Ухвала КАС ВС № 120/8536/25

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа №120/8536/25 адміністративне провадження № К/990/18200/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 120/8536/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування наказів, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 08.05.2025 №49-РС та від 08.05.2025 №49-РС. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ від 08.05.2025 №49-РС (параграф 8) начальника Військової академії (м. Одеса) про відрахування ОСОБА_1 з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) через "невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності)" та про розірвання контракту з ОСОБА_1 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України з позивачем "у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем". Визнано протиправним та скасовано наказ від 08.05.2025 №49-РС (параграф 12) начальника Військової академії (м. Одеса) про призначення ОСОБА_1 старшим стрільцем відділення позначення дій противника взводу позначення дій противника центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса), ВОС-100868А. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Військової академії (м. Одеса). Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 не брала участі у розгляді цієї справи. Частиною шостою статті 328 КАС України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. В обґрунтування наявності права на касаційне оскарження рішень попередніх інстанцій скаржник зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ч.ч. 3-5 ст. 48 КАС України, не врахував ту обставину, що за результатами прийнятого рішення у військовій частині НОМЕР_2 виникнуть правові обов`язки щодо визнання наказів про зарахування військовослужбовця до списків особового складу та вирішення питання щодо виплачених позивачу сум грошового забезпечення під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 . Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Таким чином слід констатувати, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Зважаючи на фактичні обставини справи, підстави позову та доводи учасників справи, для визначення правомірності дій відповідача, скаржник вважає, що суду першої інстанції слід було установити чи буде прийняте рішення підставою для виникнення обов`язків у інших осіб, які не залучені до участі у справі. Таким чином військова частина НОМЕР_2 акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки особи яка не була залучена до участі у справі, а отже допустив грубу процесуальне порушення, щодо обмеження у судовому захисті військовою частиною НОМЕР_2 оскільки рішення прийняте без залучення суб`єкта владних повноважень, інтереси якої будуть порушені під час виконання рішення суду. Крім того, скаржник зазначає, що розгляд справи без участі військової частини НОМЕР_2 призвів до порушення її права на ефективний судовий захист, гарантованого ст.55 Конституція України, що у сукупності свідчить про необхідність усунення зазначених порушень шляхом перегляду судових рішень прийнятим без її участі. Прийняте рішення безпосередньо впливає на правове становище військової частини, оскільки під час примусового виконання зазначених рішень на військову частину буде покладено обов`язки щодо вчинення дій, пов`язаних із реалізацією наслідків скасування відповідних наказів, у тому числі у сфері фінансового забезпечення військовослужбовця. З цього приводу Суд зазначає, що судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення адміністративним судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. У той же час, відповідно до частини шостої статті 328 КАС України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Верховний Суд встановив, що у суді апеляційної інстанції рішення по суті спору переглядалося за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса), а не Військової частини НОМЕР_1 . Доказів звернення скаржника із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції до Верховного Суду не надано, зміст постанови суду апеляційної інстанції не свідчить про те, що рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Військової частини НОМЕР_1 було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Отже, зі змісту касаційної скарги не слідує, що ця касаційна скарга подається на судове рішення після його перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою скаржника, або що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подає касаційну скаргу, а тому в значенні імперативних вимог, встановлених приписами частини шостої статті 328 КАС України, скаржник не набув права на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Підсумовуючи Верховний Суд зазначає, що скаржник не брав участі у справі та не ініціював апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги зводяться лише до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції без конкретизації та обґрунтування, як конкретно постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у цій справі порушує саме право скаржника, а тому в значенні імперативних вимог, встановлених приписами частини шостої статті 328 КАС України, Військова частина НОМЕР_1 не набула права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню Військовою частиною НОМЕР_1 . Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись положеннями частини шостої статті 328 та приписами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №120/8536/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування наказів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак М. І. Смокович