Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/501/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1367/26 Справа № 199/501/26 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Кравцова В.В. на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн., за участю: захисника Кравцова В.В., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №168536 від 07.01.2026 року 24.11.2025 року приблизно о 00.35 годин у м. Дніпрі, вул. Донецьке шосе, 1к ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння згідно висновку № 3944 від 05.12.2025 року, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі зі згоди водія, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Захисник Кравцов В.В. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення БД № 168536 24.11.2025 року складений з суттєвими порушеннями вимог Конституції України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з чим не може вважатись допустимим та належним доказом, оскільки протокол складений не в присутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомленим про час та дату складання протоколу про адміністративне правопорушення; ОСОБА_1 не роз`яснили його права, визначені ст. 268 КУпАП; протокол складений не протягом 24 годин з моменту виявлення адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його огляд мав бути проведений виключно співробітниками військової служби правопорядку Збройних Сил України. Вказує, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Зазначає, що законодавець не визначає такої підстави зупинення транспортного засобу як «комендантську годину», а у разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу всі подальші докази, які зібрані в ході оформлення матеріалів справи, є недійсними. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Так, статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №168536 від 07.01.2026 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутим судом, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП; - висновком КП «ДБКЛПД» ДОР, який заповнений 05.12.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3944 від 24.11.2025 року, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння; - повідомленням від 29 грудня 2025 року про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції; - рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області ДПП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, апеляційним судом не встановлено порушень процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією, оскільки його було проведено у спеціалізованому медичному закладі кваліфікованим лікарем-наркологом. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Апеляційним судом не сприймаються доводи захисника щодо порушення працівниками поліції строку складання протоколу, який мав бути складений протягом 24 годин з моменту виявлення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом положень ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік з моменту, коли у посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, наявні достатні фактичні дані для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та можливість належного оформлення матеріалів справи, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій. Положеннями п.12. Розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції - проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Згідно з п.п.15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Апеляційний суд зауважує, що лише після отримання відповідного медичного висновку у працівників поліції з`явилися всі необхідні та достатні фактичні дані для остаточного встановлення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення був складений після отримання та опрацювання медичного висновку закладу охорони здоров`я та після направлення ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, що відповідає вимогам ст. 254 КУпАП, та обумовлено необхідністю забезпечення повноти і об`єктивності фіксації обставин правопорушення. Отже, після отримання посадовою особою, уповноваженою складати протокол, достатніх даних для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, протокол було складено у відповідності до вимог ст. 255 КУпАП. Доводи апелянта про недопустимість протоколу у зв`язку з нібито порушенням строків його складення та неповідомленні ОСОБА_1 про дату та час складання протоколу є такими, що ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні норм закону та не підтверджені матеріалами справи. Інше тлумачення положень ч. 2 ст. 254 КУпАП призвело б до формального підходу та унеможливило б досягнення завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 1 КУпАП. Крім того, безпідставними є доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не запрошували для складання протоколу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2025 року за вих.№13014/41/19/01-2025 ОСОБА_1 було направлено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції за фактом вчиненого ним адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його огляд мав бути проведений виключно співробітниками військової служби правопорядку Збройних Сил України також є необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Також, відповідно до ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Отже, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Відповідно, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, який проводить працівники Національної поліції. Військовослужбовці при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП, у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння. У вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово особа, яка керує т/з спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи т/з) як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт). Суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень як за ст.130 КУпАП, так і за ст.172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями. Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання своїх обов`язків військовослужбовця. Навпаки, як убачається з відеозапису боді камери працівника поліції ОСОБА_1 про перебування при виконанні обов`язків військовослужбовця не повідомляв. Отже, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні залучатись, у зв`язку з чим, доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними. Посилання адвоката щодо незаконності зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не заслуговують на увагу, так як загальновідомо, що на території України введений воєнний стан, пересування громадян контролюється як на блок постах, так і поліцейськими, а тому зупинка водія транспортного засобу в умовах воєнного стану є законною та не звільняє водія від обов`язку виконати вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Крім того, апеляційний суд зазначає, що у випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 мав можливість, відповідно до п.п. д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку. Твердження захисника про те, що поліцейськими не було відсторонено водія від керування автомобілем, апеляційний суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується наявним відеозаписом. Будь-які інші доводи апелянта сприймаються судом, як спроба уникнути відповідальності, оскільки об`єктивних доказів, які могли б спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення та його винуватість, суду не надано. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на зазначене, викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кравцова В.В. залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот