LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС400/11458/25

від 12.05.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа № 400/11458/25 адміністративне провадження № К/990/19243/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі № 400/11458/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн.), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2025. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2025. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 відмовлено у відстроченні сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу повернуто внаслідок неусунення недоліків, визначених ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026. 28.04.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для задоволення клопотання відповідача, у даному випадку, відсутні, оскільки наведені ним обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення такої сплати. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті. Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі № 400/11458/25. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб А.А. Єзеров Я.О. Берназюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»