Постанова 4855 № 640/27805/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/27805/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шляхова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ : Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2021 року №0002250704 про застосування штрафу у розмірі 240 000,00 грн. На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 06.04.2021 №591-п проведено фактичну перевірку ПАТ «Укрнафта» щодо дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального за місцем фактичного провадження діяльності, за адресами: Черкаська область, м. Городище, вул. Об`їзна; Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 3/а; Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності (Леніна), 55-А за період діяльності з 01.07.2019 по 16.04.2021, якою актом перевірки від 19.04.2021 № 2911/23-00-09-0122/00135390 встановлено порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Під час перевірки встановлено факт використання ПАТ «Укрнафта» на акцизних складах (уніфіковані номери 1003236, 1003219, 1003238), що розташовані за адресами: Черкаська область, м. Городище, вул. Об`їзна, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 3/а; Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності (Леніна), 55-А, рівномірів-лічильників (П25:8473, П25:8474, П25:8475. П25:8476, П25:8174, П25:8442, П25:8443, П25:8444, П25:8428, П25:8429, П25:8430, П25:8431) у загальній кількості 12 шт., відповідно до кількості введених в експлуатацію резервуарів пального, які несвоєчасно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушено п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. За результатами матеріалів перевірки Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 № 0002250704, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 240 000 (двісті сорок тисяч) гривень (12 х 20 000 грн). ПАТ «Укрнафта» оскаржило повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Державної податкової служби України (ДПС України). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги ПАТ «Укрнафта» № 19866/6/99-00-06-03-01-06 від. 31.08.2021 залишено без змін повідомлення-рішення №0002250704 від 25.05.2021, а скаргу позивача без задоволення. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно з п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.п.19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. За приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Абзацами першим, другим пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно із п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до норм п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити; наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави. Відповідно до підпункту 230.1.2. статті 230 ПК України - акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення, змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат говірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірам-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Так, з оскаржуваного в даній справі повідомлення рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугувало порушення позивачем строків реєстрації рівнемірів-лічильників у Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі Реєстр), перелік яких вказано в Акті. З матеріалів справи встановлено, що позивачем зареєстровано у Реєстрі рівнеміри лічильники (рівнеміри- сигналізатори УУС-01) на акцизних складах на АЗС у Черкаській області у грудні 2019 року, зокрема: - рівнемір УУС-01 з серійним номером 2546 зареєстровано 27.12.2019 на акцизному складі 1003236 (АЗС № 23/031, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Городище, вул. Об`їзна), що підтверджується довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, квитанцією №2 про отримання ДПС України і Офісом великих платників ДПС цієї довідки від ПАТ «Укрнафта» та формуляром на рівнемір сигналізатор ультразвуковий УУС-01, заводський номер виробу: 2546; - рівнемір УУС-01 з серійним номером 2580 зареєстровано 27.12.2019 на акцизному складі 1003219 (АЗС № 23/011, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, За), що підтверджується довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, квитанцією №2 про отримання ДПС України і Офісом великих платників ДПС цієї довідки від ПАТ «Укрнафта» та формуляром на рівнемір сигналізатор ультразвуковий УУС-01, заводський номер виробу: 2580; - рівнемір УУС-01 з серійним номером 2588 зареєстровано 27.12.2019 на акцизному складі 1003238 (АЗС № 23/032, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Сміла, вул. Незалежності, 55а), що підтверджується довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, квитанцією №2 про отримання ДПС України і Офісом великих платників ДПС цієї довідки від ПАТ «Укрнафта» та формуляром на рівнемір сигналізатор ультразвуковий УУС-01, заводський номер виробу: 2588. Крім того, рівнемір-лічильник УУС-01 пройшов повірку, проведену Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», що підтверджується відповідними свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Суд зазначає, що вказаний відповідачем у відзиві пристрій П25 не є рівнемірами-лічильниками, а є лише складовою частиною рівнеміра-лічильника УУС-01 під назвою - перетворювач, який не є самостійним засобом вимірювальної техніки (ЗВТ). Це підтверджується формулярами до рівнемірів-сигналізаторів ультразвукових УУС-01, з зазначенням заводського номеру кожного виробу (№ 2546, 2580, 2588), які своєчасно (до 01.01.2020) встановлено та зареєстровано у Єдиному державному реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у грудні 2019 року; відповіддю від 09.04.2021 виробника рівнеміра-лічильника УУС-01 - ТОВ «НД ПРОДАКШН» на запит позивача, також відповіддю ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 12.04.2021, яке здійснює повірку цих рівнемірів-лічильників УУС-01. З огляду на вказане, судом встановлено, що рівнеміри-лічильники, про несвоєчасність реєстрації яких в Реєстрі вказує відповідач, зареєстровані у грудні 2019 року, а не лютому 2021 року. Вищезазначене спростовує доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 ПК України. Щодо подання позивачем коригуючих довідок у лютому 2021 році, суд зазначає наступне. Відповідно до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачалося що виробники забезпечують, щоб на засоби вимірювальної техніки, які вони ввели в обіг, нанесено позначення типу, номер партії або серійний номер чи інший елемент, що дає змогу їх ідентифікувати, або ж, якщо розмір або характер засобів вимірювальної техніки не дає можливості нанесення таких даних, - надавати необхідну інформацію в супроводжувальній документації і на пакуванні, якщо таке є, відповідно до пункту 31 додатка 2 (пункт 20 Технічного регламенту). Судом встановлено, що акцизний склад № 1003236, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Городище, вул. Об`їзна оснащений рівнеміром-сигналізатором ультразвуковим УУС-01 (заводський 2546), який складається з перетворювача П25 в кількості 4 штуки з наступними заводськими номерами - 8473, 8474, 8475, 8476, блок ЦБ - заводський номер 2546). вул. Акцизний склад № 1003219, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Сміла, Мазура, 3а оснащений рівнеміром-сигналізатором ультразвуковим УУС-01 (заводський 2580), який складається з перетворювача П25 в кількості 4 штуки з наступними заводськими номерами - 8174, 8442, 8443, 8444, блок ЦБ - заводський номер 2580). Акцизний склад № 1003238, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Сміла, вул. Незалежності, 55а оснащений рівнеміром-сигналізатором ультразвуковим УУС-01 (заводський 2588), який складається з перетворювача П25 в кількості 4 штуки з наступними заводськими номерами - 8428, 8429, 8430, 8431, блок ЦБ - заводський номер 2588). ПАТ «Укрнафта» використовує на вищевказаних акцизних складах, які розташовані на АЗС у Черкаській області, рівнеміри-лічильники, що своєчасно (у грудні 2019 року) зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Оскільки, інформація про рівнеміри-лічильники (рівнеміри-сигналізатори УУС-01) вже зареєстровано у вищевказаному Єдиному державному реєстрі, ПАТ «Укрнафта» складено та надіслано коригуючі довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (щодо акцизних складів 1003236, 1003219, 1003238), які отримані ЦМУ ДПС 10 лютого 2021 року. Суд зазначає, що з урахуванням наданих представником позивача у позові пояснень, вказані коригуючі довідки від 09.02.2021 направлені до вищевказаного Єдиного державного реєстру лише з метою внесення деталізації відомостей про рівнеміри-сигналізатори УУС-01 на акцизних складах №1003236, 1003219, 1003238, а саме - про одну з його складових частин - це перетворювач П25. Тобто, позивачем, як розпорядником акцизного складу, у лютому 2021 року не проводилася реєстрація рівнемірів-лічильників на вищевказаних акцизних складах, оскільки необхідна реєстрація рівнемірів-лічильників (рівнемірів-сигналізаторів УУС-01) у Єдиному державному реєстрі проведена ПАТ «Укрнафта» у встановленому порядку ще у грудні 2019 року. Окрім того, суд звертає увагу, що підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України встановлено строки для виконання обов`язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України. Пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України встановлено відповідальність безпосередньо за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі. При цьому, контролюючим органом застосовано відповідальності за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію у відповідному Єдиному державному реєстрі. Таким чином, на час проведення перевірки у квітні 2021 року у підприємства позивача на акцизних складах №1003236, 1003219, 1003238 встановлено зареєстровані у грудні 2019 року рівнеміри лічильники УУС-01, з внесеними до реєстру серійними номерами перетворювачів П25 у лютому 2021 року, що виключає встановлену пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України відповідальність. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення від 25 травня 2021 року №0002250704 є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.В.Епель суддя В.В.Файдюк