Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/17010/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17010/22 Суддя (судді) першої інстанції: Череповський Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтро Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2022 № 0125880707 та № 0125900707. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0125880707 від 30.06.2022 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0125900707 від 30.06.2022 р., в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтро Трейд" штрафних санкцій у сумі 205543,40 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому такі рішення є правомірними і не підлягають скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку позивача. Результати перевіри оформлені Актом фактичної перевірки №13987/26/15/07/42874472 від 15.06.2022, в якому викладено висновки щодо порушення ТОВ "Інтро Трейд" вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункової операції через програмний реєстратор розрахункових операцій без зазначення найменування підакцизного товару та ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби встановлених виробником тютюнових виробів. На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 30.06.2022 року: - №0125880707, яким до позивача за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВРзастосовано штрафні санкції відповідно до пункту 1, 6, 7статті 17 Закону №265/95-ВРу розмірі 5100 грн., відповідальність передбачена п.7 ст. 17 Законом України від 06.07.1995 № 265/95-BP "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), а саме: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. - №0125900707, яким до позивача за порушення статті 11-1 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні санкції відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР у розмірі 215453,40 грн., відповідальність передбачена ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями), а саме: 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 грн. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом. З приводу даних спірних правовідносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону 265/95-ВР. Так, п. 11 ст. 3 Закону 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Згідно п. 7 ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Аналіз змісту норми указаного пункту статті 3 Закону про РРО свідчить, що обов`язок, передбачений ним, полягає в тому, що суб`єкт господарювання при реалізації тютюнового виробу зобов`язаний проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. При цьому, відповідальність за п. 7 ст. 17 Закону про РРО настає у випадку проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону про РРО форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення №13), визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 передбачено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), серед яких, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); для суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення. Судом встановлено, що у фіскальному чеку №0009516 пн428744726555 від 14.06.2022 р. о 12.17, зазначено наступні відомості про предмет реалізації - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД - 2402209020, назву товару - «прил клас12 2». Згідно додатку Закону України «Про Митний тариф України» до товарів за кодом УКТ ЗЕД 2402209020 належать «сигарети з фільтром». Отже, безпосередньо із змісту коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД випливає, що реалізований позивачем згідно фіскального чека №0009516 від 14.06.2022 товар «прил клас12 2» є сигаретами з фільтром, оскільки такий код відображає й сам товар. Щодо чеку від 13.06.2022 о 07.34 №0009261 «Elf бар банан», в якому не зазначено «електрона одноразова сигарета» вартістю 370 грн., суд першої інстанції правильно не взяв його до уваги, оскільки початком перевірки є 14.06.2022, а покупка Elf бар банан була здійснена 13.06.2022. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що висновки акту перевірки в частині порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону про РРО є безпідставними, а прийняте з цих підстав податкове повідомлення-рішення від 30.06.2022 №0125880707 протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Щодо порушення ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», колегія суддів зазначає наступне. Згідно п.п. 14.1.4, 14.1.106 п. 14.1 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно п. 29.1 ст. 29 ПК України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів. Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об`єктами оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу. Згідно пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу. Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків. Згідно ст. 11-1 Закону № 481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000,00 грн. Згідно ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000,00 грн. Суд зазначає, що оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці позивача, є підакцизним товаром, при його реалізації в роздріб у ціну товару повинен включатися акцизний податок у розмірі 5%, який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці. В акті перевірки зазначено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками. Так, в реалізації магазину знаходяться цигарки Прилуки класичні 25, вартістю 64 грн, максимальна роздрібна ціна яких встановлена виробником 58,09 грн. Додатком 1 до акту перевірки підтверджується кількість та вартість тютюнових виробів, що знаходились на реалізації на об`єкту продажу Позивача за адресою вул. Соломенська б.21, на загальну суму 71434,9 грн. Інші кіоски позивача не підлягають врахуванню, оскільки не відносяться до факту контрольної закупки, а відповідно не входять до предмета перевірки. Натомість контролюючим органом накладено штраф на весь товар згідно із додатком 1 до акту перевірки на загальну суму 215453,40 грн., при цьому не надавши доказів реалізації інших цигарок за вищу ніж максимальна роздрібна ціна встановленої виробником. Фактично відповідач ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надав достатніх доказів на правомірності застосування до позивача штрафу в розмірі 215453,40 грн. Водночас зі змісту додатку 1 вбачається, що на продажу у позивача знаходилось 14 пачок цигарок на загальну суму 896 грн.. Згідно ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95 штраф нараховується у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, щодо яких виявлено порушення, але не менше 10000,00 грн. Колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційним судом все ж встановлено факт продажу однієї пачки сигарет за ціною вище максимальної, наявні правові підстави для накладення на позивача штрафу в мінімальному розмірі 10000,00 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2022 №0125900707 підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 205453,40 грн. У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.О.Сорочко А.Ю. Коротких