Ухвала КЦС ВС № 204/8335/25

УХВАЛА 13 травня 2026 року м. Київ справа № 204/8335/25 провадження № 61-6366ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тертишної Катерини Олександрівни на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Фаворит Авто Дніпро» про зобов`язання звільнити за власним бажанням, вчинити певні дії та стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату, ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Фаворит Авто Дніпро» (далі - ТОВ «ТК «Фаворит Авто Дніпро»), в якому просив суд: - зобов`язати ТОВ «ТК «Фаворит Авто Дніпро» звільнити ОСОБА_1 з посади водія; - видати трудову книжку зі внесеним записом про звільнення за частиною першою статті 38 КЗпП України, копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні; - стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 206 408,70 грн. Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ТК «Фаворит Авто Дніпро» про зобов`язання звільнити за власним бажанням, вчинити певні дії та стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату відмовлено. 10 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тертишна К. О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року (повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду 11 травня 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Виходячи з указаної норми, заявник як позивач у цій категорії справ звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі. Однак, заявник не звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про: зобов`язання ТОВ «ТК «Фаворит Авто Дніпро» звільнити ОСОБА_1 з посади водія; зобов`язання видати трудову книжку зі внесеним записом про звільнення за частиною першою статті 38 КЗпП України, копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, тому за вказані позовні вимоги заявнику необхідно сплатити судовий збір. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2025 році. Враховуючи викладене, за позовні вимоги про: - зобов`язання ТОВ «ТК «Фаворит Авто Дніпро» звільнити ОСОБА_1 з посади водія; - зобов`язання видати трудову книжку зі внесеним записом про звільнення за частиною першою статті 38 КЗпП України, копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні заявнику необхідно сплатити судовий збір; оскільки за такі позовні вимоги позивачі у трудових спорах не звільняються від сплати судового збору. Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 2 11,20 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 3 875,84 грн((1 211,20*2)*200%)*0,8=3 875,84). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тертишної Катерини Олександрівни на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць