Ухвала КАС ВС № 640/16897/22

УХВАЛА 11 травня 2026 року м. Київ справа № 640/16897/22 адміністративне провадження № К/990/12412/26 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 640/16897/22 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року позивач - КП "Поділ-Нерухомість" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив: 1. визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо подвійного нарахування КП "Поділ-нерухомість" податкового боргу в розмірі 575 054,34 грн.: 85759,06 грн основний платіж; 488 179,21 грн штрафні санкції; 1116,07 грн пеня; 2. визнати протиправними та скасувати: - податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 11 грудня 2018 року №249915-17; - рішення заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві від 04 лютого 2022 року №54/26-15-13-03-23; - податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0490691212; - податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0490701212; - податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0000071212; - податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0000051212; - податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року №0262730410; - податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року №0262680410; 3) зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві скласти та подати висновок до органу Держказначейства про повернення КП "Поділ-нерухомість" незаконно Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року позов КП "Поділ-Нерухомість" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 640/16897/22 залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші поважні підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності та документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано платіжну інструкцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. У заяві про поновлення строку скаржник знову зазначає, що копію повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету представника позивача 22 січня 2026 року о 20:25. У зв`язку з відсутності працівників відповідної кваліфікації, позивачем було залучено адвоката Вітліну М. О. У період з 19 лютого 2026 року по 18 березня 2026 року представник позивача перебувала на амбулаторному лікуванні у м. Конотоп Сумської області у зв`язку з хворобою, що підтверджується копією довідки виданої з комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Конотопської міської територіальної громади», що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою вказаної статті встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21 січня 2026 року, доставлено до електронного кабінету скаржника постанову 22 січня 2026 року, а подано скаржником касаційну скаргу лише 18 березня 2026 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Суд звертає увагу скаржника на те, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд звернув увагу скаржника, що його доводи спростовуються і не свідчать про те, що строк на касаційне оскарження не є пропущеним. Тому скаржникові було запропоновано подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. На пропозицію суду скаржник хоча і подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, не зазначив об`єктивних причин, які перешкоджали звернутися до суду з касаційною скаргою у більш стислий строк. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УСТАНОВИВ: Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 640/16897/22. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 640/16897/22. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. А. Васильєва О. О. Шишов