Ухвала КАС ВС № 420/4055/25

УХВАЛА 12 травня 2026 року м. Київ справа № 420/4055/25 адміністративне провадження № К/990/15491/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-ВСТАНОВИВ: 06.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2026 визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені позивачкою та залишено без руху її касаційну скаргу й надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів. В межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 09.04.2026, скаржниця надіслала до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25. В обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження скаржниця, крім доводів, яким уже надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 09.04.2026, додатково зазначає, що вона є одинокою особою похилого віку, та вказує на те, що постійні масовані ракетні та дронові обстріли з боку держави-агресора по об`єктах критичної інфраструктури, а також складні погодні умови, зокрема низькі температури повітря, спричинили проблеми з електропостачанням, у тому числі у Вінницькій області, що, на її думку, унеможливило виконання нею процесуальних обов`язків у встановлені законодавством строки. Крім того, скаржниця зазначає, що у період з 10.03.2026 по 04.04.2026 пропуск строку касаційного оскарження був зумовлений її тяжким фізичним та психологічним станом, оскільки вона отримала звістку про знищення її житлового будинку внаслідок російського обстрілу на тимчасово окупованій території (с. Корсунка Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області), що спричинило глибокий стрес, шоковий стан, апатію та розгубленість, які, за її твердженням, стали перешкодою для своєчасної реалізації права на подання касаційної скарги у межах строку, встановленого процесуальним законом. Окрім цього, скаржниця наголошує, що у зв`язку з отриманою травмою та перебуванням на стаціонарному лікуванні вона не мала можливості скористатися правничою допомогою представника у розумінні статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки була позбавлена можливості оформити документи, що підтверджують повноваження представника відповідно до статті 59 КАС України, зокрема через неможливість власноручного підписання довіреності, у тому числі нотаріально посвідченої, або укладення письмового договору про надання правничої допомоги. Оцінюючи наведені скаржницею обставини та обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду касаційної інстанції, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Колегія суддів зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Суд звертає увагу скаржниці, що чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою. В свою чергу строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржницею обставини, пов`язані з масованими обстрілами, перебоями з електропостачанням, складними погодними умовами, посиланням на похилий вік, а також доводи щодо пережитого емоційного стресу у зв`язку зі знищенням житлового будинку та неможливості скористатися правничою допомогою у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки, як вбачається з даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», зазначені обставини не стали перешкодою для своєчасного подання скаржницею вперше касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25 (провадження № К/990/40221/25), а отже не свідчать про наявність об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції. Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, які спричинили пропущення строку на касаційне оскарження є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.. Отже, скаржниця у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі суду не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подання касаційної скарги у більш стислий термін після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції. При цьому, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення 12.08.2025 постанови суду апеляційної інстанції (повний текст складено в цей же день) і до дня подання цієї касаційної скарги (06.04.2026) становить більше семи місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою. Ураховуючи наведене, зазначені скаржницею причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 420/4055/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявниці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій, Судді Верховного Суду