Постанова 4854 № 420/5256/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5256/25 Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В. Дата і місце ухвалення 01.09.2025р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Боненко Тетяни Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національного університету «Одеська юридична академія» в особі Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія», про визнання протиправним та скасування здійсненого реєстраційного запису, В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Боненко Тетяни Леонідівни, в якому просив визнати протиправним та скасувати здійснений приватним нотаріусом Боненко Тетяною Леонідівною реєстраційний запис від 18.02.2025 року о 21:37:30 №1005561420115003615 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) щодо зміни складу комісії з припинення/виділу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Боненко Тетяни Леонідівни. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача у справі - адвокат Негара Родіон Віталійович подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник апелянта посилався на те, що Тодощак Олег Володимирович, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2023 № 92-к «Про призначення на посаду ректора», контракту від 28.03.2023 № 1-76 та наказу Національного університету «Одеська юридична академія» від 29.03.2023 № 835-5 «Про переведення», займає посаду ректора Національного університету «Одеська юридична академія». В апеляційній скарзі зазначено, що оспорюваним у даній справі реєстраційним записом від 18.02.2025 року №1005561420115003615 було змінено голову комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» (а саме внесено Трубу Вячеслава Івановича замість ОСОБА_2 , яка залишилась членом комісії). Однак, ні особисто позивач, ні Національний університет «Одеська юридична академія» не повідомлявся про ухвалення будь-яких рішень про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія». З урахуванням цього, апелянт вважає, що жодних правових підстав для здійснення державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» немає. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності порушення його прав, вказуючи на те, що він захищає свої права та інтереси як ректора Національного університету «Одеська юридична академія». Крім того апелянт вказував на наявність судових рішень про застосування заходів забезпечення позову, внаслідок чого зупинено проведення реорганізації. Так, апелянт посилався на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року у справі № 320/9326/25, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційною адміністративного суду від 20.05.2025 року, та ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 у справі №947/8464/25, згідно яких зупинено дію Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 року № 213, заборонено Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213; заборонено Міністерству освіти і науки України, комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія», її голові та членам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ректору Національного університету «Одеська юридична академія» Тодощаку Олегу Володимировичу в реалізації його посадових повноважень, прав та обов`язків, у тому числі шляхом їх зупинення, припинення, обмеження; заборонено державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань по внесенню змін до відомостей у ЄДРПОУ про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314), що пов`язані зі зміною керівника юридичної особи. З огляду на зазначене апелянт посилається на те, що реорганізація Національного університету «Одеська юридична академія» зупинена відповідно до рішень судів, які набрали законної сили. Апелянт у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2023 року № 92-к його було призначено ректором Національного університету «Одеська юридична академія» строком на п`ять років з 29.03.2023 до 28.03.2028 як обраного за конкурсом, а також укладено контракт від 28.03.2023 № 1-76, який регулює трудові відносини, пов`язані з виконанням керівником своїх повноважень. З огляду на чинність даного контракту, апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача. В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що судом першої інстанції у порушення норм матеріального та процесуального права не було досліджено питання дотримання процедури здійснення відповідачем реєстраційного запису, не надано правової оцінки доводам щодо порушення порядку здійснення державної реєстрації змін. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року у справі № 420/5256/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне: Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2023 року № 92-к «Про призначення на посаду ректора» ОСОБА_1 призначено ректором Національного університету «Одеська юридична академія» строком на п`ять років з 29 березня 2023 року до 28 березня 2028 року як обраного за конкурсом на умовах, викладених у контракті. Наказом Національного університету «Одеська юридична академія» від 29.03.2023 року № 835-5 «Про переведення» ОСОБА_1 декана переведено на посаду ректора з 29.03.2023 року на п`ять років (по 28.03.2028 року) у зв`язку з обранням за конкурсом, відповідно до пунктів 12-1 та 30 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 42 Закону України «Про вищу освіту» на умовах, викладених у контракті. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Національного університету «Одеська юридична академія» від 03.12.2024 Тодощак Олег Володимирович, ректор має право з 29.03.2023 вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи як керівник. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2025 р. № 111-р «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» (код згідно з ЄДРПОУ 20933314) шляхом приєднання його до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (код згідно з ЄДРПОУ 02071091). Згідно п. 1 Розпорядження вирішено здійснити реорганізацію в межах бюджетних призначень, передбачених зазначеному Міністерству на відповідні цілі. Установлено, що Одеський національний університет імені І.І. Мечникова є правонаступником майна, прав та обов`язків Національного університету «Одеська юридична академія» (п. 2 розпорядження). У п. 4 Розпорядження вказано Міністерству освіти і науки здійснити в установленому законодавством порядку заходи, пов`язані з реорганізацією Національного університету «Одеська юридична академія». Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 року № 213 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» вирішено реорганізувати Національний університет «Одеська юридична академія» (код згідно з ЄДРПОУ 20933314) шляхом приєднання його до Одеського національного університету імені Г.І. Мечникова (код згідно з ЄДРПОУ 02071091) разом з відокремленими структурними підрозділами (п. 1 наказу) Згідно з п. 4 вказаного Наказу утворено комісію з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» (далі - Комісія) у складі згідно з додатком. Наказано ректору Національного університет «Одеська юридична академія» Тодощаку Олегу забезпечити: 1) безперешкодний доступ членів Комісії до приміщень та всіх підрозділів Національного університету «Одеська юридична академія»; 2) надання первинних документів фінансово-господарської та іншої діяльності Національного університету «Одеська юридична академія» на вимогу членів Комісії; 3) збереженість службових документів та інформації, яку вони містять, унеможливити втрату і несанкціоноване знищення відповідних документів. (п. 5 наказу). Згідно п. 6 Наказу установлено, що відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Національного університету «Одеська юридична академія», повноваження Тодощака Олега, ректора Національного університету «Одеська юридична академія» припиняються. Відповідно до додатку до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 № 213 визначено наступний склад комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія»: голова комісії з припинення Ніколаєва Майя Іванівна; члени комісії з припинення: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Національного університету «Одеська юридична академія», державним реєстратором Карпенко А.А. Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 14.02.2025 року о 17:08:34 год. за реєстраційний номером 1005561270114003615 до ЄДР внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2025 року. Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.02.2025 року № 294 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 року № 213» вирішено внести зміни у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 року №213 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія», виклавши його в новій редакції, що додається. Голові Комісії у триденний строк повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про зміни у складі Комісії (п. 2 наказу). Відповідно до додатку до наказу Міністерства освіти і науки України 13.02.2025 року № 213 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 17.02.2025 № 294) склад комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» визначено у наступному складі: голова комісії з припинення ОСОБА_15 ; члени комісії з припинення: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_2 . 18.02.2025 року о 21:37:30 приватним нотаріусом Боненко Т.Л. як державним реєстратором за реєстраційний номером 1005561420115003615 до ЄДР внесено відомості щодо зміни складу комісії з припинення/виділу та даних про перебування юридичної особи у процесі припинення міститься інформація про дату призначення комісії 17.02.2025 у складі: Голова комісії з припинення: Труба Вячеслав Іванович Член комісії з припинення: Вознюк Віктор Миколайович Член комісії з припинення: Голенков Андрій Станіславович Член комісії з припинення: Григор`єв Олександр Віталійович Член комісії з припинення: ОСОБА_6 Член комісії з припинення: ОСОБА_7 Член комісії з припинення: ОСОБА_8 Член комісії з припинення: ОСОБА_9 Член комісії з припинення: ОСОБА_10 Член комісії з припинення: ОСОБА_11 Член комісії з припинення: ОСОБА_12 Член комісії з припинення: Черкас Людмила Іванівна Член комісії з припинення: Шафлінська Світлана Миколаївна Член комісії з припинення: Ніколаєва Майя Іванівна Вважаючи протиправними дії приватного нотаріуса з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія», а саме щодо змін складу комісії з припинення/виділу, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту порушення прав позивача з боку відповідача. Судом встановлено, що позивачем оскаржується здійснений приватним нотаріусом Боненко Тетяною Леонідівною реєстраційний запис від 18.02.2025 о 21:37:30 №1005561420115003615 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) щодо зміни складу комісії з припинення/виділу. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України). Право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника. У постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 Верховний Суд вказував на те, що вирішуючи спір, суд має пересвідчитись в наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Правова позиція щодо тлумачення поняття «законний інтерес» викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17. У цій постанові Суд звернув увагу на те, що заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Проаналізувавши правові норми, Верховний Суд у згаданій постанові визначив, що законний інтерес має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її"); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Слід зазначити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Згідно усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а). Крім того, у постанові від 24.01.2023 у справі № 440/2513/20 Верховний Суд зазначив, що порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Порушення чи недотримання вимог Законів чи інших нормативно-правових актів діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду та обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову. Вказаний висновок відповідає практиці ЕСПЛ, що викладена у його Рішенні від 30 жовтня 2014 року, по Справі «Швидка проти України» (Заява № 17888/12), остаточним стало 30.01.2015, у п. 54 якого вказав, що Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці. Таким чином, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчинення ним протиправної бездіяльності, особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на відсутність у приватного нотаріуса будь-яких правових підстав для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія», у зв`язку з чим вважав, що оскаржувані реєстраційні дії є незаконними та безпідставними. Згідно п. 2.1 Статуту Національного університету «Одеська юридична академія», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 04.12.2020 року, університет є закладом освіти, який є юридичною особою публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну , інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей. Відповідно до п. 6.1 Статуту, безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює ректор Університету. Його права, обов`язки та відповідальність визначається законодавством України і цим Статутом. Пунктом 6.6. Статуту передбачено, що ректор є представником Університету у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених Законом України «Про вищу освіту» і цим Статутом. Відповідно до п. 16.1 Статуту ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) Університету здійснюються відповідно до законодавства. Згідно п. 16.2 Статуту ліквідація Університету здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється МОН. До складу ліквідаційної комісії входять представники МОН та Університету. Порядок, а також строк заявлення кредиторами своїх вимог до Університету, що припиняється, визначаються МОН. Із моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Університету. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс Університету й подає його для затвердження МОН (п. 16.3 Статуту). Як встановлено в ході розгляду справи Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 року № 213 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» було вирішено реорганізувати Національний університет «Одеська юридична академія» шляхом приєднання його до Одеського національного університету імені Г.І. Мечникова разом з відокремленими структурними підрозділами. Згідно з даним наказом утворено комісію з реорганізації Національного університету юридична академія» (далі - Комісія) у складі згідно з додатком. Пунктом 6 Наказу визначено, що відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Національного університету «Одеська юридична академія», повноваження Тодощака Олега, ректора Національного університету «Одеська юридична академія» припиняються. Згідно частин 3 та 4 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Судом першої інстанції встановлено, що відомості про рішення Міністерства освіти України про початок процедури припинення Національного університету «Одеська юридична академія» та призначення комісії з реорганізації були внесені до ЄДР 14.02.2025 року. Таким чином з цього моменту до комісії з припинення юридичної особи перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи Національного університету «Одеська юридична академія», а повноваження позивача, як ректора університету припинились. В подальшому, 18.02.2025 року приватним нотаріусом Боненко Т.Л. були внесені до ЄДР зміни до відомостей про юридичну особу - Національного університету «Одеська юридична академія», а саме, зміни щодо складу комісії з припинення/виділу, які і оскаржуються ОСОБА_1 у даній адміністративній справі. На момент подачі позовної заяви, а саме 19.02.2025 року, повноваження позивача, як ректора Університету згідно п. 6 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 року №213 були припинені, і він не діяв від імені юридичної особи Національного університету «Одеська юридична академія». Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції, позивач жодним чином не обґрунтував, в чому полягає порушення його прав, як фізичної особи, спірною реєстраційною дією щодо внесення до ЄДР змін до відомостей про юридичну особу - Національного університету «Одеська юридична академія». У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 , як громадянин України, звертається до Одеського окружного адміністративного суду з метою ефективного захисту своїх порушених прав і законних інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, однак, які саме його права порушені відповідачем та в чому полягає таке порушення позовна заява обґрунтування не містить. В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що у цій справі, з поміж-іншого, позивач захищає свої права та інтереси як ректора Національного університету, а також вказував на те, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року у справі № 320/9326/25, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року, було вжито заходи забезпечення позову та зупинено дію Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 року №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_17 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213; заборонено Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборонити здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_17 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213. Крім того апелянт посилався на те, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 року у справі № 947/8464/25 вжито наступні заходи забезпечення позову: заборонено Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії, щодо перешкоджання ректору Національного університету «Одеська юридична академія» Тодощаку Олегу Володимировичу в реалізації його посадових повноважень, прав та обов`язків, у тому числі шляхом їх зупинення, припинення, обмеження; заборонено комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія», її голові та членам, вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ректору Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_1 в реалізації його посадових повноважень, прав та обов`язків, у тому числі шляхом їх зупинення, припинення, обмеження; заборонено Міністерству освіти і науки України та уповноваженим ним особам звільняти ОСОБА_1 з посади ректора Національного університету «Одеська юридична академія»; заборонено державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по внесенню змін до відомостей у ЄДРПОУ про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314), що пов`язані зі зміною керівника юридичної особи. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року у справі № 320/9326/25, а також ухвала Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 року у справі № 947/8464/25 були постановлені вже після вчинення спірної реєстраційної дії (18.02.2025 року). З моменту набрання законної сили ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року у справі № 320/9326/25 зупинено дію наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 року № 213 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» в тому числі і пункту 6 цього Наказу в частині переходу повноважень щодо управління справами Національного університету «Одеська юридична академія» до Комісії та припинення повноважень Тодощака О.В. як ректора Університету. З цього моменту фактично відновлені повноваження Тодощака О.В. як ректора Національного університету «Одеська юридична академія», а згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 року у справі № 947/8464/25 заборонено Міністерству освіти і науки України, а також комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія», її голові та членам вчиняти будь-які дії, щодо перешкоджання ректору Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_1 в реалізації його посадових повноважень, прав та обов`язків, у тому числі шляхом їх зупинення, припинення, обмеження. З огляду на зазначене спірна реєстраційна дія, вчинена 18.02.2025 року, тобто до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року у справі № 320/9326/25 та Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2025 року у справі №947/8464/25, після зупинення дії п.6 Наказу МОН від 13.02.2025 року, фактично не має негативного впливу на права позивача як ректора університету і не створює перешкод для реалізації його посадових повноважень, прав та обов`язків. Під час розгляду даної справи суд не встановив фактів або обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або того, що мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення порядку здійснення реєстраційних дій, однак, відсутність порушення суб`єктивних прав особи, навіть у разі, коли рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства, адже адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Таким чином оскільки станом на дату звернення до суду відсутнє будь-яке порушення прав позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Оскільки відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, колегія суддів не вбачає підстав надавати правову оцінку іншим доводам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову в контексті допущених державним реєстратором порушень під час здійснення оспорюваної реєстраційної дії, на які вказував позивач. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: О.В. Єщенко Суддя: О.А. Шевчук