Постанова КАС ВС № 300/2056/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року м. Київ справа № 300/2056/25 адміністративне провадження № К/990/53760/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (головуючий суддя Кафарський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Шевчук С.М.) у справі № 300/2056/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: І. РУХ СПРАВИ У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійсненні з 01.03.2025 перерахунку і виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з індексацією із застосуванням коефіцієнта 1,115 без обмеження 1 500 грн; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити позивачу з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії обмеження максимальним розміром з індексацією із застосуванням коефіцієнта 1,115 без обмеження 1 500 грн, з урахуванням здійснених виплат. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025, залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійсненні з 01.03.2025 перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та зобов`язання здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Залишаючи без розгляду зазначену частину позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що предмет судового розгляду у справі № 300/417/25 охоплює частину позовних вимог, які є предметом спору у цій справі № 300/20526/25, оскільки обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з тих же підстав. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025, відмовлено у задоволенні позову. 22.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції. 25.03.2026 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін. 26.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України). ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач з 01.03.2025 нараховує пенсію без урахування індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі також постанова КМУ № 209) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115. На думку позивача, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно відповідно до норм законів України. Тому, за доводами позивача, обмеження розміру індексації сумою 1 500 грн прямо суперечить нормам Конституції України та Законів України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII), від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі також № 2017-III), від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також Закон № 1282-XII). Позивач зазначає, що дії пенсійного органу в частині обмеження відповідних виплат є протиправними, зокрема, обмеження індексації сумою 1 500 грн порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, визначених частиною п`ятою статті 17 Конституції України. Відповідач щодо перерахунку та виплати індексації із застосуванням коефіцієнта 1,115 без обмеження 1 500 грн зазначив, що ГУ ПФУ у березні 2025 року проведено перерахунок індексації ОСОБА_1 згідно із постановою КМУ № 209, пунктом 3 якої установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 грн. Наполягає на тому, що розмір індексації пенсії позивача у 2025 році, з урахуванням пункту 3 постанови КМУ № 209 склав 1500 грн. Водночас відповідачем наголошено, що пункт 3 постанови КМУ № 209 чинний та не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межі розміру збільшення. Покликання позивача на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рн/2016 відповідач вважає безпідставним, оскільки останнє стосується конституційності положень, зокрема, частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок війни відповідно до Закону № 2262-ХІІ. 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії позивача. Згідно із розрахунком від 20.03.2025 за пенсійною справою, у складі грошового забезпечення для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 , є індексація базового ОСНП 2025 (34 227,56 х 0,1150) в сумі 1 500,00 грн. Листом від 12.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на заяву позивача від 02.03.2025 повідомило, серед іншого, що згідно із пунктом 3 постанови КМУ № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови не може перевищувати 1500 грн. Водночас відповідачем зазначено, що позивачу проведено перерахунок пенсії та її розмір з 01.03.2025 становить 56409,62 грн, проте виплата проводиться в розмірі 31896,66 грн, який обчислений з врахуванням вимог постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі постанова КМУ № 1). Вважаючи порушеним право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що з 01.03.2025 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, встановлений пунктом 1 Постанови КМУ № 209, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500,00 грн. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав вважати такі дії відповідача протиправними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2025 проведена відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним. Скаржник зауважує, що у справі, яка розглядається, суди встановили, що з 01.03.2025 підвищено його пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови КМУ № 209, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500 грн. Водночас стверджує, що відповідачем нарахована сума індексації в розмірі 1500 грн не враховується при застосуванні понижувальних індексів та не виплачується. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що станом на день виникнення спірних правовідносин (01.03.2025) розмір пенсійної виплати позивача обчислено з урахуванням обмежувальних коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою КМУ №

1. За твердженням відповідача, суди правильно встановили, що предмет судового розгляду у справі № 300/417/25 охоплює частину позовних вимог, якій є предметом спору у цій справі, оскільки обмеження розміру пенсії здійснено з тих же підстав, а саме з врахуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до постанови КМУ №

1. Відповідач стверджує, що позивач пов`язує обмеження розміру індексації у 2025 році з обмеженням максимального розміру пенсії, однак такий підхід є помилковим оскільки максимальний рівень індексації у розмірі 1500 грн закріплено постановою КМУ №

209. Водночас покликається на висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, від 13.06.2024 у справі № 120/14637/23. У відповіді на відзив позивач акцентує увагу на тому, що з 01.03.2025 індексація, встановлена постановою КМУ № 209 в розмірі 1500, відповідачем нараховується, проте не врахована при застосуванні понижувальних коефіцієнтів й не виплачується. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого. Ключовим питанням в межах касаційного перегляду є правомірність дій відповідача щодо обмеження з 01.03.2025 індексації пенсії граничним розміром - 1500,00 грн. Правовою основою для реалізації індексації розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ є положення статті 64 зазначеного Закону. На момент призначення позивачу пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2010 рік) редакцією статті 64 зазначеного Закону було визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Закон № 1282-XII визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII). Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям. Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону № 2017-ІІІ, у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ). Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Втім, у зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У свою чергу, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону. Водночас частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100% де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня. Отже, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Своєю чергою, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-ХІІ, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка). Так, з метою забезпечення у 2022-2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2022 році-1,14 згідно із постановою КМУ № 118; у 2023 році - 1,197 згідно із постановою КМУ № 168; у 2024 році - 1, 0796 згідно з постановою КМУ №

185. В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №

209. Пунктом 1 постанови № 209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. Пунктом 3 постанови КМУ № 209 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 грн. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії позивача. До перерахунку включено, серед іншого, індексацію базового ОСНП 2025 (34 227,56 х 0,1150) в сумі 1 500,00 грн. Отже, відповідачем проведено нарахування пенсії позивача з 01.03.2025 з урахуванням індексації 2025 року на коефіцієнт підвищення пенсії, установленого пунктом 1 постанови КМУ № 209, з обмеженням верхньої межі індексації -1500 грн, передбаченого пунктом 3 зазначеної постанови. Аналогічні приписи містить пункт 3 постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185 та пункт 10 постанови «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №

168. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2024 у справі № 420/23990/23: «… реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф…». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23. Верховний Суд в постановах від 27.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 24.10.2024 у справі № 440/3462/24 дійшов висновку про правомірність обмеження індексації пенсії розміром 1 500,00 грн згідно із постановами №168 та №185. Наведена правова позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 25.06.2024 у справі №420/24063/23, від 09.07.2024 у справі №120/13867/23, від 31.07.2024 у справі №380/27728/23, від 21.11.2024 у справі №580/2617/24, від 04.12.2024 у справі №140/31522/23. Водночас покликання позивача у його касаційній скарзі на відповідні висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, водночас в цьому випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії. В світлі спірних правовідносин та сталої практики Верхового Суду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2025 проведена відповідачем у межах чинного законодавства, а тому в діях відповідача щодо нарахування позивачу індексації в сумі 1 500,00 грн відсутня протиправність. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відтак, беручи до уваги, що предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції від 08 травня 2025 року та постанова суду апеляційної інстанції від 20 листопада 2025 року щодо розгляду справи по суті, Верховний Суд не надає оцінку доводам скаржника щодо протиправного обмеження загального розміру пенсії на підставі постанови КМУ № 1, оскільки такі вимоги залишені без розгляду судами попередніх інстанцій та не є предметом перегляду в межах касаційного провадження № К/990/53760/25. За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 300/2056/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін В.М. Кравчук О.П. Стародуб