Ухвала КЦС ВС № 335/12558/24

УХВАЛА 06 травня 2026 року м. Київ справа № 335/12558/24 провадження № 61-5742ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Литвинцем Юрієм Володимировичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних. Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задоволено. Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року скасовано, ухвалено постанову такого змісту. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» нараховані 3% річних за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 20 298,00 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 31 406,07 грн У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Литвинцем Юрієм Володимировичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року, сформована у системі «Електронний суд» 28 квітня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З огляду на те, що повний текст оскаржуваної постанови складено 01 квітня 2026 року, касаційна скарга сформована у системі «Електронний суд» 28 квітня 2026 року, отже, строк на касаційне оскарження заявником не пропущено, підстави для вирішення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення відсутні. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року та залишити в силі рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц та Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 404/7153/20, від 01 жовтня 2025 року у справі № 916/36/25, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник також вказує порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити. У касаційній скарзі заявник, з метою охорони та захисту своїх інтересів, просить зупинити виконання оскаржуваної постанови до закінчення касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог і стягнута судом сума є доволі значною (більше мільйона гривень), а ОСОБА_1 є особою похилого віку, пенсіонером, виконання судового рішення буде для нього значним фінансовим тягарем. Зазначає, що наявність двох судових рішень, в яких суди дійшли висновків стосовно відсутності зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором та договором поруки - свідчить про те, що оскаржена постанова явно суперечить ним. Ухвала Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2024 року у справі №335/11659/24, якою суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення оскаржена в апеляційному порядку. Вважає, що слід зупинити виконання оскарженої постанови задля уникнення ймовірного порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, як-що кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки припущення заявника судом до уваги не беруться, у разі задоволення касаційної скарги інтереси заявника захищені механізмом повороту виконання судового рішення. У заяві не доведено, що виконавцем вчиняються конкретні дії з виконання судового рішення, що поворот виконання судового рішення буде утруднений або неможливий. Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Литвинцем Юрієм Володимировичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року. Витребувати із Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року матеріали цивільної справи № 335/12558/24. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 червня 2026 року. Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2026 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник