Постанова 4855 № 620/9694/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9694/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 620/9694/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 № 974050120957 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 20.06.2024 (дати подання заяви) з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 620/9694/24 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 20.06.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 було залишено без змін. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 620/9694/24 позивача було переведено з 20.06.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434. 25.12.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання вищезазначеного рішення суду, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на його користь нараховану за період з 20.06.2024 по 31.07.2025, але не виплачену пенсію у розмірі 159624,69 грн. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити ухвалу щодо задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання вищезазначеного рішення суду. Апелянт зазначив, що при винесенні вищевказаної ухвали суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, зокрема, не застосував висновки, викладені у ч. 3 ст. 378 КАС України. Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 620/9694/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 20.06.2024 (дати подання заяви) з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 620/9694/24 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 20.06.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 було залишено без змін. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 620/9694/24 позивача було переведено з 20.06.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434. Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Відповідно до ч.1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Згідно ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. У пояснювальній записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. У постанові від 28.10.2025 (справа № 380/7706/22) Верховний Суд зазначив, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. В даній справі у листі від 11.07.2025 ГУПФУ повідомлено, що розмір пенсії з 20.06.2024 становить 15116,88 грн, з 01.03.2025 - 16616,88 грн. Доплата різниці пенсії за період з 20.06.2024 по 31.07.2025, становить 159624,69 грн, нарахована на виконання рішення суду та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі) та буде виплачена за окремою бюджетною програмою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Тобто виплату вказаної суми на користь позивача не здійснено. Отже, у даній справі наявний факт часткового невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 620/9694/24 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, які набрали законної сили. На переконання колегії суддів, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з відповідача нарахованої суми (159624,69 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 159624,69 грн є чітко визначеною та нарахованою самим ГУПФУ. Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення. Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 317, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення задовольнити. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану за період з 20.06.2024 по 31.07.2025, але не виплачену пенсію у розмірі 159624,69 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять чотири гривні) 69 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.О.Сорочко А.Ю. Коротких