Постанова 4820 № 686/30815/25
від 14.05.2026 ·ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/30815/25 Провадження № 33/820/68/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Божинського В.М. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - встановила: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. Постановою суду встановлено, що 18 жовтня 2025 року, о 23 год. 24 хв., ОСОБА_1 , керувала по вул. Ніни Янчук 9 в м. Хмельницькому, автомобілем «BYD Song EV Plus», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Божинський В.М. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.І КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити. Посилається на порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВСУ та МОЗУ від 09.11.2015 №1452/735, оскільки як вбачається із відеозапису з нагрудних камер поліцейського ОСОБА_1 хоча і відмовилась пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, проте згідна була пройти його в медичній установі. Будь-які ознаки алкогольного сп`яніння як вбачається із відеозапису у неї відсутні. Звертає увагу і на те, що працівниками поліції під час оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння були грубо порушені вимоги нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Зокрема, посилається на те, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не поінформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та не надали сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що є грубим порушенням Інструкції. Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився працівниками поліції за відсутності двох свідків, які також відсутні і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не зазначено часу і дату його складання та його другий примірник не було вручено ОСОБА_1 . У направленні на огляд водія не зазначено дати і номеру спеціального технічного приладу - Драгера Алкотест 7510. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не залучалися поняті та підпис ОСОБА_1 у протоколі відсутній. Крім того, вважає, що суддя в достатній мірі не врахував, що ОСОБА_1 розлучена, не перебуває на обліку в лікаря-психолога та лікаря-нарколога, є матір`ю двох дітей, які перебувають на її утриманні, також, основний засіб утримання її сім`ї пов`язаний з безпосереднім використанням автомобіля. Такі обставини, на думку захисника, свідчать про незаконність постанови суду, а тому вона підлягає скасуванню. Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 та їїзахисник Божинський В.М., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судові засідання апеляційного суду, які були призначені на 14.30 год. 22 січня 2026 року, 13.30 год. 05.03.2026 року, 14.00 год. 26 березня 2026 року, надавали заяви про перебування ОСОБА_1 та захисника Божинського В.М. на лікуванні, захисника Божинського В.М. у відпустці. 14 травня 2026 року на 13.30 год., будучі повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином сторона захисту також не з`явилася в судове засідання. 13 травня 2026 року захисник Божинський В.М. повторно надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні під наглядом терапевта та сімейного лікаря, однак жодних належних підтверджуючих документів на підтвердження таких обставин до заяви не додав. Разом з тим, відповідно до сталої судової практики участь особи у судовому засіданні може бути забезпечена не тільки за її особистої участі у судовому засіданні, а і в режимі відеоконференції, у тому числі за наявності обставин, пов`язаних зі станом здоров`я, особа, також вправі подати письмові пояснення. Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. За таких обставин, враховуючи, те що ОСОБА_1 та її захисник Божинський В.М. були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а також враховуючи, скорочені строки розгляду апеляційної скарги у справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 294 КУпАП, суд вважає численні заяви сторони захисту про відкладення розгляду апеляційної скарги з різних причин зловживанням правом, спрямованим на затягування судового розгляду, та вважає доцільним розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності. Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Мотиви суду. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487413 від 19 жовтня 2025 року, згідно якого 18 жовтня 2025 року, о 23 год. 24 хв., ОСОБА_1 , керувала по вул. Ніни Янчук 9 в м. Хмельницькому, автомобілем «BYD Song EV Plus», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025 року, в яких зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці (а.с.4-6); - відеозапису із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, з яких вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BYD Song EV Plus», д.н.з. НОМЕР_1 , її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки та ухилення від проходження огляду в медичному закладі (а.с.10). Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Посилання захисника на порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВСУ та МОЗУ від 09.11.2015 №1452/735, оскільки ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, апеляційний суд відкидає з огляду на наступне. Згідно з ст.266 ч.1 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Пунктами п.п.6,7 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Як вбачається із відеозапису із нагрудної камери поліцейського (а.с.10), ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці її зупинки за допомогою приладу «Драгер», після чого їй неодноразово було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, проте остання навмисно затягувала час, повідомляла про необхідність виклику служби таксі своїй подрузі. Така поведінка водія була розцінена як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з чим також погоджується і апеляційний суд. Дії ОСОБА_1 були правомірно кваліфіковано як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто порушення п.2.5 ПДР України. Отже, апеляційний суд вважає, що процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВСУ та МОЗУ від 09.11.2015 №1452/735, була дотримана працівниками поліції. Твердження захисника про те, що із відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачаються будь-які ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, зафіксовано поведінку особи та її зовнішні прояви, які за своїм характером відповідають ознакам сп`яніння та були підставою для законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду у встановленому законом порядку. Такі ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) також зазначені і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487413 від 19 жовтня 2025 року, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025 року. Доводи з приводу того, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не поінформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надали сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд відкиляє, з огляду на наступне. Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Як випливає з відеозапису події ОСОБА_1 не висувалось вимоги поліцейському про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку газоаналізатора "Драгер", доказів протилежного у матеріалах справи немає, тому твердження захисту в цій частині є необґрунтованими. Що стосується посилань стосовно не поінформованості особи про порядок застосування спеціального технічного засобу, то як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейського ОСОБА_1 роз`яснено підстави та порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а також запропоновано пройти огляд із використанням спеціального технічного пристрою, проте остання від проходження огляду відмовилася, у зв`язку з чим у роз`ясненні порядку застосування спеціального технічного пристрою не було необхідності. Безпідставними є і посилання захисника про необхідність залучення свідків, оскільки за змістом ст.266 ч.2 КУпАП обов`язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. З урахуванням наявності такого відеозапису, залучення двох свідків у даному провадженні не обов`язкове. Вимог щодо обов`язкової участі двох свідків при фіксації огляду на стан сп`яніння не містять і положення ст.130 КУпАП України. Доводи з приводу того, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не зазначено часу і дату його складання та його другий примірник не було вручено ОСОБА_1 апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідні відомості містяться в інших процесуальних документах, складених в межах даного провадження, які дають змогу достеменно встановити час, дату та обставини події. Їх відсутність жодним чином не впливає на правильність висновків суду першої інстанції. Що стосується посилань про невручення другого примірника, то апеляційний суд зазначає, що саме відмова особи від проходження огляду та підписання усіх складених процесуальних документів унеможливила його вручення. Також, жодним чином не можуть бути підставою для скасування судового рішення доводи захисту про те, що у направленні не зазначено дати і номеру спеціального технічного приладу Драгера Алкотест 7510, оскільки такі відомості не є визначальними для встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Відсутність даних реквізитів має формальний характер та не впливає на законність постановленого рішення. Щодо доводів з приводу того, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 , то як вбачається із відеозапису з нагрудних камер поліцейського, остання відмовилась від підпису усіх процесуальних документів, а тому числі і протоколу про адміністративне правопорушення. Також не погоджується апеляційний суд з посиланнями сторони захисту про незалучення понятих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки чинне законодавство не передбачає обов`язкової участі понятих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у разі фіксації події за допомогою технічних засобів відеозапису. Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 є розлученою, має на утриманні двох дітей та потребує використання транспортного засобу у зв`язку з сімейними обставинами не можуть бути підставою для незастосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначені обставини, хоча й свідчать про сімейний стан особи та можуть враховуватися як такі, що її характеризують, проте не впливають на обсяг адміністративної відповідальності, встановленої санкцією ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною та не передбачає можливості не призначення позбавлення права керування транспортними засобами. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Протокол про адміністративне правопорушення складений в силуст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає. Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: