Постанова 4808 № 0907/2-786/2011

Справа № 0907/2-786/2011 Провадження № 22-ц/4808/652/26 Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В. Суддя-доповідач Барков В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В. М., суддів Василишин Л. В., Максюта І. О., секретар Петрів Д. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білана Андрія Михайловича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року у складі судді Антоняка Т. М., постановлену у м. Івано-Франківську, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача, а також апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білана Андрія Михайловича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року у складі судді Шамотайла О. В., постановлену у м. Івано-Франківську, у справіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у порядку ст. 442 ЦПК України. В обґрунтування заяви вказувало, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2013 року по справі № 0907/2-786/2011 було частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн., яке на момент звернення з даною заявою не виконано. Заявник вказував, що 15 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_I_1, за умовами якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року та договорами поруки, правами іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави. В свою чергу, 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір про відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070, за умовами якого заявник набув права вимоги за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року та договорами поруки, правами іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави. Посилаючись на те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» належать усі права кредитора та іпотекодержателя, заявник просив замінити стягувача у справі № 0907/2-786/2011 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у зв`язку з переходом до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» прав кредитора за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» задоволено. Постановлено замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа у справі № 0907/2-786/2011. У апеляційній скарзі на зазначену ухвалу суду, представник особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , адвокат Білан А. М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача. Адвокат Білан В. М. вказує на те, що скаржниця ОСОБА_1 є спадкоємицею відповідача у даній справі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і про наявність судової справи про стягнення з її чоловіка заборгованості вона дізналась лише у лютому 2026 року. Будь-яких документів, які стосуються даної справи, на адресу місця проживання ОСОБА_3 не надходило. Представник скаржниці вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа у справі № 0907/2-786/2011, оскільки в матеріалах справи на час розгляду заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» були відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання рішення у даній справі. При цьому, звертає увагу на те, що 08 листопада 2013 року державним виконавцем Сідик В. В. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», було ухвалено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у даній справі і до 2023 року жодних виконавчих листів (документів) до ДВС чи приватного виконавця зі сторони стягувача не подавалось. Представник Баландіної В. М. зазначає, що судове рішення у даній справі № 0907/2-786/2011 набрало законної сили 22 червня 2013 року, а тому строк пред`явлення виконавчого документа щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості завершився 22 червня 2014 року. При цьому, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», звертаючись до суду із вказаною заявою, не заявляло клопотання про поновлення строків для пред`явлення виконавчого документа. А тому, зважаючи на втрату ПАТ КБ «Надра» прав на звернення виконавчого документу представник скаржниці вважає, що виконавчий документ припинив свою дію. Адвокат Білан А. М. звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, згідно яких «не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення». Також вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем прав та обов`язків за померлим чоловіком, а тому у даній справі останню слід залучити як правонаступника. При цьому, стягувач у разі відмови йому у задоволенні заяви щодо заміни сторони у виконавчому листі щодо ОСОБА_3 , не втратить можливості задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна боржника - ОСОБА_2 , оскільки у відповідності до п.2.1. Договору відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 від 31 серпня 2020 року та додатку № 1, заявник набув права вимоги за договором іпотеки на належну ОСОБА_2 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк іншими учасниками справи не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Білана А. М., який просив апеляційні скарги задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року необхідно задовольнити частково, оскаржувану ухвалу частково скасувати та в задоволенні заяви частково відмовити з таких підстав. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі відповідає. Задовольняючи заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа у справі №0907/2-786/2011, суд першої інстанції прийшов до висновків, що заявник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», як новий кредитор-правонаступник, набув право вимоги за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року. З цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2013 року частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» 228 649,50 грн. заборгованості згідно кредитного договору №407/2006 від 14 липня 2006 року. Вирішено питання розподілу судових витрат. Цим же рішенням відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п.2.1 кредитного договору № 407/2006 від 14.07.2006 року; визнання недійсним договору іпотеки від 14 липня 2006 року, визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як за спадкоємцями по закону право власності по 1/4 частині квартири. Також зазначеним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки від 14 липня 2006 року (т.1, а.с. 53-55). Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2013 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2013 року в частині позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», Івано-Франківської міської ради про визнання недійсними договорів, визнання права власності на спадкове майно та відмовлено в задоволенні даних вимог. В частині вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», Івано-Франківської міської ради про визнання право власності на спадкове майно провадження у справі закрито (т.1, а.с. 115-121). На виконання рішення суду Івано-Франківським міським судом були видані виконавчі листи. Також судом встановлено, що 15 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів (боржників), зазначених у Додатках №№ 1-5 (т.1, а.с. 138-139). Також, 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» уклали Договір відступлення права вимоги за лотом GL48N718070, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вищевказаної вимоги (т. 1, а.с. 140-156). Із копії відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 21 вересня 2021 року вбачається, що на виконанні в Івано-Франківському ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало два виконавчих провадження, а саме: №40649193 щодо виконання виконавчого листа №0907/2-786/2011 від 02 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 228 649,50 грн. заборгованості, за результатами виконання якого 01 липня 2016 року державним виконавцем було ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», а також виконавче провадження №40649318 щодо виконання виконавчого листа №0907/2-786/2011 від 02 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» 228 649,50 грн. заборгованості, за результатами виконання якого 08 листопада 2013 року державним виконавцем Сідик В. В. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», було ухвалено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Повторно вказаний виконавчий документ до відділу ДВС у м. Івано-Франківську не пред`являвся (т. 1, а.с. 221). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. За частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з частиною першою статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідними правами у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі, до відкриття виконавчого провадження. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого прийнято постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20 (пункти 6.9-6.12, 6.15). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження. Таким чином, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що право вимоги за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року перейшло до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у зв`язку з укладенням 15 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» договору № GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги, а також укладенням 31 серпня 2020 року договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», дійшов обґрунтованого висновку про можливість здійснення заміни стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». За таких обставин апеляційна скарга на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року задоволенню не підлягає. Крім того, у лютому 2022 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строкудля пред`явлення виконавчих документів до виконання. В обґрунтування заяви посилаючись на вищезазначені обставини, а також на те, що строк на повторне пред`явлення виконавчих листів до виконання про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 пропущено 01 липня 2019 року, а про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 08 листопада 2016 року, а також на те, що оригінали виконавчих документів було втрачено не з волі заявника, що підтверджується актом від 31 серпня 2020 року, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило поновити строк на подачу заяви про видачу дублікатів виконавчих листів, видати дублікати виконавчих листів у справі № 0907/2-786/2011 року, а також поновити строк пред`явлення до виконання виконавчих листів № 0907/2-786/2011 видані 17 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі № 0907/2-786/2011 задоволено. Постановлено видати ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» дублікати виконавчих листів у цивільній справі № 0907/2-786/2011 відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість згідно кредитного договору № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн. Також постановлено поновити ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів у цивільній справі № 0907/2-786/2011 відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ « Надра» заборгованість згідно кредитного договору №407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн. У апеляційній скарзі на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року суду, представник особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , адвокат Білан А. М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. Адвокат Білан В. М. вказує на те, що скаржниця ОСОБА_1 є спадкоємицею відповідача у даній справі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і про наявність судової справи про стягнення з її чоловіка заборгованості вона дізналась лише у лютому 2026 року. Також вказував, що про видачу дублікатів виконавчих листів заявниці не було відомо, оскільки будь-яких документів, які стосуються даної справи, на адресу місця проживання ОСОБА_3 не надходило. Представник скаржниці вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа у справі № 0907/2-786/2011, оскільки в матеріалах справи на час розгляду заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» були відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання рішення у даній справі. При цьому, звертає увагу на те, що 08 листопада 2013 року державним виконавцем Сідик В. В. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», було ухвалено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у даній справі і до 2023 року жодних виконавчих листів (документів) до ДВС чи приватного виконавця зі сторони стягувача не подавалось. Представник Баландіної В. М. зазначає, що судове рішення у даній справі № 0907/2-786/2011 набрало законної сили 22 червня 2013 року, а тому строк пред`явлення виконавчого документа щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості завершився 22 червня 2014 року. При цьому, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», звертаючись до суду із вказаною заявою, не заявляв клопотання про поновлення строків для пред`явлення виконавчого документа. А тому, зважаючи на втрату ПАТ КБ «Надра» прав на звернення виконавчого документу представник скаржниці вважає, що виконавчий документ припинив свою дію. Судом першої інстанції при розгляді вказаної заяви не застосовано ЗУ «Про виконавче провадження» (1999 року прийняття зі змінами) в частині строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме, що в період з 22 червня 2013 року по 2016 рік строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становив один рік з часу набрання рішенням законної сили. Не враховано судом першої інстанції і те, що такий строк був пропущений ПАТ КБ «Надра» ще задовго до відкликання ліцензії. Також, на думку адвоката Білана А. М. невірно взято судом до уваги Акт від 31 серпня 2020 року складений працівниками ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Такий акт підтверджує тільки те, що саме працівниками ТОВ «Преміум Ліга Колекшн» втрачено виконавчі листи. При цьому, при передачі кредитної справи від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а згодом від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» виконавчі листи були (відсутні акти між сторонами про відсутність у кредитній справі виконавчих листів). Також вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем прав та обов`язків померлого чоловіка, а тому останню слід залучити як правонаступника. При цьому, стягувач у разі відмови йому у задоволенні заяви щодо заміни сторони у виконавчому листі щодо ОСОБА_3 , не втратить можливості задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна боржника ОСОБА_2 , оскільки у відповідності до п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 від 31 серпня 2020 року та додатку № 1, заявник набув права вимоги за договором іпотеки на належну ОСОБА_2 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Відзиву на цю апеляційну скаргу у встановлений судом строк іншими учасниками справи не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі в повній мірі не відповідає. Задовольняючи заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції прийшов до висновків, що оригінал виконавчого листа був втрачений не з вини стягувача, пропущений строк на пред`явлення виконавчих листів було пропущено з поважних причин внаслідок їх втрати, тому вважав, що підстав для відмови в задоволенні цієї заяви не встановлено. Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна. Метою застосування ст. 433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором. Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій. Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, заявник посилався на перебування первісного кредитора на стадії ліквідації. Однак, колегія суддів вважає, що вказані обставини не доводять той факт, що строк пропущений з поважних причин. Адже, процедура ліквідації банку, проведення змін в організаційній структурі відповідних підрозділів та кадрових змін не може бути об`єктивною причиною для неможливості пред`явлення виконавчого листа до виконання у визначений законодавством строк. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора, переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З матеріалів справи убачається та визнається самим заявником, що на момент укладення договору від 31 серпня 2020 року про відступлення прав вимоги між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» строки пред`явлення виконавчих листів до виконання, виданих на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2013 року по справі № 0907/2-786/2011, уже спливли. Після укладення такого договору для нового кредитора перебіг цих строків не починається заново. Тобто, заявник, укладаючи договір про відступлення права вимоги через сім років після ухвалення рішення суду і після закінчення встановленого законом строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, не перевірив підстав їх невиконання і свідомо набув права кредитора щодо проблемного боржника, не з`ясувавши питань, пов`язаних із виконанням рішення суду попереднім кредитором. За таких обставин, колегія суддів вважає, що звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу їх дубліката, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не зазначило жодних обставин і не надало належних доказів, які могли б бути підставою для поновлення цього строку та підтверджували б, що строк було пропущено з причин, які не залежали від волі стягувача. Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. За таких обставин, питання про видачу дубліката виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Строк звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає зі строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. У разі визнання неповажними причин пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відмови у поновленні пропущеного строку, суд відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа. Тобто, колегія суддів відмовивши в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, відмовляє й у видачі його дублікату. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу його дублікату у справі № 0907/2-786/2011 в частині стягнення з ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали в цій частині про відмову в задоволенні заяви. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білана Андрія Михайловича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2021 року залишити без змін. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білана Андрія Михайловича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року задовольнити частково. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2022 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу його дублікату у справі № 0907/2-786/2011 в частині стягнення з ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн скасувати. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу його дублікату у справі № 0907/2-786/2011 в частині стягнення з ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 407/2006 від 14 липня 2006 року у розмірі 228 649,50 грн відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 травня 2026 року. Судді В. М. Барков Л. В. Василишин І. О. Максюта