Ухвала КАС ВС № 560/1269/25

УХВАЛА 11 травня 2026 року м. Київ справа №560/1269/25 адміністративне провадження №К/990/18093/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів - Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №560/1269/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: -визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. -зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2026 року касаційну скаргу скаржника було залишено без руху, та 02 квітня 2026 року було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків. 21 квітня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Так, ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року було повернуто скаржнику. Копію указаної ухвали доставлено в Електронний кабінет представника скаржника у підсистемі Електронний суд 02 квітня 2026 року 23:33 год. 21 квітня 2026 року відповідач вдруге звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №560/1269/25. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк. Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, указує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі. Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не указав поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, не надав доказів щодо вжиття заходів для своєчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтував причину зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги). Із текстів рішень судів попередніх інстанцій установлено, що судовими рішеннями задоволено 1 вимогу майнового характеру без визначення суми та похідну від неї. Відповідно до підпункту другого пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою). Так, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2422 грн 40 коп. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки касаційну скаргу у цій справі подано через підсистему Електронний суд, то розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 1937 грн 92 коп. У тексті касаційної скарги викладено клопотання відповідача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання цієї скарги. Вирішуючи указане клопотання колегія суддів зауважує, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» установлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, та/або тривалість процедури виділення бюджетних коштів, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055) призначення платежу: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду). Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору. 2.Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №560/1269/25 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду: - клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності; - документа про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду