Постанова 4816 № 573/356/26

Справа №573/356/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черкашина М. С. Номер провадження 33/816/1137/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 15 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 573/356/26 з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження разом з апеляційною скаргою захисника Пашкова Сергія Івановича на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 09.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з участю захисника Пашкова С.І., установив: Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 09.03.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ст. 30 КУпАП ОСОБА_1 до стягнення за цією постановою приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Білопільського районного суду Сумської області 26.01.2026 по справі № 573/2599/25 та призначено йому загальний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами 4 роки, за те, що він 18.02.2026 о 00.42 год, знаходячись на вул. Сумській, в м. Білопіллі, керував транспортним засобом TOYOTA АВЕНСІС, д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 6820». Відповідно до тесту №545 стан сп`яніння становив 0,60 проміле. Від проходження огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. З таким рішенням судді не погодився захисник і подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 09.03.2026 скасувати, а провадження у справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді, так як ОСОБА_1 копію постанови судді не отримував, про її існування дізнався в застосунку «Дія» після виходу із бойових позицій. В обґрунтування своїх вимог захисник зазначав, що справа відносно ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем була розглянута в порушення вимог законодавства без належного сповіщення останнього. Також адвокат Пашков С.І. вказує, що з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погоджувався проїхати до медичного закладу і там пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, але працівники поліції належним чином не виконали вимоги Інструкції, не роз`яснили порядок проходження огляду і склали протокол про адмінправопорушення, не провівши медичного огляду. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник Пашков С.І. участі в судовому засіданні не брали, копію постанови судді врасноруч не отримували, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних причин. Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника Пашкова С.І., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом серії ЕПР 1 № 594422 від 18.02.2026, який за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містять всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують у вагу та швидкість реакції та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, - роздруківкою з приладу "Drager alcotest 6810" № 545 від 18.02.2026 з результатом 0,60 % проміле, - постановою суду від 26.01.2026 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відеозаписами, які містяться на долучених до матеріалів справи DVD-R дисках, з яких вбачається, що ОСОБА_1 18.02.2026 о 00.42 год керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції, які виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», або в медичному закладі. За згодою ОСОБА_1 поліцейськими було проведено його огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер", який показав результат 0,60 проміле, що підтверджує перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння. При цьому вказаний результат огляду ОСОБА_1 не спростовував та повідомляв, що після обіду вживав алкогольні напої, їхати до лікарні відмовився. Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9а ПДР України, вчинені особою, яка повторно протягом року керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер, водій на таку пропозицію погодився. У результаті проходження вказаного огляду, прилад драгер зафіксував 0,60 проміле у видихуваному ОСОБА_1 повітрі і з таким результатом останній погодився, після чого поліцейські роз`яснили водієві його права та обов`язки, повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, копія якого йому була надана під підпис та відсторонили від подальшого керування транспортним засобом. Щодо доводів апелянта про те, що суд, в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, то їх апеляційний суд вважає не обґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме: заяви про отримання електронних повісток у формі sms-повідомлень, підписаної власноруч ОСОБА_1 (а.с. 13) та довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», ОСОБА_1 24.02.2026 о 12.17 год у додаток «Viber» було доставлено повідомлення про виклик в судове засідання на 09:00 год 27.02.2026 (а.с.16). Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги апелянта про те, що працівники поліції, не провівши медичного огляду, належним чином не виконали вимоги Інструкції, оскільки з вищевказаного відеозапису також вбачається, що виявивши за допомогою газоаналізатора «Драгер», що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, останній повідомляв поліцейським, що «після обіду трохи випив». Так, спочатку ОСОБА_1 повідомляв про бажання проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду, однак через декілька хвилин добровільно повідомив поліцейським, що передумав та згоден з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника і в цій частині є безпідставними. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, постановив: Поновити захиснику Пашкову С.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Білопільського районного суду Сумської області від 09.03.2026. Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 09.03.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Налімова Олександра Володимировича на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Соколова