Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/3741/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3741/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 14 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.01.2026 ВП № 75960888 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв`язку з виконанням ГУ ПФУ в Житомирській області рішення суду в повному обсязі у відповідності до чинного законодавства. Рішенням першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявності поважних причин невиконання судового рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, не надав державному виконавцю належних доказів виконання рішення та відсутності коштів для виплати заборгованості, у зв`язку з чим дійшов висновку про правомірність постанови державного виконавця про накладення штрафу. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №240/32951/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Після набрання судовим рішенням законної сили ОСОБА_1 видано виконавчий лист, який він пред`явив до примусового виконання. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.09.2024 відкрито виконавче провадження №75960888 з примусового виконання виконавчого листа від 21.08.2024 у справі №240/32951/23, копії якої направлено сторонам для відома та виконання. Боржник повідомив, що Головним управлінням в межах наданої компетенції проведено комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №240/32951/23. Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України. З метою перевірки виконання вищевказаного рішення суду 30.10.2024, 17.12.2024 та 24.10.2025 державним виконавцем винесено та направлено на адресу боржника вимоги, якими зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення суду. 18.12.2025 року до відділу надійшла заява ОСОБА_1 , до якої додано копії перерахунку пенсії, з яких убачається, що рішення суду не виконано боржником без поважних причин, а пенсія виплачується стягувачу з обмеженням. Зокрема, замість нарахованої пенсії (з надбавками) у розмірі 42 589, 29 грн виплачується пенсія у розмірі 23 610 грн. Нарахована сума доплати за рішенням суду стягувачу не виплачена. 22.01.2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Житомирській області штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду. ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII). Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відтак, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення. Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не встановила доказів, які б підтверджували повне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирський окружний адміністративний суд від 01.05.2024 у справі № 240/32951/23. Надані апелянтом документи щодо проведення перерахунку пенсії та визначення суми доплати самі по собі не свідчать про належне виконання судового рішення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що пенсія стягувачу продовжувала виплачуватися у меншому розмірі, ніж визначено на виконання судового рішення, а нарахована заборгованість фактично не була виплачена. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова державного виконавця від 22.01.2026 ВП № 75960888 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Закон України «Про виконавче провадження», а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відсутні. IV. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 14 травня 2026 року. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.