Постанова Київський апеляційний суд № 755/18412/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2026 року м. Київ Справа № 755/18412/24 Провадження № 22-ц/824/4337/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 522086077 від 18.01.2020 в розмірі 28 278,61 грн.; стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Позов мотивований тим, що 18.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 522086077 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 30 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. 18.01.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 . 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. Пунктом 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №98 від 08.09.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 28 278,61 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 278,61 грн. 04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 278,61 грн. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 522086077 від 18.01.2020, становить 28 278,61 грн., яка складається з наступного: 19 439,41 грн. - заборгованість по кредиту; 8 839,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яким роз`яснено право подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 522086077 в розмірі 28 278,61 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 10 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені возову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неналежним чином повідомив відповідача про розгляд справи. Вказує, що суд першої інстанції невірно оцінив надані докази та не перевірив їх достовірність. 11 листопада 2025 року листом Київського апеляційного суду витребувано матеріали справи № 755/18412/2025 з Дніпровського районного суду м. Києва. 12 листопада 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду 20 листопада 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. 04 грудня 2025 року надійшла заяв ОСОБА_3 про усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 13 листопада 2025 року від представника ТОВ «Юніт Капітал»адвоката Хлопкової М.С. до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року справу призначено до розгляду. Згідно з частиною тринадцятою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено у, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлено, що 18.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_4 було укладено договір № 522086077. Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 30 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених в договорі. Кредит надається строком на 126 днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі - 237,90 відсотків річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. Платіжним дорученням № 2eb1cfba-32d3-4d82-8ac0-34f09f4f0e4a від 18.01.2020 підтверджується перерахування коштів у сумі 30 000 грн на рахунок ОСОБА_1 . 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір факторингу № 28/1118-01, згідно умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату та на умовах, визначених цим договором. Згідно Реєстру прав вимоги № 98 від 08.09.2020, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 522086077 від 18.01.2020 укладеного з ОСОБА_1 в сумі 28 278,61 грн. 05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 522086077 від 18.01.2020 укладеного з ОСОБА_1 в сумі 28 278,61 грн. 04.09.2024 між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 0409/24, згідно умов якого, ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Згідно Реєстру боржників до договору факторингу №0409/24 від 04.09.2024, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 522086077 від 18.01.2020 укладеного з ОСОБА_1 у сумі 28 278,61 грн. Випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 522086077 підтверджується, що станом на 19.09.2024 заборгованість становить 28 278,61 грн, яка складається з: - простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 19 439,41 грн; - простроченої заборгованості за процентами в розмірі 8 839,20 грн. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованиправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до ч. 1,2 ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет. Таким чином, відповідно до норм чинного ЦПК України, суд першої інстанції зобов`язаний надсилати копію про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви. Відповідно супровідного листа Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року копію ухвали про відкриття провадження булло направлено ОСОБА_1 тобто судом першої інстанції виконав обов`язок встановлений ст. 190 ЦПК України. Разом з тим, копія ухвали та позовної заяви повернулись до суду першої інстанції з відміткою в довідці про причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Пунктом 2 частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Згідно зі ст 190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам спрпави надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет. Статтею 191 ЦПК України унормовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року). Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, в силу вимог ст. 272 ЦПК України суд першої інстанції надіслав копію ухвали проте відповідач не є таким, що отримав вказане повідомлення належним чином, оскільки конверт було повернуто до суду першої інстанції з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. За таких обставин, слід дійти висновку про відсутність належних та допустимих доказів повідомлення відповідача та його представника про розгляд справи. У апеляційній скарзі заявник указує на неналежне його повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції, що позбавило його права на належний судовий захист та надання пояснень щодо фактичних обставин справи. За таких обставин доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження. Пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України та доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення заявника про розгляду справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції, оскільки справу розглянуто без належного повідомлення відповідача, і він обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Щодо суті заявлених позовних вимог За змістом 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предявлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Судом встановлено, що18.01.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua був укладений Кредитний договір № 135026896. На підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості позивачем було надано суду виписку з особового рахунку, розрахунок заборгованості, платіжне доручення від 18 січня 2020 року, що підтверджує перерахування коштів на платіжну карту клієнта від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Наданий розрахунок підпадає під ч.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити для первинних документів: назва документа; дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, то загальна сума заборгованості, як зазначає позивач, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №135026896 становить 28 278,61 грн, яка складається з наступного: 19 439,41 грн - заборгованість по кредиту; 8 839,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період з 04 вересня 2024 року по 19 вересня 2024 року. Дана виписка містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Важливо зазначити, що період заборгованості, вказаний у виписці, охоплює проміжок часу від моменту набуття Позивачем права вимоги до дати формування позовної заяви. Сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Суд вважає виписку з особового рахунку належним доказом наявності заборгованості відповідачки перед позивачем та приймає її до уваги як належний та допустимий доказ, а тому у суду наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі та стягненню з відповідача заборгованості по кредитному договору у сумі 28 278,61 грн. Щодо повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги. Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Таким чином, позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця, тобто про відступлення грошової вимоги. Якщо боржник не сплатив заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Отже, не є підставою для звільнення Боржника від виконання Кредитного договору те, що він не був повідомлений про відступлення права грошової вимоги, а лише означає виконання Боржника свого зобов`язання перед Кредитодавцем, з яким укладав договір, що не виконано. Таким чином апеляційний суд перевіри наявні в матеріалах справи докази та встановив, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру заборгованості а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, під час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні підлягають задоволенню. Оскільки апеляційний суд скасовує судове рішення з підстав істотного порушення судом першої інстанції норм процесуального права та при цьому не змінює розмір стягнутої заборгованості, підстав для перерозподілу судових витрат не вбачається. Відтак розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється. П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 . Остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код в ЄДРПОУ: 43541163, вул. Рогнідинська, 4-А, оф. 10, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 522086077 в розмірі 28 278,61 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна