Ухвала КАС ВС № 380/14903/24

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа №380/14903/24 адміністративне провадження № К/990/19028/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі № 380/14903/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024 про відмову у призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу (стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) період роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 на відокремленому підрозділі "Монтажнопрохідницьке управління" Державного підприємства "Львіввугілля" та зарахувати позивачу до страхового стажу період навчання в Червоноградському гірничому технікумі з 01.09.1984 по 02.07.1988; - зобов`язати ГУ ПФУ в Львівській області призначити з 11.06.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вказаного періоду страхового стажу та пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 у відокремленому підрозділі "Монтажнопрохідницьке управління" Державного підприємства "Львіввугілля", а також до страхового (загального) стажу період навчання з 01.09.1984 по 02.07.1988 у Червоноградському гірничому технікумі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 02.03.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга, яка не відповідала вимогам статті 330 КАС України. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2026 касаційну скаргу повернуто скаржнику. 22.04.2026 вдруге до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виключні випадки, за яких можуть бути оскаржені судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності особою, яка подала касаційну скаргу, не наведено. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі № 380/14903/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб В.М. Кравчук С.М. Чиркін