Ухвала КАС ВС № 120/4369/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 12 травня 2026 року м. Київ справа №120/4369/25 адміністративне провадження №К/990/12816/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №120/4369/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі -ГУ ПФУ у Вінницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просила: визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 10.02.2025 №262740010057 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії позивачці, як учаснику бойових дій, починаючи з 03.02.2025; зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити та виплачувати позивачці дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), починаючи з 03.02.2025. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.07.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, у задоволенні позову відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2026 касаційну скаргу позивачки залишив без руху та надав скаржниці строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме, конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. 27.04.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.04.2026 від скаржниці надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржниця уточнює підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Як на підставу касаційного оскарження скаржниця посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На обґрунтування цієї підстави скаржниця покликається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), пункту 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) стосовно того, чи повинна обов`язково особа, яка звернулася за призначенням пенсії на пільгових умовах, набути статус учасника бойових дій одночасно маючи статус військовослужбовця, резервіста чи військовозобов`язаного. У касаційній скарзі скаржниця окрім наведеного покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має виняткове значення для позивачки, оскільки порушуються її права на соціальний захист. Та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки, стосується відповіді на питання чи має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років, особа, яка набула статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6 Закону №3551-XII не будучи військовослужбовцем. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України « Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон - №3674-VI) та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Наведені скаржницею аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №120/4369/25. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №120/4369/25. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/4369/25. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Кравчук