Постанова 4854 № 420/25415/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25415/24 Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військового-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військового-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги, В С Т А Н О В И Л А : 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка передбачена "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" затвердженого 17 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №460, без урахування періоду з 01.09.2020 року по 15.03.2022 року; - стягнути з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону суму недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка передбачена "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" затвердженого 17 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №460, а саме 27097,87 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він 16.03.2022 мобілізований до лав Збройних Сил України та до 31.10.2023 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . 3 01.11.2023 по 01.07.2024 - дату виключення зі списків особового складу, проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 20.06.2024 №128 звільнений з військової служби у запас та наказом начальника ВМКЦ ПР (по стройовій частині) №167 від 27.06.2024 позивач з 01.07.2024 виключений зі списків особового складу ВМКЦ ПР та всіх видів забезпечення. При цьому, абзацом одинадцятим пункту 1 наказу начальника ВМКЦ ПР (по стройовій частині) №167 від 27.06.2024 позивачу наказано виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню з військової служби під час воєнного стану в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" (далі - Порядок № 460), в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 16.03.2022 по 01.06.2024 (27 календарних місяців) у розмірі 42 230 грн. 43 коп. Позивач вважає, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснена відповідачем з порушенням вимог Порядку №460, оскільки вона нарахована без включення стажу роботи ним суддею з 01.09.2020 по дату мобілізації. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що розрахунок з позивачем при звільненні проведений на підставі діючого законодавства та в межах повноважень, визначених законодавством. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Відповідач послався на п.2 Порядку № 460, згідно з яким військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позивачу на підставі абз. 8 пункту 1 Постанови № 393 період роботи на посаді судді було зараховано до вислуги років. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка передбачена "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" затвердженого 17 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №460, без урахування періоду з 01.09.2020 року по 15.03.2022 року. Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка передбачена "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" затвердженого 17 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №460, з урахуванням періоду роботи суддею з 01.09.2020 року по 15.03.2022 року та з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що ані Порядком №460, ані постановою Кабміну №393 не передбачено необхідність враховувати період роботи позивача на посаді судді при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII. Позивач же при попередньому звільненні набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII. Позивач правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1998 року по 31.08.2020 проходив військову службу на різних посадах. З 01.09.2020 по 16.03.2022 працював суддею Центрального районного суду міста Миколаїва. В подальшому, з 16.03.2022 року, позивач мобілізований та проходив військову службу, в тому числі з 01.11.2023 року по 01.07.2024 року у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону Медичних сил ЗСУ (військова частина НОМЕР_2 ). Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №167 від 27.06.2024 року, з 01.07.2024 року позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При звільнені позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби в розмірі 42 230,43 грн, при цьому, період, за який вона обрахована, складав з 16.03.2022 по 01.06.2024 (27 календарних місяців). До періоду обчислення одноразової грошової допомоги не включений період перебування на посаді судді з 01.09.2020 по 16.03.2022. Вважаючи, що відповідач протиправно не включив період перебування позивача на посаді судді з 01.09.2020 по 16.03.2022 для обрахунку одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що включення до вислуги років на пенсію періодів служби (роботи), які зазначені у п. 1.2 постанови Кабінету Міністрів України № 393, не виключає необхідності врахування цих періодів при визначенні розміру одноразової допомоги при звільненні військовослужбовців, які звільняються зі служби за призовом під час мобілізації, як то передбачено Порядком №

460. Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Приписами пп.3 п. 2 ст. 15 Закону №2011-XII установлено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України (абзац сьомий). Положеннями розділу XXXII Порядку №260, який врегульовує питання виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, зокрема, визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пункт 1). Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (пункт 4 розділу XXXII Порядку №260). Пунктом 7 цього розділу також передбачено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (далі Порядок №460, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно із приписами п.1 Порядку №460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пункт 2). Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (пункт 3). Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено апелянтом, при попередньому звільненні з військової служби ОСОБА_1 набув право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 ст.15 Закону № 2011. Виплата позивачу такої допомоги підтверджується грошовим атестатом, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 01.09.2020 року. Розмір такої допомоги позивачем оскаржувався і досліджувався, зокрема, під час розгляду справи № 400/5157/20. З урахуванням вищевикладених приписів Закону № 2011, Порядку № 260 та Порядку № 460, оскільки при попередньому звільненні з військової служби позивач набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то виплата допомоги, яка є предметом дослідження у даній справі, здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, відповідно до Порядку № 460, з дня призову позивача на військову службу під час мобілізації, тобто з 16.03.2022 року. Посилання ОСОБА_1 на те, що період його роботи на посаді суді повинен бути зарахований до стажу, який враховується при обчисленні одноразової допомоги відповідно до Порядку № 460, оскільки під час роботи суддею він не набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої п.2 ст.15 Закону № 2011, судова колегія вважає такими, що не відповідають дійсності. Як зазначено вище, при звільненні з військової служби у 2020 році позивач набув право і отримав одноразову грошову допомогу при звільненні, як то передбачено п.2 ст.15 Закону № 2011. Після звільнення з військової служби, перебування на посаді судді з 01.09.2020 по 16.03.2022, не могло надати право позивачу на отримання грошової допомоги на підставі п.2 ст.15 Закону № 2011. Враховуючи викладене, відповідач вірно нарахував одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 за період з 16.03.2022 р. (дати мобілізації до лав ЗС України) по 01.06.2024 р. дату виключення зі списків особового складу, тобто повні 27 календарних місяців з урахуванням 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби. Суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, неповно дослідив обставини справи, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 19 серпня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Військового-медичного клінічного центру Південного регіону задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року скасувати з ухваленням постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко