Ухвала КАС ВС № 560/13363/25

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа №560/13363/25 адміністративне провадження № К/990/18206/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області і Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив: - визнати дії протиправними та зобов`язання вчинити дії, які вчинені не уповноваженою особою до наказу від 23 травня 2018 року №259, ОСОБА_2 відносно до положення про Шепетівський районний сектор Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 13 травня 2016 року та Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 02 січня 2019 року №2, який завірений та затверджений належним чином і підписано новими особами де зазначено, що сектор очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління за погодженням з ДСНС України, не було звільнено зі служби ДСНС України через відсутності наказу Голови ДСНС України та його погодження, який не уповноважений вчиняти такі дії в супереч чинному законодавству України, та який перебуває на службі ДСНС Україна по сьогодення. Ухвалою від 04 серпня 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, повернуто особі, яка його подала. 22 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення позовної заяви), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. За правилами абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Приписами частини другої статті статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Дослідженням змісту касаційної скарги та судових рішень у цій справі встановлено, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач з позовом про оскарження наказу про звільнення №259 від 23 травня 2018 року до суду звернувся 28 липня 2025 року. Суд першої інстанції констатував, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі №560/20682/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення від 23 травня 2018 року №259, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, підтверджується той факт, що про існування спірного наказу позивачу було відомо у грудні 2023 року, відтак, дійшов висновку про порушення строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України. Дослідженням змісту касаційної скарги та судових рішень у цій справі встановлено, що ухвалюючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій установили наявність у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративної справи №560/20682/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення від 23 травня 2018 року №259, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 50000,00 гривень. Зокрема, 25 грудня 2023 року своєю ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернув позовну заяву позивачеві. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обізнаність позивача щодо існування спірного наказу щонайменше з грудня 2023 року. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, оскаржуючи ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 560/13363/25, обґрунтовує необхідність касаційного перегляду указаних рішень необхідністю переоцінки доказів та встановлених на підставі них обставин (поважність/неповажність), що виходить за межі касаційного перегляду, передбачені положеннями статті 341 КАС України. Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Суд, зазначає, що переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов