Постанова 4803 № 214/11744/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5584/26 Справа № 214/11744/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 214/11744/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Акуленка В.В., Остапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року, яке ухвалено суддеюКовтун Н.Г.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 27 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 104036105, який разом із Паспортом кредиту та Умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором. 20 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5558358, який разом із Паспортом кредиту та Умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором. 29 січня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН » та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 104036105 в розмірі 34 620,00 грн. та кредитним договором № 5558358 в розмірі 9721,40 грн. 04 жовтня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4951686, який разом із Паспортом кредиту та Умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором. 14 вересня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76413653, який разом із Паспортом кредиту та Умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ » та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 4951686 в розмірі 41 050,00 грн. та Договором позики № 76413653 в розмірі 11 089,49 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість: за кредитним договором № 104036105 в розмірі 34 620,00 грн., з яких: 10 000,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 22 720,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 1900,00 грн. сума заборгованості за комісією; за кредитним договором № 5558358 в розмірі 9721,40 грн., з яких: 2600,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 6841,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 260,00 грн. сума заборгованості за комісією; за Договором позики № 4951686 в розмірі 41 050,00 грн., з яких: 10 000,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 31050,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за Договором позики № 76413653 в розмірі 11 089,49 грн., з яких: 2643,49 сума заборгованості за основою сумою боргу; 8446,00 грн. сума заборгованості за відсотками; а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 96 480,89 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 16 березня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: - за кредитним договором № 104036105 в розмірі 32 720,00 грн., з яких: 10 000,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 22 720,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 5558358 в розмірі 9 441,40 грн., з яких: 2600,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 6841,40 грн. сума заборгованості за відсотками; - за Договором позики № 4951686 в розмірі 41 050,00 грн., з яких: 10 000,00 сума заборгованості за основою сумою боргу; 31050,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - за Договором позики № 76413653 в розмірі 11 089,49 грн., з яких: 2643,49 сума заборгованості за основою сумою боргу; 8446,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі 94 320,89 грн. В іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір у сумі 2960,20 грн. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині стягнутих відсотків та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в частині, що перевищує встановлені законом норми неустойки та інших платежів, зокрема, відмовити у стягнення відсотків у сумі 48 590,42 грн, посилаючись неправильне застосування судо норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що за умовами Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки та інших платежів, що підлягають стягненню не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За таких обставин, розмір нарахованих відсотків за кожним із кредитних договорів підлягає зменшенню до суми заборгованості за тіом кредиту. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 104036105, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. на 97 днів з 27.09.2023. (п.1.1) Комісія за надання кредиту 1900,00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1400,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2.). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3). Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту № 104036105 та Заяву на отримання кредиту № 104036105, які містять умови кредитування аналогічні умовам викладеним у Договорі (а. с. 72 - зворот - 76). Кредитний договір № 104036105 від 27 вересня 2023 року укладений в електронній формі. Відповідно до платіжного доручення 773315257 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 на кредиту карту 414943*59 - 10 000 грн. (а.с.17). 20 вересня 2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5558358, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2600 грн. 00 коп. на 110 днів з 20.09.2023, пільговий період 20 днів, поточний період 90 днів (п.1.1-1.3.2). Комісія за надання кредиту 260,00 грн., яка нараховується за ставкою 10. 00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 650,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2.). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 7020,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3). Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту № 5558358 та Заяву на отримання кредиту № 5558358 , які містять умови кредитування аналогічні умовам викладеним у Договорі. Кредитний договір № 5558358 від 20 вересня 2023 року укладений в електронній формі. Відповідно до платіжного доручення 110633874 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 на кредиту карту 414943*59 - 2600 грн. (а.с.17). Право вимоги ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитними договорами про споживчий кредит підтверджується: договором факторингу № 29012024 від 29.01.2024 укладеним між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів"; актом прийому-передачі Реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 29012024 від 29.01.2024 та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 . 04.10.2023 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4951686 на умовах повернення позики в кінці строку позики. Відповідно до умов укладеного договору, Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 10 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 13.10.2023 (останній день позики), орієнтовна річна процента ставка 2.70% , знижена процентна ставка -0,75%, процента ставка за понадстрокове користування -2,70%, пеня 1% -2.70%. Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції наданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на суму 10 000,00 грн. 14.09.2023 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76413653 на умовах повернення позики в кінці строку позики. Відповідно до умов укладеного договору, Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 8 500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 13.10.2023 (останній день позики), орієнтовна річна процента ставка 1186,17% , знижена процентна ставка -0,75%, процента ставка за понадстрокове користування -2,70%, пеня 1% -2.70%. Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції наданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на суму 8500,00 грн. 14.06.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу 14/06/21, відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право грошової вимоги до відповідачки Також, між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Додаткову угоду № 2 від 28.07.2021, Додаткову угоду № 7 від 13.06.2022 та Додаткову угоду № 34 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 . Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 41 050,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитними коштами за Кредитними договорами №104036105 та № 5558358, та за Договорами позики № 4951686 та № 76413653, суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та неналежного виконання зобов`язання за укладеними кредитними договорами позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за їх користування й права позивача, як нового кредитора, у зв`язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитними договорами. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Судом встановлено та визнається сторонами, що між ТОВ «МІЛОАН» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) були укладені кредитні договори №104036105 від 27 вересня 2023 року та № 5558358 від 20 вересня 2023 року, в електронному вигляді. Також, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) були укладені договори позики № 4951686 від 04 жовтня 2023 року та № 76413653 від 14 вересня 2023 року, у електронному вигляді. Підписавши вказані вище договори одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Зазначені договіри є чинними та підлягають виконанню сторонами. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 570/2984/13-ц. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором). Встановлено та не заперечується в апеляційній скарзі, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», за відповідними договорами факторингу, за плату набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами №104036105 від 27 вересня 2023 року та № 5558358 від 20 вересня 2023 року, договорами позики № 4951686 від 04 жовтня 2023 року та № 76413653 від 14 вересня 2023 року Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за наведеними договорами перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Кредитодавці ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої обов`язки за кредитними договорами виконали у повному обсязі. Враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за основним боргом на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, що відповідачем не оспорюється. Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Нарахування відсотків за наведеними вище договорами здійснено в межах строку, узгодженого сторонами, й в апеляційній скарзі відповідач наведенного не спростовує. З вимог позивача вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитними договорами відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за договором кредиту, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення відсотків у визначеному позивачем розмірі. Доводи апеляційної скарги про те, що розмір відсотків є явно завищеними та підлягає зменшенню до тіла кредиту, колегією суддів не приймаються до уваги. Так, за змістом частини 1,2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 цього ж закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Надаючи оцінку щодо стягнутої суми заборгованості по відсоткам, колегія суддів враховує позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18. Так, у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження N 12-79гс19) зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів. Однак у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами, у зв`язку з чим о суд не вправі зменшувати їх розмір. Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату процентів за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті. Такий висновок теж підлягає застосуванню і до спірних правовідносин. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. При цьому, проценти за кредитним договором, згідно статті 1056-1 ЦК України, не мають компенсаційного характеру та є платою за користування чужими грошима, їх розмір визначається сторонами договору, тому положення пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до умов договору про встановлення розміру процентів не може застосовуватись. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості за кредитними договорами, розмір якої ним не спростовано в апеляційній інстанції. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року. Головуючий: Судді: