Ухвала КЦС ВС № 750/10964/21

УХВАЛА 14 травня 2026 року м. Київ справа № 750/10964/21 провадження № 61-6327ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суд міста Чернігова від 01 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі та гідності шляхом спростування інформації, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, зазначену в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей від 02 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , а саме: «боржник наразі не надає коштів на виховання дітей», яка є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь та гідність позивача, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1 грн. Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 01 липня 2025 року у задоволенні позову відмовив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000 грн витрат на правничу допомогу. У жовтні 2025 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Деснянський районний суд міста Чернігова ухвалою від 27 жовтня 2025 року, яку залишив без змін Чернігівський апеляційний суд постановою від 03 березня 2026 року, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, вжиття заходів забезпечення судових витрат шляхом винесення ухвали (винесення додаткового рішення і роз`яснення судового рішення) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі та гідності шляхом спростування інформації, стягнення моральної шкоди. 08 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у зазначеній вище справі. 14 травня 2026 року касаційну скаргу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого. Щодо оскарження рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 липня 2025 року Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Ураховуючи наведене, оскарження рішення без постанови апеляційного суду статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 липня 2025 року не може бути прийнята до провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не переглядалось по суті в апеляційному порядку, отже не підлягає касаційному оскарженню. Щодо оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2026 року Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню. Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 05 вересня 2019 року про закриття касаційного провадження у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18) дійшла висновку, що «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено». Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки постанова Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2026 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказане судове рішення. Керуючись статтею 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суд міста Чернігова від 01 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі та гідності шляхом спростування інформації, стягнення моральної шкоди - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко