Постанова 4813 № 518/2276/25

Номер провадження: 22-ц/813/5084/26 Справа № 518/2276/25 Головуючий у першій інстанції Алексєєва О.В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановив: 30 грудня 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просить стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1333932288042 від 05 грудня 2023 року у розмірі 10000 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року вказаний вище позов повернуто. В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить скасувати ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. За доводами апеляційної скарги матеріали справи містять належні докази надіслання позивачем копії позову на адресу відповідачки. Правилами надання послуг поштового зв`язку та порядком пересилання відправлень «Укрпошта Документи» не встановлено, що «пересиланням на поштову адресу адресата» є саме вручення листа за фізичною адресою останнього. Натомість, вказаними правилами передбачена як можливість доставки листа за адресою отримувача, так і доставка кореспонденції до об`єкту поштового зв`язку з наступним повідомленням адресата про надходження на його адресу поштового відправлення. Направлення позивачем копії позовної заяви з додатками до відділення поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача не є порушенням порядку повідомлення останнього. Також, обставини щодо складання поштової накладної не входять до предмету доказування у даній справі, адже складання поштової накладної здійснюється співробітником органу поштового зв`язку, а не представником позивача, який здійснює поштове відправлення. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для виконання позивачем ч. 1 ст. 177 ЦПК України, оскільки факт отримання такого листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України). Поштова кореспонденція, надіслана апеляційним судом за зареєстрованим місцем проживання відповідачки була повернута на адресу апеляційного суду з відміткою "за відсутності адресата". Відтак, у силу вимог закону, ОСОБА_1 вважається такою, що отримала поштову кореспонденцію, надіслану судом. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 не скористалася. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 травня 2025 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення заяви, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає, виходячи з такого. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що до позову не додано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї документами на належну адресу її проживання, а саме: АДРЕСА_1 . З наданої позивачем копії накладної №0740600433699 убачається, що копії позову з додатками надіслано не за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки, а «до відділення Суха Журівка», Березівський р-н, Одеська обл., 66818. Суд зазначив, що направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами на адресу, відмінну від місця реєстрації відповідача, призведе до не отримання останньою примірника позову, що спричинить її необізнаність зі змістом позовних вимог, відсутність можливості подати заперечення щодо позовних вимог, а відтак порушує принципи цивільного судочинства, зокрема, змагальність сторін. Крім цього, в заяві про усунення недоліків позову, не зазначено інформацію про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачки. З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, з огляду на таке. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто право звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява N 4451/70, § 36). У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Проте, встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява N 36760/06). Реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (Miragall Escolano and others v. Spain, заява N 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Відповідно до частин першої та четвертої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч.7 ст. 43 ЦПК України). У статті 185 ЦПК України вказано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як убачається з матеріалів справи 30 грудня 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним вище позовом. Серед вичерпного переліку додатків до позову під номером 14 позивач зазначив «Докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.pdf» (зворот а.с. 6). З доказів, доданих до позову убачається, що 25 грудня 2025 року позивач надіслав відповідачці ОСОБА_1 позовну заяву з додатками за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 38). Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53,54). Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року позов ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви у строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху. Зазначена вище ухвала суду мотивована тим, що: позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; додані до позову відомості містять інформацію про надіслання позову за адресою, яка є відмінною від зареєстрованого місця проживання відповідачки (а.с. 56-57). Копію вказаної вище ухвали у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України позивач отримав у електронний кабінет 15 січня 2026 року (а.с. 58). 19 січня 2026 року, тобто в межах строку, встановленого судом, позивач подав на адресу суду заяву про усунення недоліків до якої долучив докази надіслання засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 позову з додатками за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_3 (а.с. 59-62). Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними, визначені «Правилами надання послуг поштового зв`язку», затверджені постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі - Правила). Поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку: 1) найменування адресата (одержувача) та відправника: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, якщо відомо - ім`я та прізвище адресата. На простих та реєстрованих поштових картках, листах (крім тих, що адресуються до запитання, до відділення) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата (за наявності) зазначаються повністю; номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв`язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих); 2) поштова адреса: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири/офісу; найменування населеного пункту, району, області (крім поштових переказів); поштовий індекс; країна призначення. Оператор поштового зв`язку самостійно визначає спосіб надання відправником зазначеної інформації або спосіб зазначення такої інформації на поштовому відправленні, а також може визначати інші відомості, надання яких (зазначення яких на поштовому відправленні) для відправника обов`язкове (пункт 32 Правил). У разі коли поштове відправлення, поштовий переказ адресуються до запитання, на абонементну скриньку, до відділення, після найменування адресата зазначається: до запитання, абонементна скринька, до відділення; найменування населеного пункту, району, області; найменування об`єкта поштового зв`язку місця призначення; поштовий індекс; країна призначення. На внутрішній простій поштовій картці і листі, що адресуються до запитання, замість прізвища, імені та по батькові адресата можуть зазначатися реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (пункт 33 Правил). Оператор поштового зв`язку вручає реєстровані поштові відправлення у визначеному оператором поштового зв`язку порядку. Поштові відправлення, в тому числі прості, адресовані "До запитання", видаються тільки адресату на підставі пред`явлення документів, що посвідчують особу відповідно до законодавства. Поштові відправлення, адресовані "До відділення", вручаються у приміщенні об`єкта поштового зв`язку адресату (одержувачу) або іншій уповноваженій особі, інформація про яку надана відправником або одержувачем (пункт 90 Правил). Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою (пункт 18 Правил). Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затверджений наказом АТ «Укрпошта» від 19 серпня 2021 року №135 (зі змінами) (далі - Порядок) визначає загальні вимоги щодо приймання, обробки, перевезення, доставки та вручення відправлень «Укрпошта Документи». Для кожного відправлення Документи засобами автоматизованої системи АТ «Укрпошта» з реєстрації поштових відправлень /через особистий кабінет розміщений на сайті АТ «Укрпошта»/API/мобільний застосунок формується супровідна адреса за формою, затвердженою окремим наказом АТ «Укрпошта». В окремих випадках супровідну адресу до відправлення дозволяється заповнювати кульковою ручкою. Найменування та поштова адреса відправника та адресата зазначаються у спеціально призначеному для цього місці на бланку супровідної адреси. Адреси відправника та адресата, що зазначаються у бланку супровідної адреси, повинні містити повні найменування відправника і адресата (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові), поштові індекси ОПЗ, тип адресування (вказується повна поштова адреса (доставка до дверей), адресування до складу або на а/с), а також номери їх телефонів (рекомендується вказувати номери мобільних телефонів, які необхідні для автоматизованого інформування про надходження відправлення Документи через sms/viber-повідомлення), а при адресуванні до складу, номер мобільного телефону відправника або адресата є обов`язковим. При адресуванні до дверей, у разі відсутності у відправника мобільного телефону адресата, та невручення відправлення Документи, інформування адресата відбувається шляхом вкладання повідомлення ф.22 до абонентської поштової скриньки. При відсутності або пошкодженні абонентської поштової скриньки (як виняток) повідомлення ф.22 може бути залишене працівнику на пункті пропуску (за наявності) або вкладене в дверну щілину (пункт 5.1 Порядку). Відправлення Документи можуть бути адресовані: фізичним особам - за місцем проживання, роботи (до дверей), на адреси ВПЗ (до складу або на а/с - дозволяється вказати лише індекс об`єкта поштового зв`язку, П.І.Б. одержувача та його номер телефону (при адресуванні на а/с не обов`язково) (пункт 5.3 Порядку). При надходженні до ОПЗ вручення відправлення Документи - на номер мобільного телефону адресата, який зазначено в супровідній адресі, автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про надходження відправлення Документи до ОПЗ. При надходженні відправлення Документи з адресуванням на а/с, на супровідній адресі якого відсутній мобільний номер телефону адресата, працівник ВПЗ оформлює повідомлення ф. 22, яке вкладається у а/с адресата (пункт 7.1). Відправлення Документи, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в ВПЗ вручаються адресату або контактній особі, яка зазначена на супровідній адресі, за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу (паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документа, що замінює паспорт, посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина) або інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством) (пункт 7.2). Звертаючись із заявою про усунення недоліків, позивач надав суду докази надіслання на адресу відповідачки позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, що підтверджується: -описом вкладення до цінного листа №0740600433699 з якого убачається, що поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 . Цей документ містить перелік документів, які надсилаються, відомості про відправника, відбиток штемпелю відділення поштового зв`язку та підпис працівника пошти; -накладною №0740600433699 з якої убачається, що 19 січня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» надіслало ОСОБА_1 , до відділення Суха Сухарівка, Березівський район, Одеська область, 66818, лист з оголошеною цінністю; -квитанцією про сплату послуг поштового зв`язку. Колегія суддів вважає, що сукупність наведених вище доказів, слугують підтвердженням належного виконання позивачем обов`язку, передбаченого ч.7 ст. 43 ЦПК України. Повертаючи позов, суд першої інстанції не дослідив питання щодо порядку та правил надіслання та вручення поштових відправлень, зокрема документів, надісланих за допомогою надавача послуг поштового зв`язку, яким у даному випадку є АТ «Укрпошта». За допомогою трекінгу, розміщеному на веб-сайті АТ «Укрпошта», колегією суддів встановлено, що зазначене вище поштове відправлення №0740600433699 прибуло до пересувного відділення поштового зв`язку 27 січня 2026 року, однак було повернуто відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою», датованою 04 лютого 2026 року. З викладеного вище убачається, що не дивлячись на те, що вказане вище поштове відправлення надсилалося до відділення поштового зв`язку, воно було доставлено за адресою місця проживання відповідачки, однак не було вручене адресату через її відсутність. Вказана вище обставина не перешкоджає відповідачці ознайомитися з матеріалами справи після постановлення судом ухвали про відкриття провадження, копія якої має бути надіслана на адресу ОСОБА_1 . Посилання суду на ту обставину, що позивач не зазначив відомостей про наявність або відсутність у відповідачки зареєстрованого є безпідставними, оскільки у змісті позову ТОВ «Діджи Фінанс» зазначило, що інформація про реєстрацію ОСОБА_1 електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» відсутня (а.с. 6). У разі наявності сумнівів у достовірності зазначеної вище інформації, з метою перевірки вказаних вище обставин, суддя, яка має доступ до підсистеми «Електронний суд», не обмежена у можливості отримати відповідні відомості самостійно, шляхом здійснення запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, зважаючи на наявність у справі інформації про РНОКПП відповідачки, а також серію та номер її паспорта (а.с. 54). Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року потрібно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, а також витрати на правничу допомогу, понесені позивачем підлягають відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті, тому підстави для розподілу судових витрат на стадії апеляційного перегляду відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково. Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: О.Ю. Карташов М.В. Назарова