Постанова Одеський апеляційний суд № 514/167/25

Номер провадження: 22-ц/813/3563/26 Справа № 514/167/25 Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М., з участю секретаря Громовенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Тончевої Н.М., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У лютому 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 99655 грн. 75 коп. та судовий збір. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №28791-02/2024, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Стар Файненс Груп» надає відповідачу кредит без конкретної споживчої мети на суму 10000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 100 днів до 04 червня 2024 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.50 % на добу. 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072024 відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права грошової вимоги. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29072024 від 29 липня 2024 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №28791-02/2024 від 26 лютого 2024 року. 26 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2478635, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5000 грн., на умовах строковості, тобто на 30 днів до 27 березня 2024 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.5 % на добу від суми кредиту. 17 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79439849, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 8000 грн., на умовах строковості, тобто на 30 днів до 15 квітня 2024 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.5 % на добу від суми кредиту. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги. 16 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №26293-03/2024, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Аванс Кредит» надає відповідачу кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 120 днів до 13 липня 2024 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5 % в день. 20 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20082024 відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права грошової вимоги. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №20082024 від 20 серпня 2024 року, ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №26293-03/2024 від 16 березня 2024 року. Оскільки, відповідач свого зобов`язання за кредитними договорами не виконала та право вимоги за ними перейшло до позивача, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з зазначеним позовом. Заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» загальну суму заборгованості в розмірі 55000 грн., а саме за: договором про надання фінансового кредиту №28791-02/2024 від 26 лютого 2024 року в розмірі 35000 грн.; договором про надання фінансового кредиту №26293-03/2024 від 16 березня 2024 року в розмірі 20000 грн. У задоволені решти позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за договором позики №2478635 від 26 лютого 2024 року в розмірі 16543 грн. 75 коп. та за договором позики №79439849 від 17 березня 2024 року в розмірі 28112 грн. відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, в якій просила поновити строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, у зв`язку з пропущенням строку з поважних причин та скасувати заочне рішення. Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду відмовлено. Заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишена без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін С.К. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені заяви про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення та порушив її право на доступ до правосуддя, не взявши до уваги докази щодо отримання заочного рішення суду. Також апелянт просила стягнути з позивача судові витрати по сплаті судового збору та витрат за надання професійної правничої допомоги. Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. В судове засідання, призначене на 28 квітня 2026 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 194, 195, 195 зв.б., 196). До суду від адвоката Калініна С.К., який представляє інтереси ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі сторони апелянта (а.с. 201-204). Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволений частково. 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Тарутинського районного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення суду (а.с. 110-119). Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду відмовлено. Заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишена без задоволення (135-138). Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надала суду поважні причини пропуску строку на подання заяви. Одночасно, суд першої інстанції залишив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення судубез задоволення. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що при постановленні ухвали про про відмову у задоволені заяви про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду та про залишення заяви без задоволення, суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 126 ЦПК України, відповідно до якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалюючи судове рішення 26 вересня 2024 року, суд першої інстанції, не звернув уваги на правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 12 червня 2024 року по справі №756/11081/20. Так, Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 червня 2024 року по справі №756/11081/20 сформулювала правовий висновок про те, що при порушенні строків на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 2 ст. 126 ЦПК України, залишає заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 червня 2024 року по справі №756/11081/20 відступила від висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року по справі № 214/5505/16, згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у ч. 3 статті 287 ЦПК рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. За цим висновком, у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин, суд повинен залишити її без задоволення, а у відповідача виникає право на апеляційне оскарження заочного рішення з моменту постановлення відповідної ухвали незалежно від того, коли він отримав заочне рішення та чи був обізнаний про заочний розгляд справи. Як зазначила ВП ВС у постанові від 12 червня 2024 року, такий підхід призводить до того, що відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що очевидно не узгоджується з принципом res judicata. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. З урахуванням того, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судових витрат, пов`язаних з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 11 травня 2026 року. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович задовольнити частково. Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 10 грудня 2025 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 11 травня 2026 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Р.Д. Громік ______________________________________ С.М. Сегеда