Окрема думка Велика Палата ВС № 1-1099/11

ОКРЕМА ДУМКА суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до постанови Великої Палати від 29 квітня 2026 року у справі №1-1099/11

1. Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 29 квітня 2026 року за результатами розгляду заяви захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про перегляд судових рішень за виключними обставинами, скасувала ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року та ухвалу колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 листопада 2018 року щодо ОСОБА_4 з підстав порушення його права на захист і направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. Погоджуючись із висновками Великої Палати про необхідність скасування ухвал апеляційної та касаційної інстанцій, ми водночас не можемо погодитися з підходом, за яким такі наслідки перегляду обмежено виключно щодо ОСОБА_4 з огляду на відсутність встановлених ЄСПЛ порушень щодо ОСОБА_5 , та вважаємо, що у цій справі відповідні судові рішення підлягали скасуванню також і щодо ОСОБА_5 , як співучасника злочину, за вчинення якого було засуджено ОСОБА_4 .

3. Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 , складеного о 04 год 30 хв 15 жовтня 2009 року на підставі статті 115 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України, підставою для його затримання слідчий зазначив пряме вказання ОСОБА_4 на ОСОБА_5 як на особу, яка вчинила цей злочин.

4. У цьому кримінальному провадженні обвинуваченими були як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 , яким інкриміновано вчинення злочину у співучасті, що зумовлює спільність доказової бази та свідчить про недоцільність роз`єднання провадження, оскільки це може негативно вплинути на його розгляд по суті.

5. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Панкратьєв проти України» визнав прийнятною скаргу ОСОБА_4 щодо порушення його права на правову допомогу та зазначив, що з моменту затримання особа має право на доступ до захисника. Водночас Суд установив, що пояснення ОСОБА_4 були отримані за відсутності захисника, при цьому відсутні дані про належне роз`яснення йому цього права чи про відмову від нього, у зв`язку з чим право на захист було обмежене без наявності вагомих підстав.

6. Оцінюючи загальну справедливість кримінального провадження, ЄСПЛ, застосувавши критерії, сформульовані у рішенні у справі «Beuze v. Belgium» [GC], заява № 71409/10, зауважив, що, попри наявність окремих факторів, які свідчили на користь справедливості розгляду, інші обставини, зокрема незадокументоване тримання заявника під вартою, викривальний характер його первинних пояснень, їх значення для формування підходу органів досудового розслідування, а також використання цих пояснень для отримання подальших доказів, вплинули на загальну справедливість цього провадження.

7. ЄСПЛ також зазначив, що національні суди не усунули зазначеного недоліку, зокрема не виключили з доказової бази пояснення, надані заявником за відсутності захисника, тоді як підтвердження таких пояснень на пізнішому етапі саме по собі не усуває шкоди, завданої справедливості провадження, тобто фактично йдеться про оцінку доказів на предмет належності та допустимості відповідно до глави 4 Кримінального процесуального кодексу України.

8. При цьому Суд звернув увагу, що інші докази у справі не мали самостійного походження, оскільки були отримані на підставі інформації, що випливала з первинних пояснень ОСОБА_4 , наданих за відсутності захисника, які, зокрема, призвели до затримання ОСОБА_5 .

9. З огляду на наведене ЄСПЛ дійшов висновку, що встановлені порушення права на правову допомогу ОСОБА_4 призвели до порушення пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.

10. Згідно з приписами ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

11. Враховуючи вищенаведені положення кримінального процесуального закону, обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину за попередньою змовою з ОСОБА_5 , встановлені Великою Палатою у цьому провадженні підстави для задоволення заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами, беручи до уваги наведені у Рішенні ЄСПЛ висновки щодо встановлення загальної несправедливості судового розгляду справи, у якій було засуджено заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ми дійшли висновку про те, що задоволення заяви захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , дає підстави для прийняття рішення й на користь іншого засудженого - ОСОБА_5 , оскільки скасування вказаних судових рішень впливає на його права та справедливість провадження в цілому.

12. З огляду на викладене, враховуючи встановлену ЄСПЛ несправедливість кримінального провадження та характер виявлених порушень, які вплинули на формування доказової бази у справі, вважаємо, що відповідні судові рішення підлягали скасуванню також і відносно ОСОБА_5 з метою усунення наслідків таких порушень для нього. Суддя ОСОБА_1 Судд я ОСОБА_2