Постанова 4857 № 300/3124/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/3124/21 пров. № А/857/3157/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду, постановлену суддею Григорук О.Б. у м. Івано-Франківську у порядку письмового провадження у справі № 300/3124/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ : 29 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу згідно довідки про розмір грошового забезпечення позивача №305 від 18.05.2021 та зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача №305 від 18.05.2021 без обмеження її максимального розміру. Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суд від 17 листопада 2021 року залишено без змін рішення Івано Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №300/3124/21, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №305 від 18.05.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" №305 від 18.05.2021 без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З метою примусового виконання зазначеного судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, було видано два виконавчі листи від 26 січня 2022 року. За результатом розгляду звернення позивача, Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області листом від 02.12.2021 № 9327-9014/М-02/8-0900/21 повідомило, що на виконання судового рішення від 04.08.2021 у справі № 300/3124/21 у грудні 2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсійної виплати становить 23 683,80 грн. Різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 380 547,14 грн внесено до Реєстру виконання рішень Пенсійного фонду України. Різницю донарахованих коштів на виконання вищезазначеного рішення суду буде виплачено при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету. Тобто, тривале невиконання відповідачем рішення суду стало підставою звернутися до суду із заявою від 04 грудня 2025 року про зміну способу виконання рішення суду в справі №300/3124/21. Позивач просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Івано Франківський окружний адміністративний суд від 04 серпня 2021 року у справі №300/3124/21 із зобов`язанням стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2021 року в сумі 380 547, 14 гривень. Ухвалою Івано -Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року заяву позивача в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №300/3124/21 задоволено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що платежі з бюджету, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. А тому зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Позивач, скориставшись своїм правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, зазначив, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, це не зміна суті рішення, це спеціальний, передбачений абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, захід, який суд застосовує у зв`язку з невиконанням Відповідачем цього рішення, з метою повного його виконання для захисту прав позивача, який полягає в законному забезпеченні належного розміру пенсії. А тому ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду в даній справі є абсолютно законною і обґрунтованою, постановленою на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, без порушення норм матеріального та процесуального права як вказує Відповідач, а також відповідно до висновків щодо застосування таких норм права, викладених в постанові Верховного Суду. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Разом з тим, Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, відповідно до змісту частин першої-третьої статті 378 КАС (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Тому суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду або ж відмовити у задоволенні відповідних вимог, не змінюючи при цьому його змісту. Водночас, при розгляді вказаного питання суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках. Судом встановлено, що резолютивна частина рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №300/3124/21 має зобов`язальний характер, а саме провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №305 від 18.05.2021, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №300/3124/21, яке набрало законної сили 17.11.2021 із ухваленням Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови за наслідком апеляційного перегляду цього рішення суду, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено нарахованої суми доплати пенсії за період з 01 грудня 2019 грудня по 31 грудня 2021 року у сумі 380 547, 14 гривень. Варто зазначити, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. Конституційний суд України у рішенні від 25 квітня 2012 року у справі №12-рп/2012 зазначає, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Також, у рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Відповідно до обставин даної справи, які визнаються учасниками справи, єдиною причиною невиплати позивачу нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії є відсутність належного фінансування пенсійного органу. Однак, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків. У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом першої інстанції не допущено порушення вимог процесуального закону. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Керуючись ст.ст. 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року про зміну порядку та способу виконання судового рішення, постановлену у справі №300/3124/21, - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. С. Затолочний Н. М. Судова-Хомюк