Постанова 4807 № 333/1160/26

Дата документу 05.05.2026 Справа № 333/1160/26 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/1160/26 Провадження №22-ц/807/895/26 Головуючий в 1-й інстанції Тучков С.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С., секретарОстащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2026 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради,- В С Т А Н О В И В: У січні 2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, в якій заявниця просить суд встановити факт належності їй на праві власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.04.1995 року на підставі договору дарування, посвідченого 19.04.1995 року державним нотаріусом Василівської нотаріальної контори Пожоджук А.В., зареєстрованого в реєстрі за №І-465. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2026 року, відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі №333/1160/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради. Роз`яснено ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що вирішення питання щодо встановлення юридичного факту у цій справі не встановить права власності на майно, а лише буде підставою для звернення до органу державної реєстрації з метою здійснення відповідних реєстраційних дій. Отже спір про право відсутній. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що у справі, що розглядається, заявниця просить встановити факт належності їй житлового будинку, тобто, фактично визнати її право власності на нерухоме майно, що не може бути розглянуто в окремому провадженні, оскільки вбачається спір про право. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суд першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. При цьому, як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановити й інші факти, що мають юридичне значення. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Однак, зазначаючи, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, суд першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку щодо наявності спору про право, не зазначив між якими особами виник спір, обмежившись лише передчасним висновком про ймовірність виникнення такого спору. Натомість, процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16). За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду. При цьому, також слід наголосити, що згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи, що висновок суду першої інстанції про наявність у даній справі спору про право не відповідає встановленим обставинам, а заявника фактично позбавлено права на ефективний судовий захист, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При подальшому розгляді справи, суду першої інстанції слід звернути увагу, що ухвалою Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року, прийнято до розгляду справу № 755/5387/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту про визнання права власності на квартиру, заінтересована особа - державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Волошина Жанна Дмитрівна. При цьому перегляд судового рішення у подібних правовідносинах є підставою для зупинення провадження у справі у відповідності до п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2026 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 08 травня 2026 року. Головуючий С.В. Кухар Судді: І.В. Кочеткова Г.С. Подліянова