Постанова 4852 № 160/29928/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29928/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року (сууддя 1-ї інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/29928/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 16.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправною та скасувати відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №1264-2843/000235-25 від 07.08.2025 року про припинення розгляду заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 року та тимчасову відмову в оформленні паспорта громадянина України в формі ID-картки на підставі пп. 1 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відновити розгляд заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 року, оформити та видати паспорт громадянина України в формі ID-картки на підставі обміну паспорта серії НОМЕР_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач разом із своєю сім`єю у червні 1992 року рятуючись від повномасштабних воєнних дій у ОСОБА_2 , прибула до України для постійного проживання. 10.12.2001 та 09.07.2004 батьки позивача отримали громадянство України, у зв`язку з чим їм Дзержинським РВ Криворізького ГУ УМВС України в Дніпропетровській області були видані паспорти громадянина України серії. При цьому, упродовж цього часу позивач перебувала на території України на підставі тимчасових посвідок на постійне проживання, остання з яких була їй видана 29.08.2002 зі строком дії до 19.08.2005 та 25.08.2005 Дзержинським РВ Криворізького ГУ УМВС України в Дніпропетровській області їй було видано паспорт громадянина України. Представник звертав увагу суду, що позивач понад двадцять років проживає на території України як громадянка, має сталі соціальні зв`язки, здобула освіту, здійснювала трудову діяльність, сплачувала податки та соціальні внески, створила сім`ю та виховує дітей. Сукупність наведених обставин підтверджує її повну інтеграцію в українське суспільство, добросовісність та відсутність з її боку будь-яких порушень законодавства. Проте, 17.07.2025 звернувшись із заявою-анкетою №12001398 до державного органу 9260 ЦНАП ВК Апостолівський МР Дніпропетровської області для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та для обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року на паспорт в формі ID-картки, позивач 07.08.2025 від Головного управління ДМС в Дніпропетровській області отримала відповідь №1264-2843/000235-25, якою повідомлено, що розгляд заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 припинено та тимчасово відмовлено у оформленні паспорта громадянина України в формі картки на підставі підпункту 1 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, у зв`язку з тим, що позивач не є громадянкою України. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки на момент звернення з заявою про набуття громадянства України внаслідок прийняття до громадянства жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноважений орган не встановив, правові підстави для припинення громадянства України відсутні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позов задоволено. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також не надав належної оцінки доводам відповідача щодо суті спірних правовідносин. Так апеляційна скарга містить зміст викладених обставин справи, а також зазначення про неврахування судом доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 17.07.2025 звернулася до ЦНАП ВК Апостолівського МР Дніпропетровської області із заявою про обмін паспорта зразка 1994 року на паспорт громадянина України у формі картки за бажанням. Водночас, рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/ територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України. Так, для перевірки належності до громадянства України та підтвердження законності видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , проведено перевірки та встановлено, що відомості щодо набуття останньою громадянства України відсутні. Отже, належність ОСОБА_1 до громадянства України не встановлена. На підставі вищезазначеного, Відділом №9 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 07.08.2025 було складено висновок, яким розгляд заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 ОСОБА_1 тимчасово припинено на підставі підпункту 1 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, у зв`язку з тим, що вона не є громадянкою України. Скаржник вважає, що за таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. Відповідачем подана суду відповідь на відзив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та 25.08.2005 документована паспортом у формі книжечки серії НОМЕР_1 , який виданий Дзержинським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, у зв`язку з набуттям нею громадянства України. 17.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до ЦНАП ВК Апостолівського МР Дніпропетровської області із заявою про обмін паспорта зразка 1994 року на паспорт громадянина України у формі картки за бажанням. 07.08.2025 Відділом №9 у м.Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області складено висновок, яким розгляд заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово припинено на підставі пп. 1 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, у зв`язку з тим, що вона не є громадянкою України. Листом від 07.08.2025 №1264-2843/000235-25 ОСОБА_1 повідомлено про тимчасову відмову у оформленні паспорта громадянина у формі картки на підставі підпункту 1 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, у зв`язку з тим, що вона не є громадянкою України. Позивач не погоджується із таким діями та рішенням-відповіддю відповідача, звернулась до суду із цим позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно припинив розгляд заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 та відмовив позивачу в оформленні паспорта громадянина України, оскільки позивач була документована паспортом громадянина України. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову з наступних підстав. Спірними у справі є протиправні дії відповідача щодо припинення розгляду заяви-анкети №12001398 від 17.07.2025 та відмова позивачу в оформленні/обміні паспорта громадянина України з підстав відсутності доказів набуття ОСОБА_1 громадянства України. 06.12.2012 набрав чинності Закон України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 №5492-VI, який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. Підпунктами а та б пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 року №5492-УІ встановлено, що документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Цій нормі кореспондують приписи ч.1 ст.21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 року №5492-УІ, якою передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 року №5492-УІ оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302). Пунктами 1, 3-4 Порядку №302 визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Паспорт оформлюється особам, які не досягай 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років. Відповідно до п.б Порядку №302 обмін паспорта здійснюється у разі: - зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); - отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); - виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; - закінчення строку дії паспорта; - непридатності паспорта для подальшого використання; - якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; - наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням). Відповідно до пп.1 п.100 Порядку №302, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо особа не є громадянином України. Як свідчать встановлені обставини справи, 07.08.2025 Відділом №9 у м.Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області складено висновок, яким розгляд заяви-анкети позивача №12001398 від 17.07.2025 тимчасово припинено на підставі пп. 1 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, у зв`язку з тим, що вона не є громадянкою України, оскільки відомості щодо набуття громадянства України останньою у відповідача відсутні. Відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що згідно обліків відділу імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.08.1998 звернулась до ВПР і МР з питання оформлення посвідки та 19.08.1998 остання була документована тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 , виданою терміном дії до 19.08.2000, 29.08.2002 була документована тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 , терміном дії до 19.08.2005, 25.08.2005 документована паспортом у формі книжечки серії НОМЕР_1 , виданим Дзержинським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області. Проте за результатами службової перевірки встановлено, що відомості щодо набуття громадянства України позивачем відсутні. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Статтею 8 вказаного Закону передбачені умови набуття громадянства України за територіальним походженням, а ст. 9 цього Закону визначає умови прийняття до громадянства України. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення про набуття особою громадянства України. В силу ст. 4 Основного Закону в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. За приписами ст. 10 Закону України "Про громадянство України" особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання для поновлення у громадянстві України, подає заяву про поновлення у громадянстві України та зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) та/або декларацію про визнання себе лише громадянином України. Для поновлення у громадянстві України замість зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) подається, зокрема, іноземцем, який є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заява про зміну громадянства. Положеннями ст. 21 Закону України "Про громадянство України" обумовлено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства. Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Відповідно до приписів п. 21 розділу ІІ Інструкція щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України затвердженої наказом МВС України від 17 серпня 1994 р. N 316, (чанна на час оформлення паспорту позивачем), іноземцям і особам без громадянства, які прийняті до громадянства України, паспорти видаються за місцем проживання на підставі довідок ВВІР Управлінь (відділів) паспортної, реєстраційної та міграційної роботи головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях і м.Севастополі. Отже з наведених норм права вбачається, що паспорт громадянина України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства та є документом, що оформляється із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. У разі ж набуття громадянства за результатами розгляду відповідної заяви та прийняття органом міграційної служби позитивного рішення, заявнику видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка є підставою для видання паспорту громадянина України. Як свідчать встановлені обставини справи, у 1992 року, позивачка разом з батьками прибула до України з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ). Позивачка отримувала тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 , виданою терміном дії до 19.08.2000, 29.08.2002 була документована тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 , терміном дії до 19.08.2005. Матеріали справи містять також копію довідки №938/01 про набуття громадянства України батьком позивачки ОСОБА_5 . У цій довідці вказано, що разом з ним громадянство набуває його діти: ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_7 . 25.08.2005 позивачка документована паспортом у формі книжечки серії НОМЕР_1 , виданим Дзержинським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області. Дотримання порядку оформлення цих документів та відповідність їх всім правовим нормам законодавчо не покладено на позивача. Відповідач в чвою чергу не встановив наявність у позивачки громадянства іншої держави, зокрема держави за територіальним походженням позивачки. Відповідач також не встановив, що позивачка отримала паспорт громадянина України незаконним (шахрайським) шляхом. Окрім того, з часу прибуття позивачки до України, вона отримала середню освіту та освіту кваліфікованого робітника. Уклала шлюб. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків, що відповідачем не надано доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого вона не мала права на отримання паспорту. А доводи скаржника на відсутність записів у реєстрах, є безпідставним, оскільки вони не доводить відсутність у позивачки громадянства, а лише вказує на можливі помилки в обліку ДМС, або втрату останнім документів. З огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують видачу позивачці паспорта громадянина України та відсутність доказів позбавлення її громадянства України чи належності позивача до громадянства буд-якої іншої країни, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у Головного управління ДМС в Дніпропетровській області наявний обов`язок розглянути заяву-анкету позивача №12001398 від 17.07.2025 та оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України у зв`язку з його обміном. Враховуючи вищезазначене, оскільки суд першої інстанції фактично дійшов правильного висновку, щодо наявності підстав для задоволення позову. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України, оскільки суду апеляційної інстанції не подано жодних доказів їх наявності та доведеності. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року в адміністративній справі №160/29928/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак