Постанова 4807 № 334/8028/25

Дата документу 08.05.2026 Справа № 334/8028/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/8028/25 Провадження №22-ц/807/874/26 Головуючий в 1-й інстанції Добрєв М.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року представник Концерну «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно позовної заяви, у період з 01.03.2018 по 31.05.2025 року Концерн «МТМ» надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на загальну суму 44 342,49 грн. Споживачем вказаних послуг є відповідачі, які не здійснюють оплату за надані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість залишається не погашеною. Відповідачі у добровільному порядку заборгованість не погашають, тому позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вказаний період, а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору. Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року, позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (Установа банку: Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок НОМЕР_3 , отримувач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ») заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 44 342 гривень 49 коп. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, отримувач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ») судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 коп., по 1 211,20 грн., з кожного. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення в частині розподілу судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення з урахуванням заяви відповідачів про визнання позову у справі. Узагальненими доводами апеляційних скарг є те, що відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, позивачу з державного бюджету повертається 50% судового збору сплаченого при подачі позову, а інша частина компенсується за рахунок відповідачів. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн. (3328,00 грн. Х 30 = 99840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині розподілу судових витрат відповідно до доводів апеляційної скарги. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають відшкодуванню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору. Відповідно до резолютивної частині оскаржуваного рішення, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, отримувач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ») судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 коп., по 1 211,20 грн., з кожного. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується. Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідно до матеріалів справи 03.11.2025 року до початку розгляду справи по суті (до першого судового засідання) відповідачами надано заяву про визнання позову. Враховуючи викладене, судові витрати у вигляді судового збору повинні розподілятися у відповідності до вимог ч.1 ст. 142 ЦПК України. Таким чином, доводи апеляційної скарги є слушними, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат та ухваленні в цій частині нового рішення. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року у цій справі скасувати в частині розподілу судових витрат. Ухвалити в цій частині нову постанову. Повернути Концерну «Міські теплові мережі» з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 коп. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, отримувач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ») витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 коп., по 605,60 грн., з кожного. В решті рішення суду не оскаржувалось і не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 8 травня 2026 року. Головуючий, суддя-доповідач: С.В. Кухар Судді: І.В. Кочеткова Г.С. Подліянова