Ухвала КАС ВС № 640/21883/18

УХВАЛА 11 травня 2026 року м. Київ справа №640/21883/18 адміністративне провадження №К/990/19277/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О. О., суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 640/21883/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ АГРО» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2018 року: - № 0012601401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 10 788 529,00 грн, з яких: збільшення податкового зобов`язання - 9 325 837,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1 462 689,00 грн; - № 0012611401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 363 347,00 грн; - № 0012621401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 510,00 грн; - № 0009834208, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за податком на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн; - № 00488611409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 207 234,88 грн; - № 1095140304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» на 8 943,21 грн, з яких: за податковим зобов`язанням - 7 154,57 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 788,64 грн; - № 1096140304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у розмірі 170,00 грн; - рішення про опис майна у податкову заставу № 238728-17 від 29 листопада 2018 року; - податкову вимогу № 238728-17 від 29 листопада 2018 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2019 року позовну заяву в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 238728-17 від 29 листопада 2018 року та податкової вимоги № 238728-17 від 29 листопада 2018 року повернуто позивачу за його заявою. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 24 вересня 2018 року № 00488611409, № 0012601401, № 0012611401, № 0012621401. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 26 січня 2026 року у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 28 квітня 2026 року. Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач покликається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 10 березня 2026 року, від 07 квітня 2026 року та від 23 квітня 2026 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження. Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом. Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 640/21883/18 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді І. А. Васильєва М. М. Яковенко