Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17900/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 р. Справа № 520/17900/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Григоров Д.В.) від 23.01.2026 по справі № 520/17900/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування акту, рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправним та скасувати Акт Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 17.04.2025 року щодо перевірки адреси місця проживання громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеної в заяві - анкети від 08.04.2025 року про оформлення та отримання посвідки на постійне проживання в Україні у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 року, замість посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 20.08.2008; визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання від 21.04.2025 року № НОМЕР_2 , яким громадянину Соціалістичної Республіки В?єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 11 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 321 прийнято за заявою від 08.04.2025 року; зобов?язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 08.04.2025 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення про відмову в оформлені (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні, в зв`язку з чим просить його скасувати Ухвалою суду від 11.07.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 17.04.2025 року щодо перевірки адреси місця проживання громадянина Соціалістичної Республіки В?єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеної в заяві-анкеті від 08.04.2025 року про оформлення та отримання посвідки на постійне проживання в Україні у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 року, замість посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 20.08.2008 року. Ухвалою суду від 18.07.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі щодо іншої частини позовних вимог. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 по справі № 520/17900/25 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання від 21.04.2025 р. № НОМЕР_2 , яким громадянину Соціалістичної Республіки В?єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 11 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 321 прийнято за заявою від 08.04.2025 р. Зобов?язано Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 08.04.2025 р. Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 37764460) за рахунок бюджетних його асигнувань на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Головним управлінням ДМС України в Харківській області розглянуто заяву позивача щодо обміну посвідки та прийнято рішення від 21.04.2025, яким відмовлено в задоволенні заяви на підставі п.п. 11 п. 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018. Вказує, що в матеріалах справи додано докази виїзду за адресою, що була зазначена позивачем як її місце проживання, що підтверджено відповідним Актом, службовою запискою, де повідомлено про обставини виїзду, встановлення місця проживання позивачки, опитування сусідів тощо. Також зазначає, що повноваження щодо здійснення оформлення та видачі посвідки на постійне проживання в Україні є дискреційними повноваженнями Головного управління ДМС України в Харківській області. Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином В`єтнаму, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_5 . 20.08.2008 позивач отримав дозвіл на постійне проживання на території України відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закон України Про імміграцію та був документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 терміном дії безстроково. З 2008 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , але 10.03.2011 року Комінтернівським РВ ГУ МВС України в Харківський області позивача знято з місця реєстрації. 08.04.2025 громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - територіального органу Державної міграційної служби України із заявою щодо здійснення йому обміну посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 45-річного віку. За наслідком розгляду вищевказаної заяви Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області було прийнято рішення від 21.04.2025р. № 63012300024680 Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання, яким було відмовлено в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 11 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №

321. Вважаючи рішення Головного управління Державної міграційної служби України Харківській області про відмову в оформлені (видачі) посвідки на постійне проживання протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в оформлені (видачі) посвідки на постійне проживання прийнято необґрунтовано та протиправно. Також суд зазначив, що наявності дискреційних повноважень відповідача в даному випадку не встановлено, а обраний позивачем спосіб захисту свого права у вигляду зобов`язання оформити та видати нову посвідку на постійне проживання за його заявою є належним та гарантуватиме, що виниклий між сторонами спір буде остаточно вирішений. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 №2235-III Про громадянство України (далі - Закон № 2235-III). Пунктом 1 статті 2 Закону № 2235 визначено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі Закон № 3773-VI). Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 затверджено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі Порядок № 321, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно п. 1 Порядку № 321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. Згідно з п. 5 Порядку № 321 посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства. Відповідно п. 7 Порядку № 321 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія). Приписами п. 16 Порядку № 321 визначено, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Згідно з п. 18 Порядку № 321, у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій). Порядок подання документів для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд визначено у пунктах 40-46 Порядку №

321. Пунктом 40 Порядку № 321, зокрема передбачено, що для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 нього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають 5ути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати. Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту. Згідно з п. 42 Порядку № 321, зокрема, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Пошук у Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються іноземцем або особою без громадянства, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС. Пунктом 44 Порядку № 321 зазначено, що якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС, У разі коли втрачена, або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана іншим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, для підтвердження видачі не пізніше наступного дня після прийняття до розгляду заяви-анкети до такого територіального органу/територіального підрозділу ДМС надсилається запит. Відповідно до п. 45 Порядку № 321, перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, що міститься в ній. У графі "Службові відмітки" заяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну. За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС. Пунктом 46 Порядку № 321 зазначено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні. Відповідно до п. 62 Порядку № 321, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: 1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення; 2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду; 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 4) встановлено належність особи до громадянства України; 5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання; 6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення ї видачі посвідки; 7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином; 8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився; 9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію; 10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну; 11) в інших випадках, передбачених законом. З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 08.04.2025 звернувся ГУ ДМС України в Харківській області із заявою-анкетою 205046699 про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з досягненням 45-річного віку. В поданій заяві ОСОБА_1 зазначив зареєстрованим та фактичним місцем проживання адресу: АДРЕСА_2 . Також у цій заяві-анкеті позивач вказав контактний телефон та особисту електронну пошту. У цій заяві-анкеті також міститься інформація про те, що заявнику відомо, що може бути проведено перевірку його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання. Про час проведення перевірки йому буде повідомлено за номером контактного телефону та адресою електронної пошти. Відповідно до п. 37-1 Порядку № 321, з метою підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті інформації про місце проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС проводить перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства. У разі коли іноземцем або особою без громадянства не подавалися документи, що підтверджують інформацію, зазначену в заяві-анкеті (зокрема, документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо), перевірка проводиться шляхом відвідання заявника за зазначеною ним адресою. Про час проведення перевірки іноземець або особа без громадянства повідомляються телефоном та електронною поштою за один робочий день до перевірки. Результат перевірки оформляється у вигляді акта, який повинен бути підписаний двома працівниками територіального органу/територіального підрозділу ДМС та іноземцем або особою без громадянства (у разі, коли їх проживання за зазначеною адресою підтверджено). У разі потреби для перекладу тексту акта іноземцеві або особі без громадянства на зрозумілу їм мову може бути залучений перекладач. У разі відсутності іноземця або особи без громадянства за місцем проживання акт може бути також підписаний власником житла, сусідами (мешканцями прилеглих квартир, приватних будинків). У разі коли в територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС наявна інформація про виїзд іноземця або особи без громадянства за межі України, така перевірка не проводиться. У разі коли адреса місця проживання, зазначена іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті про оформлення посвідки, збігається з адресою, зазначеною іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті про надання дозволу на імміграцію в Україну, який є підставою для оформлення посвідки, така перевірка не проводиться. З матеріалів справи судом встановлено та сторонами у справі не заперечується, що 20.08.2008 року УГІРФО ГУ МВС України в Харківський області відповідно п. 6 частини другої ст. 4 Закону України «Про імміграцію» надано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну. Також, 20.08.2008 року УГІРФО ГУ МВС України в Харківський області документовано гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 терміном дії безстроково. Крім того, 20.08.2008 року УГІРФО ГУ МВС України в Харківський області гр. В`єтнаму ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінки № 46 паспорту громадянина В`єтнаму НОМЕР_6 від 25.09.2008 року оформленого на його ім`я було проставлено відмітку встановленого зразку «Дозволено постійне проживання в Україні». 22.08.2008 року Комінтернівським РВ ГУ МВС України в Харківський області зареєстровано місце проживання гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 10.03.2011 року Комінтернівським РВ ГУ МВС України в Харківський області позивача знято з місця реєстрації. 27.07.2022 року генеральним консульством В`єтнаму в Німеччині гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 видано паспорт громадянина В`єтнаму НОМЕР_7 термін дії до 27.07.2032 року. 08.04.2025 року гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до ГУ ДМС у Харківській області із заявою про оформлення та отримання посвідки на постійне проживання в Україні у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 року, замість посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 20.08.2008 року та відповідачем було оформлено заяву-анкету про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, а документи позивача було прийнято до розгляду для прийняття рішення. При цьому, в поданій заяві ОСОБА_1 зазначив зареєстрованим та фактичним місцем проживання адресу: АДРЕСА_2 . Також у цій заяві-анкеті позивач вказав контактний телефон та особисту електронну пошту. Відповідачем листом № 6301.6.2-7206/63.2-25 від 02.05.2025 року, наданим Адвокату на адвокатський запит № АЗ-04-01/25-3 від 24.04.2025 року повідомлено, що 08.04.2025 громадянин Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 звернувся до ГУ ДМС у Харківській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні. 21.04.2025 року ГУ ДМС України в Харківській області, за результатом розгляду заяви гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.04.2025 року про оформлення та отримання посвідки на постійне проживання в Україні у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 року, замість посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 20.08.2008 року було прийнято рішення № 63012300024680 про відмову в оформлені (видачі) посвідки на постійне проживання. Підставою прийняття цього рішення вказано пп. 11 п. 62 Порядку №

321. До листа також було долучено копії матеріалів перевірки, які слугували підставою для відмови в оформленні посвідки на постійне проживання в Україні, у тому числі: копія рішення ГУ ДМС у Харківській області від 21.04.2025 № 63012300024680; копія акту ГУ ДМС у Харківській області перевірки адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства від 17.04.2025 року; копія службової записки від 17.04.2025 року; копія довідки ГУ ДМС у Харківській області від 10.04.2025 року щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 . За змістом службової записки Т.в.о. начальника Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Харківській області, складеної на ім`я Т.в.о. начальника відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУДМС у Харківській області повідомляється, що співробітниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії, за вказівкою ГУ ДМС У Харківській області, була здійсненна перевірка факту проживання громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки місця проживання іноземця за адресою, яку вказав іноземець у заяві при подачі документів, було встановлено що громадянин Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мешкає за вищевказаною адресою. Встановити сусідів вказаного громадянина не представилось можливим, телефонний зв`язок з останнім відсутній. Додатком до службової записки зазначено акт перевірки. За змістом цього акту, інформацію про місце проживання не підтверджено. В графі «Додаткова інформація» вказано: «житловий комплекс було зачинено, перевірити мешканців квартири АДРЕСА_3 не було можливим, телефонного зв`язку не має». Відповідно до змісту довідки ГУ ДМС у Харківській області від 10.04.2025 року щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 вказано: «зареєстрованим / знятим з реєстрації не значиться». В свою чергу, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що р. В`єтнаму ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6057412 від 27.12.2004 року на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_8 від 22.12.2004 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (копії цих документів долучені до матеріалів справи) Вказував, що 01.01.2025 року гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав із гр. В`єтнаму ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно ст. 827, ст. 828, ст. 831 ЦК України в усний формі Договір безоплатного користування житлом (позички), строком на один рік, а саме позичив у користування квартиру, яка належить на правах власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 до 01.01.2026 року. На теперішній час, усний договір укладений 01.01.2025 року між гр. В`єтнаму ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. В`єтнаму ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не скасований, не є нечинним, або нікчемним. Також не існує рішення суду яким було б скасовано вказаний Договір від 01.01.2025 року, або визнано його неукладеним. Не існує рішення суду, яким було б визнано правочин фіктивним. На теперішній час Договір від 01.01.2025 року не є розірваним, не є припиненим. До теперішнього часу не існує претензії з боку власника житла гр. В`єтнаму ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно звільнення позивачем квартири. На підставі цього вважає, що на теперішній час та на 08.04.2025 року - час звернення із заявою до ГУ ДМС України в Харківський області, гр. В`єтнаму ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно ст. 2, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно ст. 827, ст. 828, ст. 831 ЦК України під час дії на території України воєнного стану проживав та проживає у АДРЕСА_5 . Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 08.04.2025 звернувся ГУ ДМС України в Харківській області із заявою-анкетою 205046699 про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з досягненням 45-річного віку та жодних зауважень щодо повноти пакету документів відповідачем не вказувалося. При цьому, в поданій заяві ОСОБА_1 зазначив зареєстрованим та фактичним місцем проживання адресу: АДРЕСА_2 . Як зазначалося вище, згідно з п. 37-1 Порядку № 321, з метою підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті інформації про місце проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС проводить перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства. У разі коли іноземцем або особою без громадянства не подавалися документи, що підтверджують інформацію, зазначену в заяві-анкеті (зокрема, документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо), перевірка проводиться шляхом відвідання заявника за зазначеною ним адресою. Матеріали справи не міститься доказів того, що до заяви-анкети додавалися документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо, або відомостей про те, позивач уклав договір безоплатного користування житлом (позички), строком на один рік, а саме позичив у користування квартиру, яка належить на правах власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 до 01.01.2026 року. У зв`язку з цим, територіальним органом ДМС прийнято рішення про проведення перевірки шляхом відвідання заявника за зазначеною ним адресою. При цьому, у заяві-анкеті від 08.04.2025 також міститься інформація про те, що заявнику відомо, що може бути проведено перевірку його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання. Про час проведення перевірки йому буде повідомлено за номером контактного телефону та адресою електронної пошти. Зазначена заява підписана особисто ОСОБА_1 , що спростовує доводи позивача про те, що в матеріалах справи відсутні докази, якими було б підтверджено здійснення працівником ГУ ДМС України в Харківський області вказаного попередження позивача. В свою чергу, у цій заяві-анкеті позивач також вказав контактний телефон та особисту електронну пошту. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази належного сповіщення ОСОБА_1 у будь-який спосіб зв`язку (телефоном чи на електронну пошту) щодо проведення перевірки його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання, за один робочий день до перевірки. Посилання в службовій записці та акті перевірки адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства на те, що телефонний зв`язок з останнім відсутній/телефонного зв`язку не має, не є доказом належного сповіщення особи про проведення перевірки його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання, оскільки відповідних актів щодо дати, часу та з якого телефонного номера і ким здійснювався виклик на номер, який вказувався позивачем в заяві-анкеті від 08.04.2025 та які були причини відсутності зв`язку, відповідачем не надано, а щодо повідомлення про проведення такої перевірки на електронну адресу, матеріали справи також жодних доказів не містять. Отже, надані відповідачем копія акту ГУ ДМС у Харківській області перевірки адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства від 17.04.2025 року та копія службової записки від 17.04.2025 року не є належними доказами повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання та не могли слугувати підставою для відмови в оформленні посвідки на постійне проживання в Україні. Крім того, колегія суддів зазначає, що п. 37-1 Порядку № 321 також містяться приписи про те, що у разі коли в територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС наявна інформація про виїзд іноземця або особи без громадянства за межі України, така перевірка не проводиться. Згідно наявного в матеріалах справи паспорта гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № Q00022570 (термін дії до 27.07.2032 року), в ньому містяться відмітки про перетин 06.04.2025 державного кордону України в пункті пропуску «Шегині» та про виїзд за межі України 10.04.2025 через пункт пропуску «Грушів» (а.с. 51). При цьому, з матеріалів справи судом не встановлено, що відповідачем перевірялася інформація про виїзд іноземця або особи без громадянства за межі України, у випадку підтвердження якої виключається можливість проведення перевірки його місця проживання шляхом відвідання його за місцем проживання. На підставі наведених вище обставин, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання від 21.04.2025 р. № НОМЕР_2 , яким громадянину Соціалістичної Республіки В?єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 11 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 321 прийнято за заявою від 08.04.2025 р. Що стосується висновків суду щодо наявності підстав для зобов`язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 08.04.2025 р., то оскільки під час розгляду заяви-анкети територіальним органом не було враховано обставин, які встановлені під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву-анкету громадянина В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_9 від 08.04.2025 про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з досягненням 45-річного віку та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині. Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведені вище обставини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов?язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 08.04.2025 р., з прийняттям в цій частині нового судового рішення про зобов`язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву-анкету громадянина В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_9 від 08.04.2025 про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з досягненням 45-річного віку та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 по справі № 520/17900/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов?язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 08.04.2025 р. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву-анкету громадянина В?єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_9 від 08.04.2025 про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з досягненням 45-річного віку та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 по справі № 520/17900/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко