Постанова 4821 № 711/6179/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 711/6179/24 Провадження № 22-ц/821/636/26, 22-ц/821/495/26 Категорія: 308020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Василенко Л. І., суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л., секретаря: Кукушкіної А. О., учасники справи: позивач - Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа», представник позивача: адвокат Плакущий Сергій Володимирович, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2025року та на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2025 року в справі за позовом Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У серпні 2024 року Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» (далі по тексту ОСББ «Альфа») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.10.2004 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рішенням загальних зборів ОСББ «Альфа» від 24.06.2020 затверджено внески на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 3,50 грн з 1 кв. м. Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Відповідач отримує і споживає житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, послуги прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, купівлю електричної енергії, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, інше. З розрахунку тарифу до кількості квадратних метрів квартири боржника, останній мав сплачувати за утримання будинку та прибудинкової території 518,00 грн щомісяця (148 кв. м х 3,50 грн), починаючи з липня 2020 року, однак, відповідач починаючи з січня 2021 року не сплачує кошти, лише 30.11.2021 було сплачено 1150,00 грн. Відповідачем претензій щодо якості та кількості наданих послуг по утриманню будинку АДРЕСА_2 у передбаченому законом порядку не подавалось. Внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у період з січня 2021 року по серпень 2024 року, за ним утворилась заборгованість в розмірі 32735,60 грн з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Альфа» заборгованість в розмір 32735,60 грн, а саме: заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 23129,00 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 5166,50 грн, 3% річних в розмірі 1402,10 грн. За результатами розгляду справи розподілити судові витрати позивача. Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.09.2024 позовні вимоги ОСББ «Альфа» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території задоволено частково. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.11.2024 заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.09.2024 у справі № 711/6179/24 за позовом ОСББ «альфа» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території скасовано. Справу призначено до розгляду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» заборгованість з оплати внесків по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 23129 грн, нараховані на суму заборгованості інфляційні нарахування в розмірі 3044,72 грн та три відсотки річних в розмірі 590,18 грн, тобто усього стягнуто суму коштів в розмірі 26763,90 грн. Компенсовано (повернуто) Об`єднанню співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «АЛЬФА» за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, через Казначейство України, витрати з оплати судового збору в сумі 2728,83 грн. За обставинами спірних правовідносин судом враховано, що відповідач має право на пільги, передбачені ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в той же час ним не надано суду доказів того, що він вживав заходів з реалізації свого права на отримання пільг на оплату послуг з управління будинком у порядку, передбаченому Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженому КМУ від 17.04.2019 № 373, а кошти на покриття витрат з оплати внесків на утримання будинку за розпорядженням відповідача перераховувались на рахунок ОСББ «АЛЬФА». Отже доводи відповідача про неправомірність дій позивача з нарахування йому до сплати внесків на утримання будинку в повному розмірі вважав необґрунтованими. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що відповідач має перед позивачем невиконане грошове зобов`язання з оплати внесків членів ОСББ на утримання будинку, що виникла за період з січня 2021 року по серпень 2024 року включно в загальному розмірі 23129,00 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Суд першої інстанції не погодившись з розрахунком позивача в частині нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та зробивши перерахунок, прийшов до висновку, що за період з 01.01.2021 до 01.08.2024 інфляційні нарахування становлять 3044,72 грн, три відсотки річних 590,18 грн. Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2026 заяву представника ОСББ «Альфа» Плакущого С. В. про стягнення із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по будьвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції взяв до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, а також часткове задоволення позову, та прийшов до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 7000 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи, ціну позову, а також суму платежу, присуджену судом до стягнення з відповідача. Короткий зміст вимог апеляційних скарг Доводи особи, яка подала апеляційні скарги В апеляційній скарзі, поданій 05.01.2026, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2025 ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, що є підставами для його скасування. Вважає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції врахував не вірні покази позивача, які суперечать дійсним обставинам справи, які надано представником відповідача. Згідно рішення від 23.10.2021 правління ОСББ «Альфа», яке створено незаконно та без згоди власників квартир, діє тариф у розмірі 151 грн, вибори голови ОСББ «Альфа» з усіма представниками не проводились. Звертає увагу на те, що згідно банківської виписки, відповідачем 14.12.2020 сплачувалася квартплата у розмірі 3204,20 грн, 19.11.2021, ремонт ліфта. ОСББ «Альфа» не підтвердило будь-якими належними доказами, сам факт надання наведених послуг, за які була утворена заборгованість, що свідчить про порушення правил ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Крім того, до вимог щодо стягнення боргу, які ставить заявник перед судом, застосовується загальна позовна давність, яка відповідно до вимог ст. 257 ЦК України становить три роки. Тобто, заявлені вимоги судом повинні були б бути залишені без задоволення. В апеляційній скарзі, поданій 22.01.2026, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2025 ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування. Вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані усі обставини справи, оскільки представником позивача не надано належних та допустимих доказів про надання послуг в розмірі 7000,00 грн. Просить скасувати додаткове рішення від 24.12.2026 в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. Відзив на апеляційну скаргу. У відзивах на апеляційні скарги, які надійшли до Черкаського апеляційного суду 26.01.2026 та 18.02.2026 через систему «Електронний суд», представник ОСББ «Альфа» - адвокат Плакущий С. В., вважаючи, що оскаржувані рішення та додаткове рішення відповідають вимогам чинного законодавства, ухвалені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг є безпідставними, просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 повністю, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2025 та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2025 - залишити без змін. Фактичні обставини справи Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 27.07.2004, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 36, 108 т. 1). Управління багатоквартирним будинком здійснюється шляхом самозабезпечення ОСББ «Альфа» (код ЄДРПОУ 33209480). Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 29.10.2004, 1 026 102 0000 000718. Місцезнаходження юридичної особи: м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 250 (а.с. 7, т. 1). Згідно п. 1.1 Розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка в м. Черкаси «Альфа» створено власниками квартир та приміщень 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по АДРЕСА_2 відповідно до закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (а.с. 8-21 т. 1). Рішенням загальних зборів ОСББ «Альфа» - протокол № 1 від 24.06.2020 - було прийнято рішення про затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.07.2020 у розмірі 3,50 грн за 1 кв. м загальної площі квартири (а.с. 27-28, т. 1). У період часу з 01.01.2021 по 31.07.2024 позивач здійснював нарахування розміру щомісячних внесків по квартирі відповідача ОСОБА_1 в розмірі 518,00 грн на місяць, але відповідач не здійснював платежів з оплати послуг за управління багатоквартирним будинком. За вказаний проміжок часу здійснив лише один платіж на користь ОСББ «Альфа» в розмірі 1150,00 грн (19.11.2021) з цільовим призначенням «за ремонт ліфта». Згідно облікових даних позивача по взаєморозрахунків з відповідачем, станом на 02.08.2024 за останнім обчислюється заборгованість з оплати внесків ОСББ «Альфа» в розмірі 23139,00 грн (а.с. 37-38, т. 1). Відповідач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням від 29.12.2015 (а.с. 103, т. 1). Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Правовідносини сторін, що виникли на підставі зазначених фактичних обставин, регламентуються такими правовим нормами. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію, згідно з законом. Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що, залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Згідно з положеннями ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Крім того, згідно п. п. 5, 10 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. На підставі ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: - задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; - визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; - виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Слід врахувати, що за приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Одночасно, за приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до реєстру 29.10.2004 за номером 10261020000000718 внесено відомості про реєстрацію Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка в м. Черкаси «Альфа». Місцезнаходженням юридичної особи є м. Черкаси, бульвар Шевченка,

250. Керівник Васюхник І. В. Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка в м. Черкаси «Альфа» створено власниками квартир та приміщень 10-поверхової 32 квартирної житлової блок-секції по АДРЕСА_2 відповідно до закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Згідно з п. 2.1 розділу 2 Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до п. 1.1 цього Статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Розділом 4 Статуту передбачено, що Об`єднання має право, зокрема, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених Законом та Статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів. Як вбачається з протоколу загальних зборів співвласників від 24.06.2020 був затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3,50 грн з 1 кв. м загальної площі квартири. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 . Позивач здійснював нарахування щомісячних платежів по квартирі відповідача в розмірі 518,00 грн (3,50 грн * 148 кв. м) в період часу з 01.01.2021. Аналіз наданих позивачем відомостей щодо обліку взаєморозрахунків з відповідачем з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території свідчить, що за період з 01.01.2021 по 01.07.2024 (43 місяці) відповідачу було нараховано суму для оплати внесків в загальному розмірі 22274,00 грн. Додатково до деяких щомісячних платежів нараховувались суми витрат з оплати додаткових послуг: вересень 2021 року 65,00 грн (встановлення освітлення); листопад 2021 року 1150,00 грн (капітальний ремонт ліфту); червень 2023 року (ремонт під`їзду) 800,00 грн. Отже, загальна сума нарахувань до сплати відповідачем внесків за такий період часу складає 24289,00 грн (а.с. 38, т. 1). Згідно з виписки з банківського рахунку позивача, протягом періоду з 01.01.2021 по 02.08.2024 відповідачем була здійснено один платіж на користь ОСББ «Альфа» в розмірі 1150,00 грн з призначенням платежу «за ремонт ліфта» (а.с. 37, т. 1). Таким чином, станом на 02.08.2024 розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 23139,00 грн (24289,00 грн 1150,00 грн), що відповідає розрахунку, який викладений в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами. Судом першої інстанції встановлено, що не сплата відповідачем щомісячних внесків, суперечить змісту рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом № 1 від 24.06.2020 та положенням а. 9 ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та, враховуючи заперечення сторони відповідача проти заявлених вимог з посиланням на наявність у відповідача права на пільгу для ветеранів війни учасників війни, як особи з інвалідністю 2 групи, п. 7 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженому КМУ від 17.04.2019 № 373, тому позивач має право вимагати стягнення заборгованості зі сплати нарахованих внесків. У зв`язку з вищевикладеним суд першої інстанції, проаналізувавши докази надані сторонами прийшов до вірного висновку, що заборгованість відповідача зі сплати внесків за період надання послуг з 01.01.2021 по 01.07.2024 року становить 23129,00 грн. Щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 257, 260, 263, п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, доводи відповідача про необхідність обліку строків позовної давності від дня надходження позову до суду, прийшов до вірного висновку, що трирічний строк позовної давності, що передує моменту звернення до суду, слід обчислювати з 11.03.2020 (початок зупинення дії строків позовної давності у зв`язку з карантином). Предметом спору між сторонами є розмір заборгованості, що утворилась та обчислена за період надання послуг з 01.01.2021, тому строки позовної давності по спірним вимогам не пропущені. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості. Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в редакції яка була чинною протягом періоду часу з 06.03.2022 до 29.12.2023, передбачалося, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. З 30.12.2023 відповідні положення були викладені в редакції, яка передбачена постановою КМУ №1405 від 29.12.2023, і передбачають запровадження заборони нарахування штрафних санкцій лише щодо населення в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285). В обґрунтування своїх вимог про стягнення компенсаційних нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, позивачем наданий розрахунок (а.с. 38, т. 1), згідно якого, позивачем було здійснено розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 01.01.2021 по 01.08.2024, їх розмір складає 5166,50 грн та 1402,10 грн, відповідно. Суд першої інстанції дослідивши розрахунок, прийшов до висновку, що він здійснений не зовсім вірно, оскільки відповідні нарахування обчислені позивачем помісячно на загальний залишок суми боргу, що існував на кінець кожного окремого місяця. Зобов`язання відповідача, щодо здійснення платежів з внесків ОСББ, має періодичний характер, оскільки обов`язок із здійснення оплати таких платежів виникав щодо кожного місяця періоду надання послуги з управління будинком. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що за таких обставин прострочення виконання зобов`язання відповідача з оплати послуг ОСББ має обчислюватись щодо кожного місяця окремо, а період прострочення починається з першого числа місяця, який є наступним щодо того, в якому має вноситись плата за попередній місяць (тобто платіж за січень 2021 року має бути здійснений до кінця лютого 2021 року, а отже прострочення починається з 01.03.2021 і т.д.). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, здійснивши обчислення розміру трьох відсотків річних, інфляційних втрат та підсумувавши відповідні суми за заявлений позивачем період прострочення, за виключенням платежів за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачаінфляційних нарахувань у розмірі 3044,72 грн та трьох відсотків річних у розмірі 590,18 грн. Відповідачем не надано доказів та будь-яких претензій щодо обґрунтованості обчислення позивачем наявної за відповідачем заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, про що зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні. Є необґрунтованими твердження скаржника про недійсність рішення загальних зборів від 24.06.2020 (яким встановлено тарифи), оскільки на момент ухвалення судом першої інстанції рішення, протокол та рішення зборів не скасовані та є чинними. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та їм надана відповідна правова оцінка, з якою погоджується апеляційний суд. Щодо оскарження додаткового рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2026, колегія суддів зазначає наступне. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд першої інстанції вважав, що заявлена позивачем сума в розмірі 11500,00 грн є необґрунтованою та не співмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг. До того ж відповідна сума витрат (11500,00 грн) майже дорівнює половині розміру ціни позову, тому суд дійшов до висновку про необхідність прийняття додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в межах суми 7000,00 грн. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідача витрати з оплати правової допомоги в сумі 14000 грн. В якості доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу ним було надано: договір про надання юридичних послуг та консультацій № 25/07/24 від 25.07.2024, укладений між Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» та ФОП ОСОБА_2 , предметом якого є надання правової допомоги та підготовка позовної заяви про стягнення із ОСОБА_1 боргу з оплати внесків та утримання будинку та прибудинкової території, вартість правничої допомоги складає 2500,00 грн (а.с. 156, т. 1); рахунок № 32 від 25.07.2024 на оплату правничої допомоги, наданої ФОП ОСОБА_2 за договором про надання юридичних послуг та консультацій № 25/07/24 від 25.07.2024 на суму 2 500 грн (а.с. 157, т. 1); платіжну інструкцію № 1514281805 від 04.12.2024 на суму 2500,00 грн (а.с. 158, т. 1); договір-доручення про надання правничої допомоги від 05.09.2024, укладений між Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «АЛЬФА» та адвокатом Плакущим С. В. (а.с. 116 - 117, 159 161, т. 1); додаткову угоду № 1 від 05.09.2024 до договору-доручення про надання правничої допомоги від 05.09.2024, в якій визначено види правничої допомоги та їх вартість (а.с. 118, 162-163, т. 1); акт приймання-передачі № 4 від 25.10.2024 до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 на суму 1500,00 грн, з яких: ознайомлення з матеріалами справи №711/6179/24 в суді (про стягнення боргу з ОСОБА_1 ) 500 грн, представництво інтересів клієнта у Придніпровському районному суді по справі №711/6179/24 1 000 грн (1-е судове засідання, що відбулось 23.10.2024) (а.с. 164, т. 1); прибутковий касовий ордер від 04.11.2024 на суму 1000,00 грн (а.с. 165, т. 1); акт приймання-передачі № 5 від 02.12.2024 до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 на суму 3500,00 грн, з яких: складання заперечення від 21.10.2024 на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення 2500,00 грн, представництво інтересів клієнта у суді 1000,00 грн (судове засідання, що відбулось 26.11.2024) (а.с. 166, т. 1); платіжну інструкцію № 1514281806 від 04.12.2024 на суму 3500,00 грн (а.с. 167, т. 1); акт приймання-передачі № 11 від 08.12.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 на суму 6500,00 грн, з яких: підготовка клопотання про поновлення провадження у справі №711/6179/24 500 грн, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях 17.12.2024, 13.01.2025, 23.01.2025, 28.01.2025, 18.11.2025, 28.11.2025 на суму 6000,00 грн (а.с. 23, т. 2). У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Суд першої інстанції, проаналізувавши зміст наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, встановив, що відповідні витрати у сумі 2500 грн складаються з оплати послуг ФОП ОСОБА_2 , яка діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2022, за вчинення наступних процесуальних дій, які обумовили витрати адвокатом його робочого часу: підготовка правової позиції та збір необхідних доказів для підготовки позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 боргу з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, нарахування на суму заборгованості по періодам 3% річних та інфляційних витрат; пошук та аналіз релевантного законодавства; з`ясування інших фактичних даних, якими будуть обґрунтовуватися позовні вимоги; пошук та аналіз актуальної судової практики; підготовка позовної заяви до суду першої інстанції, що включає в себе визначення підсудності розгляду позовної заяви, визначення складу учасників судового процесу, написання позовної заяви (з описом фактичних обставин справи та посиланням на норми матеріального та процесуального права), проведення розрахунків заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Вирішуючи питання про відшкодування позивачу вказаних витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано послався на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, про те, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів,що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що Пасіченко К. П. є адвокатом і нею надавались позивачу юридичні послуги та консультації як адвокатом, то за таких обставин відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн, які були надані ФОП ОСОБА_2 . З наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу встановлено, що відповідні витрати у розмірі 11500,00 грн складаються з оплати послуг адвоката Плакущего С. В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СА №1099842 від 09.10.2024 (а.с. 116, т. 1), за вчинення наступних процесуальних дій, які обумовили витрати адвокатом його робочого часу: ознайомлення з матеріалами справи 14.10.2025 500,00 грн; складання заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду 2500,00 грн; представництво клієнта в судових засіданнях 23.10.2024 та 26.11.2024 2000,00 грн; підготовка клопотання про поновлення провадження у справі 500,00 грн, представництво інтересів клієнта в шести судових засіданнях, а саме: 17.12.2024, 13.01.2025, 23.01.2025, 28.01.2025, 18.11.2025, 28.11.2025 6000,00 грн. Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 11500,00 грн є необґрунтованою та не співмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, а також часткове задоволення позову, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, оскільки такий розмір буде пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи, ціну позову, а також суму платежу, присуджену судом до стягнення з відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного додаткового судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди сторони позивача із висновками суду. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2025 та на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2025, судові витрати слід залишити за відповідачем. Керуючись ст. ст. 258, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «Альфа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території залишити без змін. Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Текст постанови складено 14 травня 2026 року. Головуюча Л. І. Василенко Судді О. М. Новіков Т. Л. Фетісова