Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/13189/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 р.Справа № 440/13189/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, повний текст складено 02.02.26 по справі № 440/13189/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду у 11-денний строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №44013189/24 залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 15.01.2026 відповідачем до суду надано інформацію про виконання рішення суду у цій справі. Однак, позивач такої інформації не отримував. Вказує, що відповідно до ст.167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач не додав докази, що свідчать про надіслання позивачу інформації, яка була надана до суду. Стверджує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що пільговий стаж позивача відповідно до трудової книжки відрізняється від того стажу, який обрахований відповідачем при виконанні рішення суду. Зауважує, що з рішення пенсійного органу неможливо встановити, які періоди роботи зараховані, а які не зараховані до пільгового стажу і на якій підставі. Таких пояснень відповідач не надав та позивач був позбавлений права надати свої заперечення щодо обрахунку пільгового стажу. Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені заздалегідь та належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.10.2024 №046150015960 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 та прийнято рішення від 17.10.2025 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24 та не розглянув заяву від 10.10.2024 з урахуванням висновків суду у даній справі, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою в порядку статті 382 КАС України. Відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст.382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24 в межах зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України, з наступних підстав. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України. За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення. Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Судом встановлено, що 10.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України через вебпортал із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.10.2024 №046150015960 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. У рішенні від 18.10.2024 №046150015960 зазначено, що не взято до уваги довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності підписів директора, головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, довіреність на право підпису пільгової довідки начальником управління з трудових відносин, менеджером персоніфікованого обліку та інженером персоніфікованого обліку відсутня. Аналіз наданих документів показує, що пільговий стаж роботи відсутній. Загальний стаж становить 20 років 02 місяці 13 днів. Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 18.10.2024 №046150015960 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2024. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.10.2024 №046150015960 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не зараховано періоди роботи позивача, зазначені у довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.10.2024 №1451-1622, виданої ПАТ «АрсеналМіттал Кривий Ріг», оскільки відсутні підписи директора, головного бухгалтера та начальника кадрів, довіреність на право підпису пільгової довідки начальником управління з трудових відносин, менеджером персоніфікованого обліку та інженером персоніфікованого обліку відсутня. Суд першої інстанції встановив, що трудова книжка НОМЕР_1 містить, зокрема, такі записи про роботу позивача: - 01.09.2001 - зарахований до складу студентів Криворізького технікуму НметАУ на денне відділення; - 01.07.2005 - відрахований зі складу студентів технікуму у зв`язку з закінченням навчання; - 04.07.2005 - прийнятий в конверторний цех розливальником сталі по 5 розряду; - 18.09.2005 - звільнений у зв`язку з призовом на військову службу; - 23.09.2005 - 05.10.2006 - служба в рядах Збройних Сил; - 01.11.2006 - прийнятий в конверторний цех підручним сталевара конвертера (другий) по 5 розряду; - 12.12.2012 - переведений в конвертерному цеху сталеваром конвертера 7 розряду. Суд першої інстанції звернув увагу, що трудова книжка НОМЕР_2 містить запис про те, що за підсумками атестації робочих місць за даною професією підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (накази №347 від 30.03.2015 та №315 від 30.03.2020). За цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що записи трудової книжки позивача містять відомості щодо пільгового характеру роботи за Списком №1. Також у трудовій книжці наявні відомості щодо проведення атестації робочого місця позивача за Списком №1. При цьому, надання уточнюючої довідки необхідно лише у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці. Також, перевіривши доводи позивача про безпідставне неврахування відповідачем до пільгового стажу проходження військової служби за мобілізацією з 09.09.2022 по 10.10.2024, суд першої інстанції зазначив, що період проходження військової служби з 09.09.2022 по 10.10.2024 (по день подачі заяви на призначення пенсії) підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за ч.3 ст.114 Закону №1058-IV. Проте, щодо посилання позивача на те, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в бойових діях підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць за три місяці, суд визнав безпідставними, оскільки відповідно до Порядку №393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022) періоди служби на посадах, що визначені в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, підлягають пільговому обчисленню саме для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії. При обранні способу захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції врахував, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах не підлягають, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, і на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж. Задоволення зазначених вимог свідчитиме про втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу, що є неприпустимим. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення від 18.10.2024 №046150015960 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 №046150015960 у справі №440/13189/24 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 та прийнято рішення від 17.10.2025 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.05.2025 №046150015960 вбачається, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024, з урахуванням висновків суду у даній справі. За результатами повторного розгляду заяви пенсійним органом зазначено, що стаж ОСОБА_1 становить: пільговий стаж роботи (Список №1) - 17 років 10 місяців 07 днів; роботи відкриті гірничі/металургія (Постанова №202) 21 рік 01 місяць 06 днів; роботи відкриті гірничі/металургія, провідні професії - 14 років 07 місяців 02 дні; військова служба - 01 рік 13 днів. Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років (за Список №1) становить 37 років 05 місяців 05 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме 20 років - пільгового стажу роботи відкриті гірничі/металургія, провідні професії або 25 років - роботи відкриті гірничі/металургія, професії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, якою затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Також розрахунком стажу роботи позивача (форма РС-право) підтверджено, зокрема, факт зарахування до пільгового стажу за ч.3 ст.114 Закону №1058-IV період проходження військової служби з 09.09.2022 по 10.10.2024. Отже, відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 в межах зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі. Суд звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо. Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати спір та зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини. Вирішуючи питання щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними щодо неналежного виконання рішення суду, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Тож у разі незгоди з проведеним розрахунком пільгового стажу роботи позивача та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.05.2025 №046150015960, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом. Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду. Проаналізувавши доводи позивача щодо поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ними прав, свобод, інтересів позивача під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №440/13189/24, а тому заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №44013189/24 не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Також колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі № 440/13189/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий