Постанова КАС ВС № 320/42687/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Київ справа № 320/42687/23 провадження № К/990/19619/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Уханенка С.А., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (у складі головуючого судді - Кушнової А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Губської Л.В., суддів: суддів: Карпушової О.В., Файлюка В.В.) у справі №320/42687/23, ВСТАНОВИВ: І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника Дяченка Олексія Володимировича (далі - представник позивача, Дяченко О.В.), звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2019 по 20.09.2023 включно та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2019 по 20.09.2023 у сумі 840 556, 40 грн включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024, позовну заяву повернуто на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що представником позивача визначено Дяченка О.В., на підтвердження повноважень якого до позову додано копію довіреності від 12.10.2022, видану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Н.О. Покликаючись на положення 5.22 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», указував, що підпис повинен бути власноручний; відтворення підпису з допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається.

4. Суд першої інстанції установив, що в поданій позовній заяві підпис представника позивача Дяченка О.В. є друкованою копією, а не оригіналом, що є порушенням вимог, встановлених до оформлення документів. Таким чином, дійшов висновків, що позовна заява є такою, що належним чином не оформлена, а саме не підписана позивачем. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

5. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Скаржник переконує, що судами у справі помилково застосовано пункт 3 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позовна заява та додані до неї документи підписані електронним підписом.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що подана представником позивача у сканованому вигляді копія паперової позовної заяви не може уважатися підписаною. ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Касаційна скарга представника позивача до Верховного Суду надійшла 20.05.2024.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

10. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору.

11. Після усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд ухвалою від 01.07.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №320/42687/23; витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

12. Матеріали справи до Верховного Суду надійшли 14.01.2026.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2026 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Уханенко С.А., Мельник-Томенко Ж.М. IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

17. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання норм процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

19. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

20. Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

21. У відповідності до вимог частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

22. Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

23. Відповідно до вимог пункту 5.22 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище. Підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.

24. Тобто підпис повинен бути власноручний. Відтворення підпису з допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається.

25. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

26. Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

27. Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

28. «Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

29. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

30. Водночас, нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.

31. До таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 31.01.2025 у справі №320/42973/23, які підлягають урахуванню на підставі частини третьої статті 341 КАС України.

32. Водночас, скаржник у касаційній скарзі, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, вказує, що позовну заяву подано представником позивача через підсистему «Електронний Суд» та така заява підписана електронним цифровим підписом.

33. Так, матеріалами справи, витребуваної із ЦБД (центральної бази даних) КП «ДСС» (Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду») підтверджується, що представник позивача 25.09.2023 сформував у підсистемі «Електронний суд» документ під назвою «Позовна заява» із наступним змістом: «Адміністративний позов з додатками підписаний ЕЦП додається (з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №560/11012/22 щодо подачі документів через підсистему Електронний Суд).».

34. Окрім цього, такий документ містить підтвердження позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а в якості додатків зазначено «Адміністративний позов з додатками.pdf.».

35. Аналізом указаного додатку встановлено, що він сформовано в електронному форматі PDF (Portable Document Format), який за своїм функціоналом та можливостями дозволяє використовувати як тексти, так і зображення тощо.

36. Як вірно установлено судами попередніх інстанцій, підпис представника позивача, що міститься в документі під назвою «Адміністративний позов з додатками.pdf.» не є власноручним та є друкованою копією, що є порушенням вимог, встановлених до оформлення документів.

37. В той же час, колегія суддів уважає передчасними висновки про наявність підстав для повернення цієї позовної заяви, з огляду на наступне.

38. За правилами частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

39. Відповідно до пункту 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення №1845/0/15-21) підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.

40. За умовами пункту 26 Положення №1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

41. Відповідно до пункту 27 Положення №1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

42. Зі змісту документа під назвою «Позовна заява», сформованого в підсистемі «Електронний суд», та який відсутній у паперовому примірнику судової справи, слідує, що він по суті є супровідним листом, до якого додано адміністративний позов, який не був сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд», в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.

43. З аналізу наведених норм КАС України в їх системному взаємозв`язку, а також із норм Положення №1845/0/15-21 та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС можна дійти висновків, що електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

44. Засвідчення ЕЦП позовної заяви як її додатку не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення №1845/0/15-21.

45. Колегія суддів також ураховує висновки, сформовані у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 в справі №640/7307/20, щодо застосування положень пункту 26 Положення №1845/0/15-21, а також висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23, щодо застосування пункту 26 Положення №1845/0/15-21 та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС (пункт 9).

46. Окрім цього, колегія суддів уважає помилковими посилання при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.08.2023 у справі №560/11012/22, оскільки у межах зазначеної справи досліджувалося питання наявності електронного цифрового підпису при подачі процесуального документа, а саме апеляційної скарги, через систему «Електронний суд». Указане не корелюється із обставинами справи, що переглядається.

47. Повертаючись до вирішення питання про повноту дотримання норм процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд уважає звернути увагу на конструкцію пункту у частини 4 статті 169 КАС України. Вказана норма наділяє повноваженнями суд першої інстанції повертати позовну заяву у таких випадках: 1) якщо позовна заява подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) якщо позовна заява не підписана; 3) якщо позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати; 4) якщо позовна заява підписана особою, посадове становище якої не зазначено.

48. Жоден із наведених випадків не може мати місце в розглядуваній ситуації, позаяк звернення до суду із позовом було реалізоване представником позивача через підсистему «Електронний суд», що само собою свідчить про наявність підпису заявника.

49. В той же час, з урахуванням установлених обставин слідує, що описана вище форма звернення до суду першої інстанції із цим позовом свідчить про недотримання саме вимог до змісту позовної заяви, передбачених частиною п`ятою статті 160 КАС України та необхідність застосування інституту залишення позовної заяви без руху, передбаченого статтею 169 КАС України.

50. Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення цієї позовної заяви є передчасними, а доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження.

51. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

52. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

53. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

54. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновків, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №320/42687/23 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не оскаржується. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук С.А. Уханенко Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду