LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/11641/24

від 08.05.2026 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11641/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Златіна С.В., суддів: Воловик С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАШ" до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАШ" (далі - позивач; ТОВ «ТРАШ») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі - відповідач; ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати ППР №1172714290905 від 04.12.2023 на суму 33 495,30 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийняте спірне ППР, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положення чинного законодавства, оскільки заборгованість, яка виникла у позивача після 24.02.2022 та до моменту його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2%, не може вважатися податковим боргом у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. На думку позивача, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для самостійного зарахування сплачених позивачем сум за поточні податкові періоди після його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2% на погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення у період з 24.02.2022 до 31.07.2022, відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України. Відтак, позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість, яка виникла у позивача після 24.02.2022 (за період з червня 2022 року по січень 2023 року) та до моменту його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки не може вважитися податковим боргом у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України. Суд ввідзначив, що контролюючий орган не мав правових підстав для зарахування сплачених позивачем сум за поточні податкові періоди після його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення у період з 24.02.2022 до 02.05.2022 р.р. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, що призвело до виникнення у позивача прострочення сплати акцизного збору у наступних податкових періодах. Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив про те, що позиція ТОВ «ТРАШ» щодо застосування абзацу 5 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який звільняє від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки є неправомірною, оскільки до переходу на особливості оподаткування 2 відсотки товариство перебувало на загальній системі оподаткування, а не на третій групі єдиного податку. Відповідач відмітив, що заява про відсутність можливості виконання податкового обов`язку ТОВ «ТРАШ» до ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - наказ № 225), не подавалась. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. 30 березня 2026 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з акцизного податку з реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Траш» за період з травня 2022 року по січень 2023 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 08 листопада 2023 року №10457/14-29-09-05-15/40688123, згідно з висновками якого встановлено порушення товариством вимог підпункту 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 розділу VI Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі: 106 830,00 грн. за червень 2022 року, 51 483,00 грн. за вересень 2022 року, 46 160,00 грн. за жовтень 2022 року, 48 739,00 грн. за листопад 2022 року, 55 818,00 грн. за грудень 2022 року, 55 818,00 грн. за січень 2023 року. Не погоджуючись із висновками акта камеральної перевірки ТОВ «Траш» подано до контролюючого органу відповідні заперечення, за результатами розгляду яких контролюючий орган вирішив, що висновки, викладені в акті перевірки, визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства На підставі Акта перевірки контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.12.2023 №1172714290905 щодо застосування штрафу на суму 33 495,30 грн. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За вимогами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Як вбачається з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Згідно з вимогами п.76.2. ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Відповідно до пункту 86.2 ст. 82 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Відповідно до абз. 5 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено особливості щодо питань оподаткування та перебігу визначеного законодавством строків, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема у період дії воєнного стану. Судом встановлено, що ТОВ «Траш» було зареєстровано платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % з 02 травня 2022 року відповідно до вимог пп. 9.2, 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вказана обставина не заперечується сторонами. Так, з огляду на положення абз. 5 пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, граничний термін сплати ТОВ «ТРАШ» податкового зобов`язання з акцизного податку станом на момент складення спірних податкових повідомлень-рішень не настав, оскільки платник податків був звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки. З огляду на вищенаведене, суд вказує, що заборгованість, яка виникла у позивача після 24.02.2022 та до моменту його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки не може вважитися податковим боргом у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган не мав правових підстав для зарахування сплачених позивачем сум за поточні податкові періоди після його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення у період з 24.02.2022 до 02.05.2022 р.р. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, що призвело до виникнення у позивача прострочення сплати акцизного збору у наступних податкових періодах. Колегією суддів встановлено, що заборгованість із зобов`язань з акцизного податку у позивача обліковувалася за період з червня 2022 року по січень 2023 року. Зобов`язання за цей період були остаточно сплачені позивачем 24.03.2023 року, що підтверджується відомостями, що містяться в акті перевірки, а також платіжними інструкціями, долученими позивачем до матеріалів справи. Таким чином, починаючи з травня 2022 року, заборгованість із зобов`язань з акцизного податку у позивача була відсутня. Разом з тим, як було зазначено вище, особливості з питань оподаткування у період дії воєнного стану передбачено, зокрема п. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПК України, а тому посилання контролюючого органу на п. 297.1 ст.297 ПК України є необґрунтованим з огляду на положення абз. 5 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року - залишити без змін. Розподіл судових витрат не здійснюється. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суддя-доповідач С.В. Златін Суддя С.В. Воловик Суддя Є.Д. Кравченко Повний текст судового рішення виготовлено 08 травня 2026 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»