Постанова 4806 № 308/13713/25

Справа № 308/13713/25 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06.05.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Кузьми-Чепурнової К. І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/853/25, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Кузьми-Чепурнової К. І. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2025. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 448472 від 09.09.2025 та постанови судді від 31.10.2025 вбачається, що 21.04.2025 о 23 год 10 хв, ОСОБА_1 на перехресті вул. Закарпатської-Собранецької в м. Ужгороді, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Кузьма Чепурнова К. І. просить скасувати постанову судді від 31.10.2025 щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає проте, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 448472 складено 09.09.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , після закриття кримінального провадження під № 12025071030000663 від 24.04.2025, за ч. 1 ст. 286-1 КК України, у якому йому було оголошено підозру, однак закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 винесена 20.06.2025. Відповідно до ч. 11 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Уданому випадку, ч. 11 ст. 38 КУпАП, є спеціальною нормою права поряд із ч. 6 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, а тому, судом повинна бути застосована у даній справі ч. 11 ст. 38 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне -2- правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено 09.09.2025, тоді як норма ч. 2 ст. 254 КУпАП прямо передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи те, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення була виявлена та встановлена в ході розслідування кримінального провадження, яке закрито 20.06.2025, тому протокол про адміністративне правопорушення повинен був бути складений відносно ОСОБА_1 , не пізніше 22.06.2025. Враховуючи те, що після закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 минуло понад три місяці, то адміністративне стягнення у цій адміністративній справі не може бути накладено на нього. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Кузьми-Чепурнової К. І., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції . Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. -3- Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» , затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.201 5 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 21.04.2025 о 23 год 10 хв ОСОБА_1 , на перехресті вул. Закарпатської - Собранецької в м. Ужгороді, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до висновку Закарпатського обласного бюро медичної експертизи висновок № 942 від 12.05.2025, а саме у крові останнього виявлено вміст спирту етилового 2,9 %, чим порушив вимоги п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448472 від 09.09.2025, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2025 № 355, висновком експерта № 942 від 12.05.2025, рапортами помічника чергового Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 22.04.2025 (заяви у ЄО № 13130 від 22.04.2025 та № 13136 від 22.04.2025), протоколом огляду місця події від 22.04.2025 та схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.04.2025, витягом з ЄРДР від 22.04.2025, постановою від 20.06.2025 про закриття кримінального провадження № 12025071030000663 від 22.04.2025, та іншими доказами наявними в матеріалах справи. З матеріалів справи також вбачається, що кримінальне провадження № 12025071030000663 відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю у діях останнього складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 286-1 КК України. Копію постанови направлено до Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, 130 КУпАП. Вказаною постановою встановлено, що 21.04.2025 о 23 год 10 хв ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 та керуючи технічно справним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в м. Ужгороді по вул. Собранецькій, зі сторони провулка Університетського у напрямку вул. І. Коршинського, на перехресті з вул. Закарпатською, порушуючи вимоги п. 11.3, 12.1, 13.3, 18 Правил дорожнього руху України, допустив лінійний удар лівою бічною частиною свого автомобіля з лівою бічною частиною зустрічного автомобіля «Volkswagen Caddy», р.н.з. НОМЕР_2 , після чого допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на ОСОБА_3 , яка переходила проїзну частину в межах нерегульованого переходу. -4- В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради. Також у постанові зазначено, що згідно висновку судово-медичної експертизи, при токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,90 %, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння, а отже в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зважаючи на встановлення факту керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, майором поліції Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Криваничем М. І. 09.09.2025 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Криваничем М. І. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 448472 від 09.09.2025 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 цього Кодексу, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Жодних заяв, клопотань або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов`язані з порушенням порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали провадження не містять. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник оскаржували дії працівників поліції щодо складання протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Щодо доводів сторони захисту про необхідність застосування ст. 38 КУпАП та закриття провадження у справі апеляційним судом на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, слід зазначити про таке. Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38 та п. 7 ст. 247 КУпАП. Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Відповідно до частини 11 статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. -5- Разом тим, ч. 6 ст. 38 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. З наведеного вбачається, що законодавцем визначено спеціальний строк для накладення стягнення у випадку вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, який складає один рік з дня вчинення правопорушення, відтак суддею першої інстанції підставно накладено стягнення на ОСОБА_1 , що узгоджується з вимогами ч. 6 ст. 38 КУпАП. Таким чином, доводи апеляційної скарги, що після закриття кримінального провадження 20.06.2025, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці, зважаючи на норми ч. 7 ст. 247 КУпАП, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки частиною шостою статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Крім того, кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 286-1 КК України, а тому встановлені ч. 7 ст. 247 КУпАП строки притягнення до відповідальності стосуються виключно обставин, пов`язаних з порушенням правил дорожнього руху і не можуть бути поширені на правопорушення, відповідальність за яке передбачає стаття 130 КУпАП. Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. -6- Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Кузьми-Чепурнової К. І. задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника-адвоката Кузьми - Чепурнової К. І. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2025 щодо ОСОБА_4 , - без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя