Ухвала КАС ВС № 280/3618/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 12 травня 2026 року м. Київ справа №280/3618/25 адміністративне провадження № К/990/20626/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Стародуба О.П., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №084450010293 від 02.04.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 11.07.1987 по 23.11.1987, з 02.01.1990 по 01.02.1990, з 12.02.1990 по 28.04.1994, з 25.05.1994 по 30.05.1995, з 26.06.1995 по 19.02.2002, з 01.01.2005 по 30.03.2005, з 01.10.2008 по 30.11.2011; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в пільговому обчисленні - один місяць військової служби за три місяці: - періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та ООС, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей з 20.10.2017 по 03.11.2017, з 03.11.2017 по 10.12.2017, з 21.12.2017 по 10.03.2018, з 17.03.2018 по 03.08.2018, з 17.12.2018 по 11.08.2019 з 20.03.2020 по 28.05.2020; - період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 28.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 15.12.2023, з 28.12.2023 по 28.08.2024, з 15.09.2024 по 26.11.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплачувати з 25.03.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком (із зниженням віку) відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026, позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №084450010293 від 02.04.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 11.07.1987 по 23.11.1987, з 02.01.1990 по 01.02.1990, з 12.02.1990 по 28.04.1994, з 25.05.1994 по 30.05.1995, з 26.06.1995 по 19.02.2002, з 01.01.2005 по 30.03.2005, з 01.10.2008 по 30.11.2011; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в пільговому обчисленні - один місяць військової служби за три місяці: періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та ООС, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей з 20.10.2017 по 03.11.2017, з 03.11.2017 по 10.12.2017, з 21.12.2017 по 10.03.2018, з 17.03.2018 по 03.08.2018, з 17.12.2018 по 11.08.2019 з 20.03.2020 по 28.05.2020; період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 28.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 15.12.2023, з 28.12.2023 по 28.08.2024, з 15.09.2024 по 26.11.2024. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та дана справа має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу. Обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя О.П. Стародуб Суддя Л.В. Тацій