Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/4382/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/4382/25 пров. № А/857/36328/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Димарчук Т.М., суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФУ в Івано-Франківській області), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії позивача та дорахування стажу з 05.01.2010 по 13.01.2025 у КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області") в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 08.01.2025, зарахувавши до стажу період роботи з 05.01.2010 по 13.01.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області") в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону № 1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Відповідно до частини 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до стажу період роботи з 05.01.2010 по 13.01.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області") в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатом розгляду вказаної заяви відповідач відповіддю від 12.06.2025 №4756-4044/Р-02/8-0900/25 повідомив позивача, що відповідно до частини 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Також вказано на невірний порядок звернення позивача за призначенням (перерахунком) пенсії та дорахування до стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 16-18). Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з відповідним позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" спірні періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. До набрання чинності Законом України від 09 липня 2003 року України № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України № 1788-ХІІ). Відповідно до статті 1 Закону України №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Під час розгляду справи встановлено і відповідачем не заперечується, що протягом спірних періодів з 05.01.2010 по 13.01.2025 позивач працювала у інфекційному закладі охорони здоров`я. Вказане підтверджується відомостями з трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 (а.с. 10 зворот-12). Із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України №05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року слідує, що інфекційний заклад (відділення) це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб. Отже, КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області") як лікарняний заклад призначений для лікування інфекційного захворювання і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є інфекційним закладом охорони здоров`я. Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі №689/872/17. Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Згідно з Довідкою КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області" від 13.01.2025 №46/01-19 ОСОБА_1 працювала повний робочий день та у періоди з 05.01.2010 по 01.03.2021, з 12.10.2022 по 13.01.2025 виконувала роботу із шкідливими та важкими умовами праці, пов`язану із безпосереднім обслуговуванням інфекційних хворих за професією, посадою «сестра медична стаціонару» (а.с. 12 зворот). Отже, позивачка у спірний період працювала сестрою медичною стаціонару в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області". Однак, такий період роботи позивачки не враховано у подвійному розмірі. Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у інфекційному закладі (відділеннях) охорони здоров`я у спірний період відповідачем не спростовується. Таким чином, враховуючи, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" є діючими, а стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку зарахувати в подвійному розмірі до загального стажу позивача період роботи з 05.01.2010 по 13.01.2025 сестрою медичною стаціонару в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області". Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22. Стосовно доводів апелянта про те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років, апеляційний суд вважає такі безпідставними, оскільки вимогами абзацу 4 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди скаржника з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі №300/4382/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Т. М. Димарчук судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха