LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/8064/25

від 13.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8064/25 - задовольн…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8064/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8064/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.11.2025, просив: - визнати незаконними та протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 08.08.2025 року, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону № 2262- ХІІ), в розмірі 60 % грошового забезпечення за вислугу років з 01.04.2023; - визнати незаконними та протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відновлення нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 15.10.2025 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 08.08.2025 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період з 08.08.2025 року по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001"Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати". Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено, суд: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення з 08.08.2025 виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08.08.2025 по 14.10.2025 пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з виплатою компенсації втрати доходу у зв`язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що інвалідність ОСОБА_1 було встановлено до 01.06.2022, дату чергового перегляду встановлено 19.05.2022. Виплату пенсії ОСОБА_1 було продовжено по 08.08.2025. На запит позивача від 06.08.2025 щодо пенсійного забезпечення Головним управлінням було надано відповідь від 08.09.2025, в якій, зокрема, було повідомлено, що для продовження виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Постанови №1338. Отже, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні документи про продовження строку інвалідності ОСОБА_1 , тому виплату пенсії по інвалідності припинено з 08.08.2025. Судом першої інстанції не враховано ту обставину, що Головне управління Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами та наказами правління Фонду. Як вбачається з вищевикладеного, здійснюючи свою діяльність на підставі законодавства, Головне управління керується лише тим порядком і формами, які визначає законодавець та діє в межах покладених повноважень і відповідно до норм чинного законодавства, призначає/перераховує/виплачує пенсію відповідно до нормативно-правових актів та з урахуванням інших вимог, встановлених чинним законодавством. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення. Апелянтом, також, зазначено, що виплата компенсації втрати частини доходів передбачена чинним законодавством та здійснюється під час виплати пенсії. В даному випадку пенсія позивачу з 08.08.2025 по 14.10.2025 не виплачувалась, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача на отримання відповідної компенсації будуть порушені під час проведення виплати пенсії. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не підлягає задоволенню, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії по інвалідності на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі Закон № 2262-XII). Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 076811 від 19.05.2021 позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи (поранення, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини) до 01.06.2022, дату чергового переогляду встановлено 19.05.2022. З огляду на те, що інвалідність позивачу було встановлено до 01.06.2022, дату чергового переогляду встановлено 19.05.2022, виплату пенсії було продовжено по 08.08.2025. З 08.08.2025 виплату пенсії було припинено. На запит позивача щодо пенсійного забезпечення Головним управлінням було надано відповідь від 08.09.2025, в якій, зокрема, зазначено, що для продовження виплати пенсії позивачу необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Крім того, листом від 03.11.2025 позивачу повідомлено, що на підставі даних витягу рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.10.2025, виплату пенсії поновлено з 15.10.2025 до закінчення нового терміну інвалідності (по 31.10.2027). Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення здійснення пенсійних виплат з 08.08.2025 звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена з 17.01.2017, що вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, тобто до набрання чинності Постановою №1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (19.05.2022), у зв`язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії до 08.08.2025, в даному випадку позивач зобов`язаний пройти медогляд у строк до 1 листопада 2025 року для оцінювання повсякденного функціонування (у відповідності до абзацу 11 пункту 3 Постанови №1338). До 01 листопада 2025 року інвалідність позивача вважається продовженою. Відтак, твердження відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з серпня 2025 року у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження позивачу строку інвалідності є необґрунтованими, зважаючи на право позивача на проходження повторного огляду в медико-соціальних експертних комісіях до 1 листопада 2025 року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то перерахунок виплати пенсії має проводитися з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ. Колегія суддів встановила наступне. На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ст. 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства. Відповідно до ст. 26 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико- соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917. При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд. За змістом зазначеної норми постанови Кабінету Міністрів України строк дії попередньої довідки і всі пов`язані з нею соціальні виплати продовжуються на весь цей період. Як правильно встановив суд першої інстанції, згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 076811 від 19.05.2021 позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи (поранення, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини) до 01.06.2022, дату чергового пероегляду встановлено 19.05.2022. Позивач отримував пенсію по інвалідності по 08.08.2025. Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з серпня 2025 року відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ №1338, зазначив про відсутність у ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження строку інвалідності. Отже, оскільки станом на визначену позивачу дату чергового переогляду (01.06.2022) діє режим воєнного стану, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що строк дії статусу особи з інвалідністю ІІІ групи є продовженим на період до закінчення дії вказаного режиму. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що твердження відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з серпня 2025 року у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження позивачу строку інвалідності є необґрунтованими, зважаючи на право позивача на проходження повторного огляду в медико-соціальних експертних комісіях до 1 листопада 2025 року. Щодо доводів апелянта в частині незгоди з рішенням суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08.08.2025 по 14.10.2025 пенсію з виплатою компенсації втрати доходу у зв`язку з порушення строків виплати пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159). Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 вказаного Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159) відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання цього рішення суду має провести нарахування позивачу пенсії, відсутні підстави вважати, що права позивача на виплату компенсації за несвоєчасну виплату пенсії при здійсненні такого нарахування будуть порушені. Саме такий правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 12.01.2024 року у справі № 200/7529/20-а. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача виплатити пенсію з компенсацією втрати частини доходів, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8064/25 - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8064/25 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходу у зв`язку з порушення строків виплати пенсії. Ухвалити у скасованій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходу у зв`язку з порушення строків виплати пенсії відмовити. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8064/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»