Ухвала КАС ВС № 620/12931/25

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 12 травня 2026 року м. Київ справа №620/12931/25 адміністративне провадження № К/990/17434/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року (суддя Дубіна М.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року (колегія у складі суддів Златіна С.В., Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.) у справі № 620/12931/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України в Чернігівській області, відповідач, скаржник), в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку, нарахування та виплати позивачці пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1 -р(ІІ)/2021, а саме згідно зі ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 230/96-ВР), у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2025 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1- р(ІІ)/2021, а саме згідно зі ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026, позов задоволено 17.04.2026 від ГУ ПФ України в Чернігівській області до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026, а натомість ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Верховний Суд ухвалою від 21.04.2026 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог ухвали від 21.04.2026 від відповідача надійшла заява, в якій наведені додаткові пояснення щодо заявленої підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 620/12931/25. Перевіркою поданої касаційної скарги (з урахуванням заяви щодо усунення недоліків касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 скаржник визначив п. 1 і 4 ч. 4 ст. 328 КАС України (з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 353 цього ж Кодексу). Головне управління вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ ) в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб») без урахування рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 (а саме в тій частині, що ч. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ зі змінами, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента Україна «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами»), а також практики суду касаційної інстанції з питання застосування ст. 152 Конституції України: постанов від 09.11.2018 у справі № 747/1151/16-а, від 27.11.2018 у справі № 537/2348/16-а, від 11.12.2018 у справі № 826/7385/16, від 22.01.2019 у справі № 826/562/16, від 25.04.2019 у справі № 826/3169/16, від 31.07.2019 у справі № 826/3432/16, від 30.03.2021 у справі № 620/614/20, від 25.11.2021 у справі № 200/941/20-а, від 27.09.2023 у справі № 260/1656/22. Крім того, скаржник покликається на те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для відповідача виняткове значення. У контексті наведеного Суд звертає увагу позивача на те, що за змістом норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку. Зокрема у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини. Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. У розглядуваному випадку, покликаючись на висновки Верховного Суду, сформульовані в постановах за наведеним вище переліком, скаржник виходив з їх подібності до спірних правовідносин, що були предметом розгляді у справі № 620/12931/25. Суд вважає такі доводи позивача помилковими, оскільки фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, суб`єкти, підстави та предмет спору у справі № 620/12931/25 та інших справах - нетотожні. Більш того в жодній із згаданих відповідачем постанов Верховного Суду відсутні правні висновки з питання застосування норм Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 1584-ІХ до спірних правовідносин, що виникли після прийняття Конституційним Судом України рішення від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024. З огляду на це Суд вважає, що висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, не є релевантними спірним правовідносинам у справі № 620/12931/25, а тому не можуть бути застосовані з метою обгрунтування підстави касаційного оскарження за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Що ж до посилань на порушення судом першої та (або) апеляційної інстанції норм процесуального права як умови для скасування судових рішень, то такі можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України у разі обгрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами ч. 2 та 3 ст. 353 цього Кодексу. Зокрема згідно з п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. При цьому, аналіз приписів п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України дає підстави для висновку, що недослідження судами зібраних у справі доказів може бути враховано лише за умови вмотивування заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених саме пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, на момент постановлення цієї ухвали відповідач не усунув недоліків, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху. За приписами ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За викладених обставинах, Суд вважає, що ГУ ПФ України в Чернігівській області слід повернути касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026. Керуючись ст.ст. 169, 332 КАС України, Верховний Суд,- ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 620/12931/25.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особам, які її подали, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб Суддя С.М. Чиркін