Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/8574/25

07.05.26 33/812/220/26 Єдиний унікальний номер судової справи: 487/8574/25 Номер провадження: 33/812/220/26 Головуючий у апеляційному суді Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 травня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі судді Крамаренко Т.В., вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Давидової Олени Юхимівни на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501485 від 02 листопада 2025 року, водій ОСОБА_2 21 жовтня 2025 року о 10 год 30 хв у м. Миколаєві, вулиця Ковальська перетин з вулицею 3-я Слобідська, керуючи транспортним засобом «Ford Ranger», державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП. У ході спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, різка зміна забарвлення обличчя. Водію ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер», на що водій відмовився. Після чого йому було запропоновано пройти медичний огляд в установленому законодавством порядку в медичному закладі КНП «МОЦПЗ» МОР, на що ОСОБА_2 відповів згодою. Згідно з висновком медичного закладу КНП «МОЦПЗ» МОР № 1489 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. 01 травня 2026 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Давидова О.Ю. подала до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. Вивчивши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь - якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена Заводським районним судом м. Миколаєва 21 квітня 2026 року (а.с.55). Отже останнім днем для подачі апеляційної скарги було 30 квітня 2026 року. Між тим, апеляційна скарга подана адвокатом Давидовою О.Ю. до суду першої інстанції 01 травня 2026 року (а.с.58), тобто після закінчення встановленого ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови суду. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови в апеляційній скарзі відсутнє. За таких обставин, згідно частини 2 статті 294 КУпАП, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Давидової О.Ю. підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки подана з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження і апелянт не заявляє клопотання про поновлення цього строку. При цьому, слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно її подати через суд першої інстанції у встановлений законом строк, а у разі пропуску такого строку - разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. Керуючись частиною 2 статті 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Давидової Олени Юхимівни на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Крамаренко Т.В.