Постанова 4875 № 922/3029/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/3029/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В. секретар судового засідання Гаркуша О.Л. за участю представників сторін позивача - Бенденжук Л.О. (в залі суду) - посвідчення №2662, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача - Темнюкова М.І. (поза межами приміщення суду) - ордер серія АХ №1101405 від 16.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/1505 від 20.06.2018 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Командстеп" (вх.№703Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області господарського суду 27.10.2025 у справі №922/3029/25 (суддя Усата В.В., повне рішення складено 30.10.2025) за позовом Харківської міської ради, м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командстеп", м. Харків про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командстеп", в якому просила: - стягнути з ТОВ "Командстеп" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі - 493.193,55 грн за використання земельної ділянки по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 за період з 24.04.2020 по 28.02.2022; - стягнути з ТОВ "Командстеп" на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 7.397, 90 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Командстеп" (вул.Академіка Павлова, 120, м.Харків, 61161, ЄДРПОУ: 34631273) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІВАN) - UА698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 493.193,55 грн за використання земельної ділянки по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 за період з 24.04.2020 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у сумі 7.397, 90 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Командстеп", не погодилося з зазначеним рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/3092/25 повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради до ТОВ "Командстеп" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - господарський суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів; - суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо особливостей фактичного використання спірної земельної ділянки, зокрема щодо використання лише частини її площі та наявності на ділянці інших об`єктів і користувачів; - господарський суд необґрунтовано погодився з наданим позивачем розрахунком безпідставно збережених коштів без урахування, на переконання апелянта, понижуючих коефіцієнтів, складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, факту проведення реконструкції об`єкта нерухомості та тривалості користування земельною ділянкою; - місцевий господарський суд не врахував, що відповідач звертався до Харківської міської ради з питання продовження договору оренди земельної ділянки, а також не надав оцінки доводам апелянта щодо впливу карантинних обмежень на своєчасність такого звернення; - оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи й оцінки всіх поданих сторонами доказів. Також колегія суддів зазначає, що разом з апеляційною скаргою відповідачем подано нові докази, зокрема експертний висновок від 01.04.2026, контррозрахунок безпідставно збережених коштів, копії технічного паспорта, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, фотографічні знімки території земельної ділянки та інші документи. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Командстеп"; встановлено строк до 04.05.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 04.05.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 07.05.2026. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Витребувано матеріали справи №922/3029/25 з Господарського суду Харківської області. Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/3029/25. 16.04.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 922/3029/25. 05.05.2026, в строк наданий судом, через підсистему Електронний суд до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5074), в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/3029/25 - залишити без змін. Аргументуючи свою позицію по справі, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, оскільки відповідач після припинення дії договору оренди продовжував користуватися сформованою земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомого майна, без належно оформленого права користування нею та без сплати коштів за таке користування. Позивач вказує, що спірні правовідносини є кондикційними, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню на підставі ст.1212 ЦК України відповідно до усталеної практики Верховного Суду. Крім того, Харківська міська рада заперечує проти врахування поданих в апеляційній інстанції нових доказів, зокрема експертного висновку щодо інженерно-геологічних умов земельної ділянки, посилаючись на відсутність виняткових обставин для їх неподання до суду першої інстанції, а також вважає безпідставними доводи апелянта щодо використання лише частини земельної ділянки та необхідності застосування понижуючих коефіцієнтів при визначенні розміру безпідставно збережених коштів. 05.05.2026 відповідач направив додаток і пояснення по справі (вх.№5078), в яких апелянт додатково наголошує на тому, що фактично використовував не всю площу спірної земельної ділянки, а лише її частину, необхідну для обслуговування належної йому нежитлової будівлі. На підтвердження зазначених доводів відповідачем подано висновок ПП «Глав Інвест Груп» щодо розрахунку площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого площа достатня для експлуатації будівлі по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові, становить 399,5 кв.м. Апелянт вважає, що саме така площа фактично використовувалась ним для обслуговування об`єкта нерухомості, а тому розмір безпідставно збережених коштів підлягає визначенню пропорційно площі фактичного користування земельною ділянкою. Крім того, відповідач повторно посилається на положення земельного законодавства та практику Верховного Суду щодо платності використання землі і принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, зазначаючи при цьому, що нарахування плати за землю має здійснюватися з урахуванням реального обсягу використання земельної ділянки. Стосовно клопотання апелянта про долучення доказів до матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне. Розглянувши подані апелянтом разом з апеляційною скаргою нові докази, зокрема експертний висновок від 01.04.2026, контррозрахунок безпідставно збережених коштів, копії технічного паспорта, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, фотографічні знімки території земельної ділянки та інші додані документи, колегія суддів відмовляє у їх прийнятті та врахуванні під час апеляційного перегляду справи з огляду на таке. Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги та на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів. При цьому додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що такі докази не могли бути подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, апеляційний перегляд не є повторним розглядом справи по суті, а спрямований на перевірку законності та обґрунтованості судового рішення станом на момент його ухвалення, виходячи з матеріалів, які були або могли бути предметом дослідження суду першої інстанції. У вирішенні питання щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції зобов`язаний з`ясувати причини їх неподання до суду першої інстанції та надати оцінку поважності таких причин, при цьому обов`язок доведення покладається саме на заявника. Однак апелянтом не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції. При цьому частина поданих документів, зокрема експертний висновок від 01.04.2026 та складений відповідачем контррозрахунок, взагалі не існували на момент розгляду справи місцевим господарським судом. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених ст.269 ГПК України підстав для прийняття та врахування зазначених доказів під час апеляційного перегляду справи. Також колегія суддів не приймає та не враховує поданий апелянтом разом із додатковими поясненнями висновок ПП «Глав Інвест Груп» щодо розрахунку площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкта нерухомого майна, оскільки вказаний документ не подавався до суду першої інстанції, а апелянтом не наведено обґрунтованих доводів щодо неможливості його подання під час розгляду справи місцевим господарським судом. Крім того, зазначений висновок фактично спрямований на переоцінку обставин справи та формування нової доказової бази на стадії апеляційного перегляду, що не відповідає вимогам ст.269 ГПК України. В судовому засіданні 07.05.2026 приймають участь представник відповідача - Темнюкова М.І., яка підтримала вимоги апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 у справі №922/3029/25 скасувати та відмовити у задоволенні позову, представник позивача - Бенденжук Л.О., який підтримав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. Харківською міською радою в межах повноважень, передбачених ч.2 ст.83 Земельного кодексу України, здійснено перевірочні заходи щодо дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові. З 15.04.2020 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-3» загальною площею 876,8 кв.м, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 319-А, зареєстровано за ТОВ "Командстеп" на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07.04.2020 №ХК141200980909, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2025 №438633655). Вказаний об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151, при цьому право користування зазначеною земельною ділянкою відповідачем у встановленому законом порядку не оформлено. З витягу з Державного земельного кадастру від 09.08.2018 №НВ-6306353852018 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 має площу 0,0618 га та була сформована 15.01.2008. Цільове призначення земельної ділянки визначено як землі житлової та громадської забудови для будівництва мінімаркету (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації). Також матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2025 №438634097, відповідно до якої право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за Харківською міською радою з 23.08.2018. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 раніше перебувала у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі від 09.11.2007, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ Командстеп на виконання рішення 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 №13/07. Вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі земель 15.01.2008 за №540867100005. За умовами договору відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,0618 га по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові для будівництва мінімаркету, строком до 21.02.2009, але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації. Надалі, 02.08.2018, на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.02.2007 №1552/14 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою, зокрема, строк користування спірною земельною ділянкою було поновлено до 23.04.2020. Позивач зазначав, що після закінчення 23.04.2020 строку дії договору оренди землі ТОВ Командстеп продовжило користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 площею 0,0618 га по вул. Академіка Павлова, 319-А у м. Харкові без належного оформлення та державної реєстрації права користування нею у порядку, передбаченому ст.125, 126 Земельного кодексу України. Так за твердженням позивача, розмір плати за користування вказаною земельною ділянкою комунальної власності становив: - у 2020 році 29.307,36 грн на місяць, а за період з 24.04.2020 по 31.12.2020 - 241.297,26 грн; - у 2021 році 29.307,36 грн на місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 351.688,32 грн; - у 2022 році 32.238,10 грн на місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 64.476,20 грн. Також позивач посилався на лист Головного управління ДПС у Харківській області №15636/5/20-40-04-07-12 від 18.07.2025, відповідно до якого ТОВ Командстеп задекларовано до сплати земельний податок: за 2020 рік у сумі 82.733,20 грн, за 2021 рік у сумі 90.254,40 грн, а за січень-лютий 2022 року у сумі 12.089,28 грн. На думку Харківської міської ради, у зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі коштів за користування спірною земельною ділянкою за період з 24.04.2020 по 28.02.2022 останній без достатньої правової підстави зберіг за рахунок власника земельної ділянки грошові кошти у сумі 493.193,55 грн. Розрахунок вказаної суми здійснено позивачем на підставі витягу №3125/176-20 від 27.04.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008. Наведені обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Командстеп" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 493.193,55 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові за період з 24.04.2020 по 28.02.2022. Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що після закінчення 23.04.2020 строку дії договору оренди земельної ділянки відповідач, будучи власником розташованої на ній нежитлової будівлі, продовжував використовувати земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 без належним чином оформленого та зареєстрованого права користування нею, у зв`язку з чим без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплачувати як плату за користування землею. Встановивши факт сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, наявність у позивача права комунальної власності на неї, а також перевіривши наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, здійснений на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням частково сплаченого відповідачем земельного податку, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 493.193,55 грн на підставі ст.1212 ЦК України. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного. Предметом даного спору є матеріально-правова вимога Харківської міської ради, заявлена на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, про стягнення з ТОВ "Командстеп" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, які на переконання позивача, відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові за період з 24.04.2020 по 28.02.2022, фактично використовуючи вказану земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди землі без належного оформлення та державної реєстрації права користування нею. Під час апеляційного перегляду рішення господарського суду колегії суддів належить перевірити правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, зокрема з`ясувати, чи підтверджується матеріалами справи факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належної правової підстави після припинення дії договору оренди, чи правильно місцевим господарським судом кваліфіковано спірні правовідносини як кондикційні, а також чи наявні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої суми саме як безпідставно збережених коштів у розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України з урахуванням доводів апеляційної скарги та меж апеляційного перегляду справи. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. За змістом частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою. Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав. Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди землі та за відсутності державної реєстрації права оренди відповідач не мав належної правової підстави для користування спірною земельною ділянкою. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно до закону. При цьому пунктом «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати. Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до підпунктів 14.1.72 та 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, тоді як орендна плата є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Отже, законодавство розмежовує земельний податок і орендну плату залежно від правових підстав користування земельною ділянкою. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно, а положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від причин такого збереження. Таким чином, фактичне використання земельної ділянки комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів та без внесення плати за землю зумовлює застосування статті 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно збережених коштів. З урахуванням правової природи заявлених вимог колегія суддів бере до уваги усталену практику Верховного Суду щодо спорів про стягнення безпідставно збережених коштів у зв`язку з фактичним користуванням земельними ділянками державної чи комунальної власності без оформлення речового права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 дійшла висновку, що у разі фактичного користування земельною ділянкою без належної правової підстави та без внесення плати за землю у власника земельної ділянки виникає право на захист шляхом стягнення з фактичного користувача коштів, які він зберіг у себе за рахунок власника, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, при цьому відсутність договору оренди не виключає кондикційного характеру таких правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, у якій зазначено, що особа, яка фактично використовує земельну ділянку без оформлення права, не може зберігати у себе кошти, які мали бути сплачені власникові цієї ділянки, а підставою для їх повернення є положення глави 83 Цивільного кодексу України. Зазначені висновки є релевантними до спірних правовідносин у цій справі та підлягають застосуванню під час оцінки доводів апеляційної скарги і правильності висновків суду першої інстанції. Отже, сам по собі факт відсутності між сторонами чинного договору оренди землі у спірний період не звільняє фактичного користувача земельної ділянки від обов`язку сплатити кошти за користування нею. Відповідно до ст.79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами. За змістом ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об`єкта цивільних прав, що передбачає визначення її площі, меж та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 площею 0,0618 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.01.2008, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 09.08.2018 №НВ-6306353852018. Отже, у спірний період земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 була сформованою, мала визначену площу та кадастровий номер, а тому виступала самостійним об`єктом цивільних прав. Право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за Харківською міською радою з 23.08.2018, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2025 №438634097. Водночас матеріалами справи підтверджується, що на зазначеній земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. "Б-3" загальною площею 876,8 кв.м по вул.Академіка Павлова, 319-А у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Командстеп" 15.04.2020 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07.04.2020 №ХК141200980909. З огляду на положення ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України саме з 15.04.2020 у відповідача виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Отже, у спірний період відповідач був власником нежитлової будівлі, розташованої на сформованій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151. При цьому колегія суддів враховує, що за принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта нерухомості використання власником належної йому будівлі об`єктивно пов`язане з використанням земельної ділянки, на якій така будівля розміщена та яка необхідна для її експлуатації. З матеріалів справи також вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 раніше перебувала у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі від 09.11.2007, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Командстеп" на виконання рішення 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 №13/07. Вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі земель 15.01.2008 за №540867100005. За умовами договору відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,0618 га по вул. Академіка Павлова, 319-А у м. Харкові для будівництва мінімаркету строком до 21.02.2009, але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації. Надалі, 02.08.2018, між Харківською міською радою та ТОВ "Командстеп" укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою, зокрема, строк оренди поновлено до 23.04.2020. Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено. Отже, після 23.04.2020 строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився. Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами нового договору оренди, укладення додаткової угоди про продовження дії попереднього договору або державної реєстрації за відповідачем права оренди спірної земельної ділянки на період з 24.04.2020 по 28.02.2022. Посилання апелянта на звернення до Харківської міської ради з питання продовження договору оренди землі не спростовує зазначених висновків, оскільки саме по собі звернення землекористувача до органу місцевого самоврядування не є правовстановлюючим документом, не замінює договору оренди землі та не породжує речового права користування земельною ділянкою без його належного оформлення і державної реєстрації. Так само посилання апелянта на карантинні обмеження не змінює правової оцінки спірних правовідносин, оскільки такі обставини не підтверджують наявності у відповідача зареєстрованого речового права користування земельною ділянкою у спірний період. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у період з 24.04.2020 по 28.02.2022 ТОВ "Командстеп", будучи власником розташованого на спірній земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, фактично використовувало земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 за відсутності належної правової підстави та без державної реєстрації права користування нею. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач фактично використовував лише частину земельної ділянки, а тому розмір безпідставно збережених коштів підлягає визначенню пропорційно площі такого використання. Як вже зазначалось вище, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 є сформованою земельною ділянкою, має визначені межі, площу та зареєстрована у Державному земельному кадастрі як самостійний об`єкт цивільних прав. При цьому матеріали справи не містять доказів поділу спірної земельної ділянки, формування її окремих частин як самостійних об`єктів цивільних прав, вилучення частини земельної ділянки з користування відповідача або оформлення права користування її окремими частинами за іншими особами у спірний період. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що за принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта нерухомості використання такого об`єкта нерухомого майна є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій цей об`єкт розташований. Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18, а також у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №924/856/20. Отже, сам по собі факт посилання відповідача на використання лише частини площі земельної ділянки не спростовує встановлених обставин фактичного користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомого майна. Долучені апелянтом фотографічні знімки території земельної ділянки також не підтверджують припинення користування спірною земельною ділянкою, зміну її меж, поділ, вилучення її частини або наявність належним чином оформленого права користування земельною ділянкою за іншими особами. Крім того, колегія суддів не приймає та не враховує поданий апелянтом разом із додатковими поясненнями висновок ПП "Глав Інвест Груп" щодо розрахунку площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкта нерухомого майна, оскільки вказаний документ не подавався до суду першої інстанції, а апелянтом не наведено належних обґрунтувань неможливості його подання під час розгляду справи місцевим господарським судом. При цьому зазначений висновок фактично спрямований на формування нової доказової бази на стадії апеляційного перегляду справи та переоцінку обставин, які не були предметом відповідного доказування у суді першої інстанції, що не відповідає вимогам ст.269 Господарського процесуального кодексу України. Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів здійснено Харківською міською радою на підставі витягу від 27.04.2020 №3125/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:09:016:0151 площею 0,0618 га по вул. Академіка Павлова, 319-А у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області. Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. Колегія суддів враховує, що розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати є регульованою ціною, а порядок визначення її розміру у спірний період встановлювався, зокрема, Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08. Як вбачається з матеріалів справи, при визначенні розміру безпідставно збережених коштів позивачем також враховано фактично сплачені відповідачем суми земельного податку, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Харківській області від 18.07.2025 №15636/5/20-40-04-07-12. Доводи апелянта щодо необхідності застосування при здійсненні розрахунку коефіцієнтів 0,73 та 0,8, ставки 3%, а також врахування складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів офіційного застосування таких показників саме до спірної земельної ділянки у період з 24.04.2020 по 28.02.2022. А подані апелянтом в апеляційній інстанції документи щодо інженерно-геологічних умов земельної ділянки та складений ним контррозрахунок не спростовують правильності здійсненого позивачем розрахунку та не підтверджують наявності правових підстав для визначення розміру безпідставно збережених коштів в інший спосіб. Також колегія суддів враховує, що у спірний період між сторонами був відсутній чинний договір оренди земельної ділянки, а тому доводи апелянта щодо необхідності застосування окремих умов, які на його думку підлягали б врахуванню при визначенні розміру орендної плати за договором оренди землі, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення саме безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам, правильно визначив характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 Цивільного кодексу України. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Колегія суддів зазначає, що по суті аргументація апелянта зводиться до повторення заперечень, які вже були предметом дослідження та правової оцінки суду першої інстанції, а також до переоцінки належним чином встановлених обставин справи. При цьому апеляційна скарга не містить належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки місцевого господарського суду щодо кондикційного характеру спірних правовідносин та наявності підстав для застосування ст.1212 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/3029/25 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, понесені апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Командстеп" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/3029/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України Повна постанова складена 12.05.2026. Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя Д.О. Попков Суддя О.В. Стойка