Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/1061/23(920/1714/25)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" травня 2026 р. Справа№ 920/1061/23(920/1714/25) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пантелієнка В.О. суддів: Козир Т.П. Доманської М.Л. секретар судового засідання Дюкарєва І.М. представників сторін у судове засідання не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. (повний текст складено 06.03.2026р.) у справі №920/1061/23(920/1714/25) (суддя Яковенко В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до відповідачів

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3 про стягнення 16444 грн. 05 коп. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25) позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 16 444 грн. 05 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. по 30.04.2025р.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 807 грн. 47 коп. судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 807 грн. 47 коп. судового збору; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 807 грн. 47 коп. судового збору. Не погоджуючись із винесеним рішенням, 24.03.2026р. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25), в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - відмовити повністю; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25) залишити без змін. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026р. постановлено перейти зі стадії розгляду справи правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) до розгляду за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи №920/1061/23(920/1714/25) зі стадії відкриття провадження у справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 11.05.2026р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду. 11.05.2026р. представники сторін в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України). ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 16 444,05 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. по 30.04.2025р. та 2422,40 грн. судового збору. Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.01.2026р. було прийнято позовну заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" та відкрито провадження у справі; постановлено справу №920/1061/23(920/1714/25) розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України. Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне. З 15.10.2006р. ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006р. Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ. Позивач в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2025 роки надавав послугу з постачання теплової енергії, утому числі для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" від 06.02.2025р. у квартирі №8 будинку 26 , опалювальна площа якої 78,5 кв.м, зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Крім того вказана обставина підтверджується інформаційними довідками про реєстрацію місця проживання осіб наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шосткинської міської ради. З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1, вбачається, що в період з листопада 2021 року по квітень 2025 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування. Відповідно до п.6, 13 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб. Таким чином, відповідачі є індивідуальними споживачами в розумінні Закону. Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах. Частиною 1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг. Положеннями ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Статтями 633, 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При цьому, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Так п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у системному зв`язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Згідно з п.3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Згідно з ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин. Відповідно до п.2 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" http://shkhaer.com/ 01.10.2021р. та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua. Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п.4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021р.). З матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у встановлений Законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги. Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021р. Квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого опалення будинку. Відповідно до п.14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019р.) (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. На підставі п.38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 (далі - Методика 315). Відповідно до абзацу 2 п.3 розділу І Методики 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Тотожні положення щодо обов`язку індивідуального споживача приймати участь в розподілі обсягів теплової енергії визначені також і в договорі. Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Відповідно до п.11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики

315. Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку АДРЕСА_1 лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідачів не надходили. Такі зауваження відсутні в матеріалах справи. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачам за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника на загальну суму 16 444,05 грн. Відповідачами в свою чергу не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що є простроченням відповідачами грошового зобов`язання. Відповідно до абзацу 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до п.п.30, 32-34 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. У зв`язку з несплатою відповідачами вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 16 444,05 грн. перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не розрахувалися за надані ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" послуги, чим порушили права та охоронювані законом інтереси позивача. Місцевий суд вірно відхилив аргументи відповідача ОСОБА_1 в частині відсутності між сторонами укладеного договору на постачання теплової енергії, оскільки відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Апеляційний суд звертає увагу, що відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таким чином, апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. між сторонами є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування, відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Разом з тим, у силу положень ч.5 ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від споживача не вимагається вчинення будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, адже, як вже зазначено, відповідно до вимог цього Закону такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Оскільки квартира №8 є частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно, співвласники якого не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, відтак типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. є укладеним у силу вимог Закону. Щодо доводів відповідача про те, що квартира 8 відключена від централізованого опалення, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018рр. №315 (далі - Методика розподілу). Відповідно до пп.13 п.45 Правил, індивідуальний споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). На підставі абзацу 2 п.3 розділу І Методики розподілу, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Згідно з п.2 розділу 1 Методики розподілу, загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Таким чином витрати на опалення місць загального користування, до яких належать - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо) є однією із складових загальнобудинкових потреб на опалення. При цьому ще існують витрати на опалення допоміжних приміщень, які призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) та витрати на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. За п.38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Відключення нежитлового приміщення відповідачів, що розташоване в житловому багатоквартирному будинку, від мереж централізованого опалення, не звільняє їх від обов`язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, разом з іншими власниками, пропорційно до займаної ними площі. Відповідно до ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку -приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п.1 ч.1 ст.6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Згідно зі ст.382 ЦК України та ст.ст.4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. На підставі п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку. У відповідності до п.24 Правил, визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених ч.2 ст.9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалюване приміщення. Згідно актів ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" за опалювальні сезони 2021-2024р.р. приймання теплоносія на опалювальний об`єкт та перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія по АДРЕСА_1 встановлено, що теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вводі будівлі по АДРЕСА_1. З матеріалів справи вбачається, що позивач звертав увагу, що у будинку АДРЕСА_1 застосовано вертикальну внутрішньобудинкову систему опалення з верхнім розведенням трубопроводів, при якій подаюча магістраль прокладена у верхній частині будівлі - через горище приміщення. Застосування верхнього розведення обумовлене відсутністю підвального (технічного) приміщення, що унеможливлює прокладання магістральних трубопроводів у нижній частині будівлі. Таке конструктивне рішення відповідає принципам проєктування внутрішніх систем опалення, оскільки забезпечує розміщення подаючої магістралі у доступному технічному просторі; рівномірний розподіл теплоносія по вертикальних стояках; можливість розташування повітровідвідних та компенсаційних елементів у найвищій точці системи; безпечну та стабільну роботу системи за відсутності підвального рівня. Теплова енергія подається в житловий будинок АДРЕСА_1 через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. Таким чином, місцевим судом вірно вказано, що волевиявлення споживача щодо користування/не користування спільним майном багатоквартирного будинку не впливає на його обов`язок з відшкодування витрат на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не виключає загальнобудинкові потреби на опалення всієї будівлі/будинку, оскільки це входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення. У зв`язку з відсутністю проекту на будівлю/будинок АДРЕСА_1 та результатів енергоаудиту, відповідно до п.7 розділу IV Методики 315, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення визначається розрахунково за формулою: Q оп.проектз.б.п. = Q оп.буд * S мзк та доп.пр./Сума S оп.буд.без підв. + Q опал. функ.в.б.с, Гкал (24), в якій однією з складових формули є: Sмзк та доп.пр - загальна площа МЗК та допоміжних приміщень (незалежно від наявності опалювальних приладів) у будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ. Проте через відсутність у позивача достовірних даних щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби в буд. АДРЕСА_1, визначався з використанням формул №№ 25 та 26 Методики №315, спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/ будинку: для 1-5 поверхового будинку - 25% та додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (п.п.8, 9 розділу ІV Методики №315). З матеріалів справи вбачається, що наведені обставини відповідач не спростував, при цьому, власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку. Апеляційний суд вважає, що позивач виконав свої обов`язки відповідно до договору, а саме, надав відповідачам послуги з постачання теплової енергії у період з 01.11.2021р. по 30.04.2025р. Щодо посилання скаржника на те, що Шосткинським міськрайонним судом розглядалась справа №589/3589/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, за результатами розгляду якої ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" скасувало нарахування за послуги з постачання теплової енергії місць загального користування, апеляційний суд вважає, що це не спростовує факт споживання послуг у період з 01.11.2021р. по 30.04.2025р., якщо не доведено їх ненадання або неналежну якість. Враховуючи викладене вище, місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив позов ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про стягнення 16 444,05 грн. та стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача 16 444,05 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. по 30.04.2025р., стягнувши з відповідачів на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" відповідно до ст.129 ГПК України по 807,47 грн. судового збору Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2026р. у справі №920/1061/23(920/1714/25) - без змін. Справу №920/1061/23(920/1714/25) повернути до господарського суду Сумської області. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України. Головуючий суддя В.О. Пантелієнко Судді Т.П. Козир М.Л. Доманська