлумачення термінів «безпечна дистанція» та «небезпека для руху». У зазначеній дорожньо-транспортній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 2.3 (б), 12.1 та 14.2 (г) Правил дорожнього руху України, із урахуванням тлумачення терміну «безпечна швидкість». Аналіз характеру, локалізації та інтенсивності пошкоджень транспортних засобів їх взаємне розташування у момент їх контактування між собою, а також їх кінцевого положення на місці дорожньо-транспортної пригоди, свідчить про те, що найбільш технічно узгодженим є механізм, за якого первинне контактування відбулося між транспортними засобами «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 та «Mazda СХ-5» реєстраційний номер НОМЕР_3 , з подальшим контактуванням транспортних засобів «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 . У ситуації, що розглядається, з технічної точки зору, у діях водія транспортного засобу «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , вбачаються невідповідності вимогам п. 14.2 (г) Правил дорожнього руху України. В умовах зазначеної дорожньо-транспортної ситуації, водій «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не мала технічної можливості шляхом своєчасного застосування гальмування, запобігти зіткненню з автомобілем «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 . За результатом проведення експертизи в даній дорожній ситуації, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти розвитку досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди за умови відмови від виконання обгону в зазначених дорожніх умовах. У діях водія автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , вбачаються невідповідності вимогам п. 2.3 (6), 12.1 та 14.2 (г) Правил дорожнього руху України, із урахуванням тлумачення терміну «безпечна швидкість», які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, доводи потерпілої особи про наявність саме в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України і невідповідність дій саме водія ОСОБА_1 цим вимогам перебувала у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, слід визнати необґрунтованими, оскільки зазначеним вище висновком експерта спростовуються пояснення водія ОСОБА_3 щодо механізму зіткнення транспортних засобів, зокрема, про те, що відстань між його автомобілем та автомобілем водія ОСОБА_1 становила приблизно 30 метрів, а після завершення маневру обгону -6- автомобілі, до настання дорожньо-транспортної пригоди, ще рухалися 250-300 метрів, тобто зіткнення відбулося не відразу після завершення маневру, оскільки така можливість повністю виключається. Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено DWD-диск, наданий стороною захисту, на якому міститься фотофіксація пошкоджень автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди, а також відео з камер зовнішнього спостереження, з якого прослідковується послідовність руху транспортних засобів до моменту їх зіткнення. Надані стороною захисту докази узгоджуються, як з поясненнями наданими ОСОБА_1 та і ОСОБА_2 , та не суперечать висновку експерта. Відхиляючи доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині, апеляційний суд констатує, що дані доводи носять вибірковий характер та не спростовують висновків експертизи, в тому числі, щодо необхідності водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , діяти згідно п. 2.3 (6), 12.1 та 14.2 (г) Правил дорожнього руху України, із урахуванням тлумачення терміну «безпечна швидкість», які є в п. 12.1 вищевказаних Правил. Твердження представника потерпілої особи про те, що висновок експерта № КСЕ-19/107-25/15379 від 27.02.2026 про обставини дорожньо-транспортної пригоди здобутий з використанням невірних вихідних даних, без врахування усіх обставин справи, як наслідок, є неналежним та допустимим доказом по справі, не заслуговують на увагу, оскільки експертом досліджувалися показання учасників дорожньо-транспортної пригоди, зокрема і потерпілого ОСОБА_3 щодо відстані між автомобілями до моменту їх зіткнення. Натомість, експерт зазначив про те, що сукупність технічних ознак у більшій мірі відповідає механізму первинного зіткнення автомобіля «Volkswagen» (номерний знак НОМЕР_2 ) з автомобілем «Mazda» (номерний знак НОМЕР_3 ) з подальшим ударом автомобіля «Volkswagen», (номерний знак НОМЕР_1 ) у автомобіль «Volkswagen» (номерний знак НОМЕР_2 ). Таким чином, показання водія ОСОБА_3 щодо запропонованого ним варіанту розвитку дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є неспроможними. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки фототехнічної, інженерно -транспортно - трасологічної експертизи не можуть бути визнані недопустимими лише з тих підстав, що з ними не погоджується одна із сторін. Даний висновок експертизи виготовлений уповноваженою на те особою, науково обґрунтований, не містить суперечностей та неоднозначного тлумачення обставин події, а отже ставити його під сумнів, як неналежний та недопустимий доказ, в апеляційного суду не має підстав. З огляду на зазначене, відсутні підстави для призначення у справі повторної комплексної судової автотехнічної експертизи, як про це вказується в апеляційній скарзі представника потерпілого. Враховуючи вищевикладене, неприйнятними є доводи апеляційної скарги про те, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді апеляційної скарги потерпілого не встановлено порушень місцевим судом зазначених норм права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення На підставі вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим доводи потерпілого про зворотне позбавлені будь-яких правових обґрунтувань. -7- Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які встановлюють об`єктивну істину в справі. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту вчинення правопорушення вичерпані, а апеляційним судом вжиті всі передбачені законом заходи для з`ясування обставин, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративно відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як того передбачає ч. 2 ст. 251 КУпАП, і суд, розглядаючи матеріали справи на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом. З огляду на викладене, наведені представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом Чорбою П. П. в апеляційній скарзі доводи та надані під час апеляційного розгляду справи пояснення не свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, задоволенню не підлягають, а тому, постанова судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін. Приймаючи рішення апеляційний суд також бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб`єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах складеного щодо відповідної особи протоколу. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Чорби П. П. залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026 щодо ОСОБА_4 , - без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»