Постанова 4813 № 511/1960/24

Номер провадження: 22-ц/813/4222/26 Справа № 511/1960/24 Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 30.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Назарової М.В., Кострицького В.В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Бобровської І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В травні 2024 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачем по об?єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в період з грудня 2020 року по березень 2024 включно було спожито природний газ на загальну суму 18279,35 грн, вартість якого залишилась не оплаченою споживачем. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 24.11.2020 об?єкт газифікації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить відповідачу на праві власності. Позивач зазначає, що звертався до Роздільнянського районного суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, проте ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.03.2024 року заявнику відмовлено у видачі судового наказу по справі № 511/1057/24. У зв?язку з чим, постачальник звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Посилається, що позивач, як суб?єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України. Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач зобов?язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов?язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Позивач зазначає, що споживачем постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, разом із тим відсутність укладеного між постачальником та споживачем письмового договору на постачання природного газу не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Посилається, що на умовах Договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов?язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів. Визначення об?ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (ПАТ «Одесагаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494. В порядку досудового врегулювання спору позивачем в адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 119/4.3.1-1228-2024/250005227 від 09.01.2024, яка залишилась незадоволеною відповідачем, заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано, борг не сплачено. Позивачем в період з грудня 2020 року по березень 2024 року (включно) було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 18279,35 грн (з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі цієї позовної заяви), вартість якого не сплачена відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану. Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов?язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк. З огляду на зазначене, позивач просив суд ???стягнути з ОСОБА_1 борг за спожитий природний газ за об?єктом, що знаходиться за адресою: : АДРЕСА_3 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 18279 гривень 35 копійок та вирішити питання розподілу судових витрат. Роздільнянський районний суд Одеської області заочним рішенням від 23 липня 2024 року позов ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 18279 грн та судовий збір в сумі 3028,00 грн. У вересні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року. Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Непочатова Р.В. про скасування заочного рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, задовольнив. Скасував заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Роздільнянський районний суд Одеської області рішенням від 18 червня 2025 року позов ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 18279 грн. Судовий збір в сумі 3028,00 грн компенсувати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в період з грудня 2020 року по березень 2024 року (включно) за адресою відповідача було спожито природний газ на загальну суму 18279,35 грн з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі позовної заяви, вартість якого залишилась не оплаченою споживачем, що підтверджується випискою з особового рахунку - фінансового стану. Надані відповідачем копії квитанцій на спростування розрахунку боргу, судом не прийняті до уваги, оскільки вони підтверджують здійснення оплати відповідачем за розподіл природного газу на рахунок АТ «Одесагаз», а не за спожитий природний газ на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Відповідач визнала наявність у неї заборгованості у розмірі 10951 грн 05 коп. станом на 31.10.2023 року згідно листа НКРЕКП та Акту звірки, проведеної станом на 31.10.2023 року. Згідно фінансового стану споживач ОСОБА_1 заборгованість станом на березень 2024 року збільшилась до 18279 грн 35 коп. Крім того, згідно фінансового стану відповідача при здійснені розрахунку заборгованості враховані здійснені відповідачем проплати за спожитий природний газ. Отже, відповідачем не спростована наявність заборгованості перед позивачем з спожитий природний газ. Згідно довідки, наданої відповідачем про розмір виплачених пільг/житлової субсидії від 30.04.2025 року за період з 01.01.2023 року по 30.04.2025 року ОСОБА_1 було виплачено пільги/житлову субсидію з січня 2023 року по березень 2023 року в сумі 1140 грн 35 коп. в місяць, за квітень 2023 року в сумі 587,24 грн , а всього на суму 4008 грн 29 коп. суд зазначив, що вказана довідка не спростовує доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву. Суд дійшов висновку, що відповідач не сплачувала нараховані суми за поставлений природний газ у встановлені строки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 червня 2025 року по справі № 511/1960/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що заборгованість є спірною, оскільки не ґрунтується на реальних показниках лічильника ОСОБА_1 , так в силу похилого віку та інвалідності відповідач періодично не подавав вчасно покази лічильника і дані було передано оператором ГРМ «Одесагаз» на підставі середньомісячних показів за попередні періоди. Заявник з метою перерахунку показників неодноразово звертався до «Одесагаз» з заявами, однак представник «Одесагаз» не з`явився, реальних показників лічильника не зняв. Зазначає, що доданий до позову розрахунок заборгованості не містить в жодному місяці показників лічильника. Відповідачем надано власний розрахунок та зазначено, що за 2021 рік до сплати за показниками було 8670 грн, а сплачено 11122 грн, тобто відповідач переплатив 2452 грн, за 2022 рік до сплати 6615 грн - сплачено 4389 грн, тобто борг за відніманням переплати за 2021 рік складав 2226 грн; за 2023 рік до сплати 7211 грн - сплачено 5547 грн, тобто борг складав 1664 грн. За 2024 рік відповідачем сплачено 2662 грн за період стягнення до травня 2024 року, доказом чого є квитанції. Посилання суду, що всі квитанції, подані як докази сплачені за газопостачання не відповідають дійсності, оскільки частина квитанцій сплачені на рахунки «Нафтогазу». Скаржник вважає порушенням надання переваги розрахунку позивача, а не відповідача, оскільки позивач є зацікавленою особою та може надати будь-яку вигідну йому інформацію. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.08.2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 26.08.2025 року у відповідності п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України. ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 20.08.2025 року та 05.08.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 23.10.2025 року надійшли додаткові пояснення по справі, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідно до ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених ЦПК України випадках. На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту глави 1 розділу п`ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення. Аналіз наведеного свідчить про те, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключно у заявах по суті справи, якими додаткові пояснення не є. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Як вже зазначалось ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.08.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали. Вказана ухвала суду отримана ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 20.08.2025 року о 22:28:15 в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подано за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» 23.10.2025 року, тобто з пропуском строку визначеного ухвалою про відкриття провадження. Із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не звертався, тому додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, підлягають залишенню без розгляду. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення боргу за спожитий природний газ в розмірі 18279,35 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки вЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в період з грудня 2020 року по березень 2024 року (включно) за адресою відповідача було спожито природний газ на загальну суму 18279,35 грн з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі позовної заяви, вартість якого залишилась не оплаченою споживачем, що підтверджується випискою з особового рахунку - фінансового стану. Надані відповідачем копії квитанцій на спростування розрахунку боргу, судом не прийняті до уваги, оскільки вони підтверджують здійснення оплати відповідачем за розподіл природного газу на рахунок АТ «Одесагаз», а не за спожитий природний газ на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Відповідач визнала наявність у неї заборгованості у розмірі 10951 грн 05 коп. станом на 31.10.2023 року згідно листа НКРЕКП та Акту звірки, проведеної станом на 31.10.2023 року. Згідно фінансового стану споживач ОСОБА_1 заборгованість станом на березень 2024 року збільшилась до 18279 грн 35 коп. Крім того, згідно фінансового стану відповідача при здійснені розрахунку заборгованості враховані здійснені відповідачем проплати за спожитий природний газ. Отже, відповідачем не спростована наявність заборгованості перед позивачем з спожитий природний газ. Згідно довідки, наданої відповідачем про розмір виплачених пільг/житлової субсидії від 30.04.2025 року за період з 01.01.2023 року по 30.04.2025 року ОСОБА_1 було виплачено пільги/житлову субсидію з січня 2023 року по березень 2023 року в сумі 1140 грн 35 коп. в місяць, за квітень 2023 року в сумі 587,24 грн , а всього на суму 4008 грн 29 коп. суд зазначив, що вказана довідка не спростовує доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву. Суд дійшов висновку, що відповідач не сплачувала нараховані суми за поставлений природний газ у встановлені строки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Судом встановлено, що позивач як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують природний газ для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України. З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п.2 Розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Отже постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Постановою НКРЕКП «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» № 2500 від 30.09.2015 року визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 373513084 від 09.04.2024 року право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2234183451239) зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.11.2020 року. 24.12.2020 року відповідачем подана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Із матеріалів справи вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС код: 56ХМ25J74401071V за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито на ОСОБА_1 . Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно п. 6, 13 ст.1Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до частини першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Пунктом 1 частини 1, пунктом 5 частини 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та відповідний обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно п.п. 1,2. гл.4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою НКРЕКП№ 2494від 30.09.2015 року із змінами та доповненнями визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу. Пунктом 4 гл.4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу. Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача (пункт 5 гл.4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем ). Так, пунктом 6 цієї глави передбачено, що побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача борг за спожитий природний газ в розмірі 18279,35 грн, зазначивши, що природний газ поставлено відповідачу в період з грудня 2020 року по березень 2024 року. Із наданого позивачем до позовної заяви фінансового стану по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що метод розрахунку здійснюється по лічильнику. За період з грудня 2020 року по березень 2024 року відповідачем спожито газу за даними оператора ГРМ 4559,61 куб.м, до сплати 35448,76 грн, сплачено 17169,39 грн. Станом на березень 2024 року рахується заборгованість у сумі 18279,35 грн. Відповідачем у відзиві на позовну заяву наведено власний розрахунок заборгованості та разом із відзивом на позовну заяву надавались докази, а саме: копії квитанцій. Крім того, відповідачем до суд надано лист НКРЕКП від 16.07.2024 року та Акт звіряння розрахунків за природний газ 28.12.2020-31.10.2023 за особовим рахунком № НОМЕР_1 , згідно яких у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 10951 грн 05 коп. станом на 31.10.2023 року. З листа НКРЕКП від 16.07.2024 року, вбачається, що відповідно до інформації, наданої АТ «Одесагаз», за адресою: вул. Малиновського, буд. 82, м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область між ОСОБА_1 та АТ «Одесагаз» відсутні договірні відносини та особовий рахунок відкрито на ім`я іншої особи та роз`яснено, що з метою приведення договірних відносин відповідно до вимог чинного законодавства та/або внесення змін до персоніфікованих даних, новому власнику об`єкта необхідно звернутись до Оператора ГРМ із письмовою заявою та відповідними документами щодо внесення змін до персоніфікованих даних споживача та/або укладення договору розподілу природного газу. У разі сумніву споживача щодо правильності здійснення нарахувань за його адресою за послуги з газопостачання, він має право звернутись до постачальника природного газу (попереднього/нового постачальника) та оператора ГРМ для отримання роз`яснень щодо здійснення нарахувань за надані послуги з газопостачання та провести звірку витрат природного газу, нарахувань та оплат з підписанням акта звірки. Крім того, в листі НКРЕКП від 16.07.2024 року зазначено, що відповідно до інформації, наданої ТВ «ГК «Нафтогаз України» на виконання рекомендацій, викладених у листі НКРЕКП від 03.11.2023 № 28843/16.2.3/9-23, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за поштовою адресою ОСОБА_1 листом від 15.11.2023 року № 119/2.1.5-46492-2023 надані роз?яснення щодо оплати послуг постачання природного газу з наданням Акта звіряння розрахунків за природний газ з 28.12.2020 по 31.10.2023 для ознайомлення, підписання та повернення на адресу постачальника. Згідно вказаного акта станом на 31.10.2023 за адресою ОСОБА_1 обліковується заборгованість за послуги постачання природного газу перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у розмірі 10951,05 грн. Разом із тим, згідно фінансового стану споживач ОСОБА_1 заборгованість станом на березень 2024 року збільшилась до 18279 грн 35 коп. Доводи апеляційної скарги що судом надано перевагу розрахунку позивача, а не відповідача, оскільки позивач є зацікавленою особою та може надати будь-яку вигідну йому інформацію, колегія суддів відхиляє, оскільки для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ, а нарахування вартості спожитого споживачем газу здійснюється постачальником виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу. Доводи апеляційної скарги про те, що доданий до позову розрахунок заборгованості ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не містить в жодному місяці показників лічильника, колегія суддів оцінює критично, оскільки пунктом 4 гл.4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. Щодо доводів скаржника, що заявник з метою перерахунку показників неодноразово звертався до «Одесагаз» з заявами, однак представник «Одесагаз» не з`явився, реальних показників лічильника не зняв, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до постачальника природного газу або оператора ГРМ з заявами щодо здійснення нарахувань за надані послуги з газопостачання та проведення звірки витрат природного газу, нарахувань та оплат після складання Акту звіряння розрахунків за природний газ 28.12.2020 -31.10.2023 р. Скаржником не підтверджено належними та допустимими доказами наведений в апеляційній скарзі розрахунок, не було надано суду доказів, які б спростували визначений оператором ГРМ об`єм спожитого газу, а також доказів сплати ним спожитого природного газу у вказаний вище період та відсутності заборгованості за спожитий газ перед постачальником газу, в матеріалах справи відсутнє обґрунтування відповідачем неправильності обрахунку наявної заборгованості. Посилання скаржника на здійснення в 2024 році сплати за спожитий газ у сумі 2662 грн, а саме: січень 2024 року - 1472,03 грн, лютий 2024 року - 200 грн, березень 2024 року 95 грн, квітень 2024 року 115 грн, травень 2024 року 700 грн, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки сплачена відповідачем сума 1472,03 грн врахована позивачем у розрахунку заборгованості. Інші суми проплат за спожитий газ про які зазначає відповідач лютий травень 2024 року здійсненні останнім в період який не є предметом спору. Отже суд першої інстанції під час розгляду справи належним чином дослідив докази, надані сторонами по справі, та надав їм правову оцінку, з`ясувавши всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині. В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 червня 2025 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді В.В. Кострицький М.В. Назарова