Постанова Київський апеляційний суд № 756/2335/25

справа № 756/2335/25 провадження № 22-ц/824/4873/2026 головуючий у суді І інстанції Кравчук Ю.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2025 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін. 01 липня 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_1 - Коршуна Тараса Олександровича надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» про повернення безпідставно отриманих коштів, в якій представник просить прийняти зустрічну позовну заяву до провадження по справі № 756/2335/25 і розглядати разом з позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» безпідставно отримані кошти у сумі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 , вирішити розподіл судових витрат. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» про повернення безпідставно отриманих коштів.Роз`яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Коршун Т.О. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги наступне: первісний та зустрічний позов мають однакову мету, зокрема, позивач за первісним позовом просить стягнути кошти на утримання багатоквартирного будинку, а позивач за зустрічним позовом просить стягнути кошти на утримання багатоквартирного будинку, які сплачені безпідставно. Таким чином первісний та зустрічний позов мають один предмет - грошову вимогу щодо коштів на утримання багатоквартирного будинку; позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги з посиланням на документи, які позивачем за первісним позовом надані суду, та з посиланням на ці документи заперечує щодо задоволення первісного позову; суд не враховує, що первісний та зустрічний позов обґрунтовуються однаковими правовідносинами: позивач за первісним позовом доводить, що ОСОБА_3 має сплачувати коштів на утримання багатоквартирного будинку, а за зустрічним позовом ОСОБА_1 доводить безпідставність вимог первісного позову і вимагає повернення сплачених та отриманих ОСББ «Гостомельські липки» утримання багатоквартирного будинку. Вважає, що обставини правовідносин за первісним та зустрічним позовом відповідають вимогам та підставам, які визначені ст. 193 ЦПК України, для прийняття до розгляду зустрічного позову, але суд безпідставно посилається на різні предмети двох позовів неправомірно відмовляє у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ «Гостомельські липки». Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача. Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» є стягнення заборгованості із внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у загальному розмірі 41 666 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість) гривень 09 копійок, що складається із: основного боргу - 29 007 (двадцять дев`ять тисяч сім) гривень 60 копійок, інфляційних збитків - 9 816 (дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 02 копійки, 3 % річних - 2 842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) гривні 47 копійок. Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є стягнення на її користь безпідставно сплачених нею коштів в сумі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, які вона сплачувала як внески ОСББ «Гостомельські липки» на утримання будинку цього об`єднання. Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 та повертаючи вказану позовну заяву, суд першої інстанції вказав на те, щорозгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки у первісному позові позивач просить стягнути із відповідача заборгованість із внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, тоді як у зустрічному позові відповідач просить стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку безпідставно сплачені нею кошти, тобто предмет позову в даних позовних заявах є різним. У п.п.20, 21 постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України). Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 57)). Враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли щодо правомірності нарахування та відповідно сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, які надаються ОСББ «Гостомельські липки», отже задоволення вимог по зустрічному позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості з оплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку. Суд першої інстанції вказані обставини не врахував та дійшов до помилкового висновку про не пов`язаність зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 з первісним позовом та про те, що позовні вимоги відповідачем ОСОБА_1 не можуть бути предметом зустрічної позовної заяви. За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановлена судом з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба